09.02.2024
1 хв
2406
Стратегічні дрони завдають ударів по важливих об’єктах на території ворога, зокрема по складах з боєприпасами, виробничих зонах та нафтопереробних заводах. Далекобійні дрони можуть долати сотні й тисячі кілометрів, наприклад, Shahed-129, що долає до 1700 км. Ми звернулись до благодійних фондів, які збирають кошти на такі дрони та забезпечують їхнє передання підрозділам. Далекобійні дрони показали свою ефективність, як, наприклад, під час удару по нафтобазі у Смоленській області або атаки на нафтопереробне підприємство в Татарстані. У статті аналізується, чому далекобійні дрони є необхідними, та їхня роль у війні.
У Збройних Силах України створюють новий рід військ — сили безпілотних систем. Як зазначив президент України Володимир Зеленський: Безпілотні системи — довели свою ефективність у боях на землі, у небі та в морі. Україна реально змінила безпекову ситуацію в Чорному морі завдяки дронам.» 20 квітня зʼявлялась інформація, що росіяни перемістили ракетоносії у Каспійське море, сховавши їх від дронів.
З 2014 року, коли росія розпочала війну проти України, волонтери активно збирали кошти на різні потреби збройних сил. Саме волонтерський рух привернув увагу до необхідності розробки безпілотних систем. На сьогодні фонд зібрав мільярди гривень на різні типи безпілотних систем.
Розвиток далекобійних БпЛА вимагає інновацій, технічних можливостей, але в першу чергу — великих грошей. Протягом 2022–2023 роках українці багато донатили на безпілотники. За перші 9 місяців 2023 року три найбільші фонди зібрали 12,5 млрд гривень. Платформа United24 отримала 7,94 млрд гривень, або 63 % від загального обсягу донатів. Фонд «Повернись живим» отримав трохи більш як 3 млрд гривень, а фонд Сергія Притули зібрав близько 1,5 млрд гривень.
Найбільшу частку зібраних коштів витратили на потреби Збройних сил України (ЗСУ), зокрема, платформа United24 направила 7,06 млрд гривень, що становить 89 % від загальної суми, яку зібрали.
За цими даними на дрони «UJ-26 Beaver» («Бобер») було зібрано найбільшу суму донатів серед усіх типів безпілотників. Джерело: новини у ЗМІ, телеграм канали, та інсайди.
Ми порахували, що станом на 30.12.2023 на дрони збирали кошти 33 фонди та приватні ініціативи. Тут йдеться саме про далекобійні дрони, котрі здатні літати на понад 500 км. Тож загальна сума склала 844 млн грн (невідомо лише суми зборів для дронів UJ-22 та Migun-5 / Migun-5 pro від «Армії дронів»). Ймовірна кількість придбаних дронів — 267 штук (крім «Армії дронів» та «Black Box» — скільки дронів купували в рамках цих проєктів — невідомо).
Окремо збирали на дальні дрони блогери — Влад Шевченко (10 млн. грн), БФ Дмитра Говоренка «Говор Хелп» (20 млн. грн.), а також банк ПУМБ разом із СБУ (60 млн. грн.).
Коротко розглянемо на які дрони збирали кошти:
UJ-22 Airborne — це багатоцільовий безпілотник. Його прийняли на озброєння у 2020 році. Виробляє компанія «УКРДЖЕТ».
UJ-26 Бобер — далекобійний, боєприпас, що баражує.
«Рубака» — баражуючий боєприпас. Може літати на 500 км.
«Морок» — далекобійний, може літати на 800 км.
Щодо збитків, яких росія вже зазнала внаслідок атак дальніми дронами. Наразі відомо, що економіка держави-агресора втратила 12 % видобутку й перероблювання нафти. У ЗМІ є інформація, що росія просить у Казахстану 100k тон бензину. Схоже, що військові дії та удари далекобійними дронами створюють додаткові виклики для економіки країни-терориста.
При цьому у березні, США нібито просили Україну припинити атаки на російські НПЗ, мовляв, це може підвищити світові ціни на нафту і спровокувати помсту росіян. Таку інформацію поширило, зокрема, видання Financial Times. Згодом цю новину опублікували декілька українських ЗМІ (1, 2).
Розглянемо декілька свіжих і відомих кейсів коли дрони атакували територію росії. До уваги ми брали публічні кейси у період з 22.06.2022 року до 30.12.2023. Розглянемо декілька із них.
20 квітня 2024 року дрони завітали одразу у 7 областей росії. У Смоленській області біля селища Кардимово почалася пожежа на нафтобазі. Самі росіяни заявили про успішне збиття 50 безпілотників. Водночас на відео, які зʼявились у соцмережах, видно, що нафтобаза палає. Це НПЗ належить російські компанії ТОВ «Лукойл-Центрнефтепродукт».
ЗМІ білоруської опозиції поширювали інформацію, що ця нафтобаза використовувалася як логістичний вузол між росією та білоруссю.
Вранці 2 квітня невідомі безпілотники атакували місто Єлабуга, де росіяни виробляють “Шахід”. Повідомлялося про два вибухи. Це перший випадок, коли “бавовна” була атакована в глибині Росії. Це більш ніж 1200 км від кордону з Україною. Метою атаки було підприємство в особливій економічній зоні “Алабуга”. За повідомленнями ЗМІ та дослідженнями аналітиків “Мольфар”, там розташований завод з виробництва безпілотників “Шахід Камікадзе”.
24 січня 2024 року безпілотники СБУ атакували нафтопереробний завод у Туапсе, Краснодарського краю. Внаслідок атаки почалася пожежа. Потужність цього заводу становила 12 млн тонн на рік. Для порівняння — схожий завод у Ніжнєм Новгородє обробляв 17 млн тонн на рік (він також був атакований незадовго до цього). Згідно з повідомленням біржі NASDAQ, перероблення нафти у Туапсе зупинили. Станом на початок лютого його не відновили. Більше згадок про нафтобазу у Туапсе не знайдено.
Січень був багатий на «бавовну» на нафтопереробних заводах росії. Ці атаки включали удари по нафтовому терміналу у санкт-пєтєрбургє 18 січня, удар 19 січня по нафтобазі «роснєфті» у Брянщині, а також атака термінала «Новатек» у порту Усть-Луга, Ленінградської області.
12 березня дрони атакували склади пального в Орловській області. Атака спричинила пожежу на складах палива, що знаходиться приблизно за 160 кілометрів від кордону з Україною. Атака також була спрямована на паливно-енергетичний комплекс у місті Кстово, Ніжнєгородськой області.
У ЗМІ писали, що росіян у цей час атакували понад два десятки українських дронів. Два з них долетіли аж до московської області.
За думкою фахівців медіа Мілітарний, дрони класифікують наступним чином:
Тактичний;
оперативно-тактичний;
оперативний;
стратегічний.
Коли в цій статті йдеться про “безпілотники дальнього радіусу дії”, маються на увазі безпілотники, здатні літати на 500 км і більше. Однак варто зазначити, що дальність польоту дрона також залежить від погоди та сили вітру. Дрони не літають по прямій лінії і можуть змінювати свій маршрут, тому відстань до цілі може бути коротшою, а маршрут – довшим.
Дрони дальнього радіусу дії відрізняються здатністю долати значні відстані, не повертаючись до точки запуску. Це досягається завдяки використанню ефективних акумуляторів, потужних двигунів та оптимізованих аеродинамічних характеристик.
Однією з ключових характеристик дронів дальнього радіусу дії є їхня здатність підтримувати стабільний зв’язок з операторами на великих відстанях, що дає змогу здійснювати моніторинг і збір даних у режимі реального часу. Це досягається завдяки сучасним системам зв’язку та передачі даних.
Цей тип безпілотників дозволяє вести дальню розвідку за лінією фронту та збирати життєво важливу інформацію про пересування та дислокацію ворожих сил. Це дозволяє українським військовим приймати обґрунтовані рішення та планувати операції, виходячи з поточної ситуації.
Дальні дрони можуть використовуватися для ураження далеко за лінією фронту по важливих об’єктах та позиціях противника. Також застосування дальніх дронів означає зменшення ризиків для цивільного населення, яке, наприклад, знаходиться на тимчасово окупованих територіях України.
Серед найвідоміших розвідувальних українських моделей — безпілотники «SHARK», «Лелека-100», «Фурія» та «Валькірія», також PD-2, відомий як «Народний дрон». Їхнє основне призначення полягає у виявленні позицій ворога та коригуванні артилерійського вогню, зокрема з використанням далекобійних систем, як-от HIMARS.
Одним з найбільш загадкових проєктів є український дрон-камікадзе «Бобер», розроблений компанією UkrJet. Його дальність польоту може досягати 1000 кілометрів, хоча офіційні дані з цього приводу не оприлюднюються.
Існують припущення, що саме ці дрони залучали в атаках на Татарстан і зокрема Єлабугу. Також були повідомлення про виявлення в столиці росії апаратів, схожих на продукт UkrJet — UJ-22 Airborne. Ще одна українська розробка у сфері дронів-камікадзе — «РУБАКА», про яку наразі немає відкритої інформації.
У Фонді Сергія Притули зазначають, що за останні три роки Україна досягла значного прогресу у виробництві безпілотників. На момент повномасштабного вторгнення в Україні налічувалося до 20 виробників БПЛА, сьогодні їх понад 150.
Українські виробники випускають різні типи безпілотників, включаючи розвідувальні літаки, багаторазові бомбардувальники та дрони-камікадзе. Вже розроблені нові FPV-планери з дальністю польоту до 50 км. Це може збільшити можливості проникнення в тил противника і завдати значної шкоди російським військам.
Водночас він додає, що безпілотників все ще потрібно більше. Втім, прогрес є: у 2022 році українські підрозділи отримали всі свої БПЛА лише від волонтерів, але зараз до цього процесу активно долучається держава.
Однак успішне використання безпілотників дальнього радіусу дії вимагає постійних інновацій та технологічних удосконалень. Тому фонд “Повернись живим” приділяє увагу якості комплектуючих. Але також звертає увагу на стрімкий розвиток виробництва безпілотників дальнього радіусу дії.
На думку представників фонду «Повернись живим» наразі російські Shahed є чи не найбільшою загрозою. У фонді кажуть, що ці БпЛА масові й ефективно виконують свою функцію. При цьому їхня вартість відносно невисока. Тут варто відзначити, що Україна повільно, але все ж налагоджує виробництво аналогів російським дронам. Зокрема запустити виробництво дронів, аналогічних російським «ланцетам».
Оцінюючи ефективність дронів-камікадзе та ударних дронів, представники фонду “Повернись живим” поділилися досвідом роботи з проєктом “Чорна скринька”: у листопаді 2022 року фонд зібрав 230 мільйонів у.о. на проєкт, який має на меті зменшити наступальні можливості противника. “У співпраці з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України Фонд придбав українські безпілотники “Бобер”.
Ефективність сучасних безпілотників доведе їхню необхідність на полі бою. Волонтери відіграють ключову роль у забезпеченні оперативних потреб збройних сил. Вони швидко реагують на нагальні потреби і заповнюють прогалини там, де державі потрібно більше часу. Волонтери активно фінансують закупівлю та доставку безпілотників. Є свідчення ефективної співпраці між державою та волонтерським рухом.
Стратегічні удари по території російського агресора були успішними, зменшивши російський виробничий потенціал на 12%. В Україні група волонтерів активно фінансує закупівлю та передачу цих безпілотників військовим. Ми також бачимо розвиток і розширення незалежного виробництва безпілотників дальнього радіусу дії, яке було визначено благодійними фондами.
