Українські хакери команди провели багаторівневу CYBINT-операцію, в ході якої здобули понад 100 Гб інформації та закритих даних російського товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “АЛЬБАТРОС”. Ці дані включають тисячі сторінок внутрішньої документації, технічні дані та креслення різних типів БПЛА “Альбатрос”. Матеріали, що підтверджують шляхи обходу санкцій з боку РФ.
І документи, пов’язані з виробництвом безпілотника-камікадзе “Шахед-2”, також відомого в громадських місцях як “Герань-136”. Більшість цих матеріалів вже кілька місяців використовуються в інтересах українських сил оборони і поки не підлягають розголошенню. Сьогодні опублікована перша частина серії матеріалів. Цю частину можна вважати введенням в тему вивчення документа (ТОВ) “Альбатрос”. Щоб зробити зв’язок більш зрозумілою читачеві, публікація містить відповідні посилання і контексти, які стали відомі раніше в ході інших журналістських розслідувань.
2 квітня 2024 року Сили оборони України завдали удару безпілотником-камікадзе по території так званої особливої економічної зони “Алабуга”, розташованої на території міського округу Єлабуга в Республіці Татарстан, суб’єкті Російської Федерації.
Метою нападу є завод в Єлабузі, де рашисти збирають Іранський “Шахід2” під російською маркою “Герань-136” і регулярно здійснюють напади на об’єкти цивільної інфраструктури на Україні.
Після відповідного нападу рашисти задіяли всіх своїх агентів впливу на міжнародній арені, щоб спробувати змістити акцент на цій події. Так, в ході брифінгу 4/3 прес・секретар Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік прокоментував напад на “приватну інфраструктуру” у відповідь на оперативні питання журналістів про атаку на об’єкти Татарстану. “Ми виступаємо проти всіх нападів на цивільну інфраструктуру і закликаємо їх припинити”, – сказав він.
Виходячи з отриманих документів, в Єлабузі не тільки будуть виробляти безпілотники-камікадзе в окремому цеху, а й покажуть, що вся територія особливої економічної зони є солідним військовим об’єктом, який є законною військовою метою для знищення.
Як згадувалося на початку публікації, це дослідження CYBINT стало можливим завдяки хакерському злому “Кіберрезистентності” Albatros LLC, російського хакера drone mae, який отримав понад 100 ГБ внутрішніх даних компанії, щоб отримати доступ до персональних даних Олексія Флорова, генерального директора цієї компанії.
Чому і як аграрні дрони стали військовими, які західні деталі використовуються у збірці БПЛА, та чому на корпорацію Касперського досі не накладені санкції – ми опишемо в наступних частинах розслідування. А поки сконцентруємося на самій “Алабузі”.
ТОВ “Альбатрос” виробляє безпілотники з 2017 року і перші роки існування розміщувалося в Підмосковʼї. Втім, з 2023 року компанія стає резидентом “Алабуги”.
У грудні 2023 року Міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження проти 28 компаній із Росії. Дві з них – резиденти ОЕЗ “Алабуга”. Йдеться про ТОВ “Альбатрос”, яке займається виробництвом безпілотників, і “Дельфін Алабуга”, що випускає моторні човни.
У січні 2023 року РБК Татарстан опублікували новину, що в “Алабузі” будуть випускати безпілотники та моторні човни. В публікації фігурували і ТОВ “Альбатрос”, і ТОВ “Дельфін Алабуга”. При чому Флоров був названий в цій публікації “представником “Дельфін Алабуга””.
З даних листування Флорова випливає, що всі ці компанії прямо або побічно пов’язані з ним. Так, він є директором компанії Geomir, а саме Aero.Крім того, у компанії Albatross є спільний проект з Assistagro.
Чому до “Альбатроса” і повʼязаних з ним осіб така зацікавленість американців? Бо є підстави вважати, що саме на виробничій базі “Альбатроса” в “Алабузі” росіяни збирають Шахеди.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну особлива економічна зона “Арабга” була дуже привабливою для вітчизняних та іноземних інвестицій. Відсутність податків на землю, нерухомість, транспорт і дуже низькі ставки податку на прибуток на території зони призвели до швидкого розвитку тут бізнесу. У 2016 році 74% всіх іноземних інвестицій в Татарстані припадало на Арабугу.
У зв’язку з агресією проти Росії і введенням більш жорстких санкцій багато іноземних компаній почали скорочувати свою діяльність в цій економічній зоні. Чим заповнити порожнє приміщення або майстерню в країні, яка переходить на військові рейки, – питання риторичне. Особлива економічна зона-це Військово-промисловий комплекс.
“Алабуга” візьме участь у виконанні мобілізаційного завдання, а влада Єлабуги обговорять з керівниками місцевих компаній, як провести вибори президента Путіна.
Інформація про плани Росії з виробництва військових дронів іранської конструкції на своїй території з’явилася ще восени 2022 року – про це повідомила газета The Washington Post. В червні 2023 року речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі повідомив дані американських спецслужб про те, що Тегеран поставляє Росії обладнання для заводу зі спільного виробництва дронів-камікадзе. Тоді медіа заявили, що завод будується на території ОЕЗ «Алабуга», а Білий Дім оприлюднив фото ймовірного місцезнаходження цехів, де відбувається виробництво.
В серпні 2023 року The Washington Post публікує ще один матеріал на цю тему, заснований на витоках російської інженерної документації та службового листування.
На підставі цих даних журналісти-розслідувачі зробили висновок, що в “Алабузі” до літа 2025 року планують виготовити 6 тисяч дронів. Для досягнення цієї мети російським інженерам потрібно вдосконалити застарілі іранські технології, підвищити потужність виробництва і поліпшити контроль якості.
Завдяки витоку стало зрозуміло, що росіяни у листуванні та інших документах використовували шифровані назви: безпілотники були «човнами» (“моторные лодки”), їхня вибухівка була «бамперами». Також з витоку стало зрозуміло, що БПЛА “Shahed-136”, які в Росії маркують як “Герань-2”, в документах проходять як моторний човен Dolphin 632. Тобто дельфін.
І що цікаво, що після повної передачі технології від Ірану, країна-агресор РФ планує виробляти до 10 тис. одиниць дронів-камікадзе на рік.
Документи, отримані “Кіберрезистансом”, підтверджують раніше опубліковані дані.
Так, у 2024/3 році “Алабугу” мав відвідати 1-й заступник Голови Уряду Російської Федерації Андрій Білоусов, який за сумісництвом є головою Урядової комісії з розвитку безпілотних авіаційних систем.
Як стає ясно з документів, що супроводжують підготовку цього візиту, в 2023/6 році Путін визначив 10 регіонів Російської Федерації, де в пріоритетному порядку повинен був бути створений науково-виробничий центр безпілотних авіаційних систем. Цього року кошти виділяються 3 регіонам, і Арабуга хоче стати одним з них, нарівні з містами Самара і Томськ. 1 у проекті листа Білоусову окремо вказується, що заступник Голови Уряду Росії буде вказаний на “існуючих виробничих потужностях “альбатроса” і “дельфіна”.”
Дуже дивно показувати виробництво моторних човнів dolphin людині, яка є головою Комітету з розробки безпілотних літальних апаратів. Але якщо це” Шахід”, а не човни, то питання відпадає. Давайте подивимося на список об’єктів “Алабуги”, які ми плануємо показати Білоусову.
У списку представлені основні об’єкти “Алабуги”. Тут також зазначено назву підприємства, виробнича потужність на поточний рік і опис: що це за об’єкт, для чого він призначений і на якій стадії знаходиться підготовка.
З цього документа випливає, що планована потужність albatross становить 1000 безпілотних літальних апаратів на рік. Крім дронів, компанія виробляє обладнання та прилади для вимірювань, тестування та навігації.
Ви також можете подивитися, які компанії вже працюють, а які ще будуються. Наприклад, конструкторське бюро Яковлєва, розташоване в будівлі Synergy13.2, призначене для проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в області авіації, двигунів, електронних плат і засобів зв’язку. Центр був відкритий у 2023-2012 роках.
Іншою діючою компанією є освітній центр “Алабуга Політех”.1 Як бачите, запланована потужність цього центру становить 10 000 людей на рік.
Два проєкти ще на стадії пусконалагоджувальних робіт:
проєкт з виробництва двигунів внутрішнього згоряння (знаходиться в корпусі “Синергія 13.1” з плановою потужністю 40 000 одиниць на рік;
проєкт з виробництва електронних компонентів (корпус “Синергія 8.1”) з плановою потужністю 160 000 одиниць на рік.
Але найцікавіше для нас знаходиться в 2-му абзаці цієї таблиці.
Проект Dolphin (створення синергії). До цього загадкового товару немає примітки, а ТЕХНІЧНІ характеристики засновані на виробничій площі (40 000 кв.м.) і розмитою фразі “складання, збір врожаю і пробне ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКТІВ”.”Які продукти? Невідомий. Але вказано плановану кількість цих” виробів ” – 10 000 одиниць на рік.
Що це за виробництво? Що це за проект “Дельфін” на 1 мільйон штук на рік?
Давайте ще раз згадаємо витік даних про моторному човні Dolphin 1, яка показала, що компанія планує розширити виробництво до 632 мільйонів одиниць на рік після передачі технології з Ірану в Росію.
Співпадіння? Не думаємо. Ймовірно, ми маємо підтверджене росіянами місцезнаходження виробництва БПЛА “Шахед-136″/”Герань-2”.
Як видно, ця таблиця також допомагає зрозуміти розміщення підприємств. Проєкт “Дельфін” знаходиться в корпусі “Синергія 8.2”. Американський Institute for Science and International Security (ISIS) відстежує російське виробництво шахедів і в вересневому оновленні інформації щодо прогресу розгортання виробництва дронів, показали супутникові знімки тих самих цехів, що були опубліковані влітку минулого року Білим Домом.
Як видно, корпус ліворуч позначається як 8.2, а корпус праворуч – 8.1. На сайті “Альбатросу” вказується, що їх основна адреса – 423601 Республіка Татарстан, міське поселення місто Єлабуга, територія ОЕЗ “Алабуга”, вул.Ш-1, стр.8/1. Як це підтверджується в матеріалах Центру журналістських розслідувань – корпус праворуч – це і є “Синергія 8.1”, де збирають “Альбатроси”. Відповідно, корпус зліва – “Синергія 8.2” і є проєкт “Дельфін” – виробництво моторних човнів, а де факто – шахедів.
Місце виробництва шахеда встановлено і підтверджено прямими російськими документами. Отже, давайте подивимося на людей, які беруть участь у виробництві. 2 листа з масиву даних розкривають, хто саме працює не тільки над створенням безпілотників в Єлабузі, але і над налагодженням співпраці з Іраном в цій області.
У першому листі міститься запит від Раміса Сахабутдінова, старшого спеціаліста з безпеки та контролю доступу АТ “ОЕЗ ПВТ “Алабуга”. Він закликав провести оперативне розслідування щодо багатьох співробітників, оскільки надійшли запити від “колег на більш високому рівні”. “Всі співробітники, яким необхідно заповнити анкети, імовірно задіяні у виробництві “моторних човнів”. Анкети, в яких співробітникам необхідно заповнити, стосуються інформації про контактні телефони, що використовуються виробниками моторних човнів, наявності паспортів і зарубіжних поїздках з 2014 року, а також про ступінь спорідненості і близьких людей. Зрозуміло, що за виробником “моторного човна” пильно стежить служба безпеки.
Більш ретельне вивчення біографії людини, чиє ім’я і посада вказані в списку, зніме підозри в тому, що “моторний човен” насправді літає. Про Флорова вже писали-він є ідейним натхненником, діловим контактом і бізнес-моделлю виробника безпілотника “Альбатрос”.
Згадаймо “головного конструктора з виробництва моторних човнів” Костянтина Спиридонова. На нашу думку, перша з дат, наведених у таблиці, є моментом офіційного працевлаштування громадянина Арабської Республіки, а друга – датою народження. Спиридонов, як і Фролов, є одним з перших, хто був прийнятий на озброєння 27 січня 2023.
Це не дивно, адже Спиридонов теж працює в “Альбатросі”, і саме він є керівником виробничого підрозділу або “дітищем” компанії. Власне, саме це і зазначено в підписі до комерційного електронного листа.
Якщо звернутися до інших деталей, то у нього є досить специфічний особистий адресу електронної пошти для “дизайнера моторних човнів”: [email protected]
“Пілот-винищувач” або “пілот-снайпер” – це псевдонім, яким Спиридонов часто користується в своїй онлайн-активності. Зокрема, він використовує ці Ніки з ідентифікатором своєї особистої сторінки ВКонтакте або в якості псевдо-розробника модифікації ігор ARMA3 (1 з захоплень Спиридонова).
Сторінка Вконтакте закрита, але на ній є доступ до старих фотографій. Всі вони не вказують на “морське” напрямок інтересів Спиридонова.
Освіта у нього також профільна для проектувальника саме літальних апаратів.
Зрештою, можна дати слово самому герою. Ще у 2020-му році Спірідонов у інтерв’ю заявив, що основна його робота – це проектування безпілотників “Альбатроса”, а не моди для комп’ютерних ігор, наприклад.
А це фото 2017 року, де Спірідонов демонструє крило безпілотника. Фото отримане з витоку “Альбатросу”.
Важлива роль Флорова і Спиридонова в розвитку безпілотної авіації в Єлабузі підтверджується і іншими документами. Перед переїздом на територію ОЕЗ на початку 2023 року компанія представила бізнес-план на розгляд керівництва економічної зони (він стосувався виробничого об’єкта “Альбатрос”). У документі є окремий пункт про адміністратора і його обов’язки. Наприклад, про документацію та секретність флори. Про Спиридонова-технологічні розробки і”винаходи”.
Проте, виробництво БПЛА в Арабузі-це не просто”альбатрос”. У цьому бере участь вся економічна зона, включаючи знаходиться на її території професійне училище “Алабужскій політехнічний інститут”. Це підтверджується біографією керівника 1 відділу управлінської групи відділу виробництва моторних човнів Євгенії Махнутіної.
МАКНУТІН-рекрутер, який оселився в Арабузі в 2022/11. Він шукає відповідний персонал для виробництва безпілотних літальних апаратів, а також інших резидентів особливих економічних зон в цілому. Раніше Махнутін побував в Росії, поговорив зі студентами вузів про переваги працевлаштування і закликав їх переїхати в Єлабугу, де життя буде краще і приємніше.
Тоді студентів спокушали роботою в західних компаніях, які мали виробництва на території ОЕЗ, і визнанням від Financial Times.
Непрямі аргументи показують, що Махнутін також пов’язаний з набором учнів у професійно-технічні училища. У зв’язку з цим існує історія, що сталася в школі в кінці 2023 року 3. Один з учнів нібито наклав на себе руки в гуртожитку. “Можливо”, тому що за минулий рік слідство Росії так і не прийшло до остаточного висновку, хоча одне з проваджень було відкрито за статтею про”доведення до самогубства”. Родичі загиблого почали розповідати в пресі про умови життя і навчання в Єлабузі, які не можна сказати, що він був орієнтований на всебічний розвиток молоді.
Захищати честь училища під цей допис прийшов саме Євгєній Махнутін. З його коментаря видно, що він має серйозні знання про “заходи для абітурієнтів” під час прийму до вишу.
Це аргументовано стверджували у розслідуваннях інших видань. Під час розгляду документу “Кібер Спротив” про “управлінців проекту моторные лодки”, увагу привернула особа Віктора Плугатирьова, який народився 10 листопада 2006-го. Якщо дата вірна, то Плугатирьову зараз має бути неповних 18 років. Це не заважає йому займати посаду “спеціаліста відділу супроводу виробництва моторних човнів”.
Під час підготовки цього тексту не вдалося отримати документів, які остаточно свідчать про навчання Плугатирьова в “Алабуга Политех”. Але в мережі телеграм точно існував канал з описом як на зображенні нижче:
Повний перелік працівників “проекту моторних човнів” активісти Кібер Спротиву передали волонтерам проекту “Миротворець”.
Другий документ з масиву, який свідчить про розробку в Єлабузі безпілотників саме за іранським зразком – це лист з вимогою до низки працівників надати звіти про відрядження за 2023 рік.
Принаймні, частина представників цього списку їздила у відрядження до Тегерану. Чим вони займалися у столиці Ірану – нібито невідомо. Проте можна точно ствреджувати, що для відряджень обирали людей одночасно зі знаннями мов, машинобудування, безпілотників та спеціалістів у військовій галузі.
Схоже, таким чином відшукали Алєксандра Дацюка, чиє резюме можна спокійно відшукати в інтернеті. Хтозна, може саме з цим резюме його і запросили на роботу. Дацюк – один із небагатьох представників групи старшого віку серед учасників проекту, знавець “персидської” мови та колишній “миротворець ООН”.
На противагу москвичу Дацюку, уродженець Дагестану Роман Аварскій – представник молодшого покоління, але випускник МДІМВ (МГИМО) та, схоже, також знає фарсі. Про це свідчать його коментарі у мережі “вконтактє”, де він дописує під псевдо “Роман Верум”.
Згадки про Аварського можна також знайти на сайтах Федерального наукового центру рису (Краснодар) та Інституту додаткової професійної освіти (Ставрополь). Обидва центри працюють над впровадженням агродронів.
Повний перелік відвідувачів Ірану також на нашій інфографіці.
Це перша частина нашого розслідування діяльності ТОВ “Альбатрос”. Втім, уже з наведених фактів зрозуміло, що підприємство активно залучене до проєкту “моторні човни”. Вірогідно, російська влада обрала саме цей колектив як базовий для імплементації іранських технологічних процесів.
Наразі під санкціями США тільки дві алабузькі контори – “Альбатрос” та “Дельфин Алабуга”. АТ “ОЕЗ ПВТ “Алабуга”, “Алабуга Девелопмент”, “Алабуга Ексім” та “Алабуга Машинері” досі не під санкціями.
Водночас зміст отриманих документів веде до неприємного висновку. Росія стрімко налагоджує власне виробництво ударних БПЛА. Іранські БПЛА “Шахед-136” давно стали головним болем для Сил оборони України та цивільних мешканців. Втім, це були іранські поставки, яких Росії доводилося чекати досить довго.
Тепер в “Алабузі” будують цехи з виробництва власних двигунів внутрішнього згоряння та виробництва електронних компонентів. Це свідчить, що вже за кілька місяців Росія буде в змозі самостійно під ключ виробляти дрони-камікадзе. Без “паралельного імпорту”, без закупівлі двигунів та чипів за кордоном.
На жаль, цифра у 10 тисяч дронів на рік, намальована у документації проекту, вже не вважається фантастичною. Якщо росіяни повністю замкнуть цикл виробництва в “Алабузі”, то масштабні повітряні нальоти Росія зможе проводити щодня.
Як союзники знищували килимовими бомбардуваннями нацистські заводи в роки Другої світової, так само Україна має право наносити удари по таких військових обʼєктах, як “Алабуга”. Втім, для того, щоб не допустити створення Росією тисяч і тисяч нових “шахедів”, Україні потрібна підтримка Заходу. Потрібна зброя, засоби ППО, літаки, дрони і ракети дальнього радіусу дії. Бо інакше, РФ зможе наростити і масштабувати виробництво та рано чи пізно рої російських шахедів полетять вже по європейським містам країн-членів НАТО.
Продовження цієї статті читайте у другій частині.
