Розвідка – це процес збору інформації про певну особу, групу людей, організацію, проект або будь-який інший об’єкт. Цей термін часто використовується в контексті розвідувальної діяльності, такої як збір інформації про військові дії, шпигунство або розвідку в галузі кібербезпеки. Розвідка може включати в себе використання різноманітних джерел, таких як публічна інформація, спостереження, підставлення або електронне вторгнення. Метою розвідки може бути збір інформації для прийняття рішень, попередження потенційних загроз або виконання розвідувальної місії. У будь-якому випадку, розвідка є важливим етапом багатьох процесів і може мати значення для досягнення конкретних цілей. Розвідка може бути проведена різними організаціями або особами, такими як правоохоронні органи, державні служби, розвідувальні агентства, комерційні компанії, журналісти та інші.
Залежно від контексту, розвідка може включати в себе використання різних технологій, методів та інструментів, включаючи соціальний інженерінг, аналіз відкритих джерел, підслуховування, фізичний доступ до об’єкта, використання техніки кібершпигунства та інше. Важливим аспектом розвідки є правова сторона питання, оскільки багато з методів, використовуваних при зборі інформації, можуть бути незаконними або порушувати права людей та організацій. Тому при проведенні розвідки необхідно дотримуватись законів та етичних принципів, щоб уникнути негативних наслідків та відповідальності за свої дії.
Розвідка має найважливіше значення для учасників військових дій, і не лише. Чим більшою кількістю інформації володіє сторона конфлікту перед початком битви, тим більше шансів не програти цю битву. Основні спільні завдання для розвідки, що ставлять перед собою учасники війни:
Дізнатися якомога більше інформації про супротивника
Приховати якнайбільше актуальної інформації про себе
Розглянемо завдання зі збирання інформації. Найважливішими характеристиками розвідданих є їхня актуальність і достовірність. Якщо з актуальністю все зрозуміло – інформацію потрібно отримувати у найкоротші терміни, що дозволить вживати адекватних контр-заходів. То з достовірністю все трохи складніше, залежно від джерела розвідданих інформація може вимагати різного рівня верифікації. Наприклад, одна справа, якщо розвіднику вдалося непомітно для супротивника зробити копію його карток, листування, документації з обмеженим доступом; і зовсім інше, якщо дані отримані із відкритих джерел (OSINT). В останньому випадку перед формуванням якогось висновку важливо враховувати масу супутніх факторів.
HUMINT (human intelligence) – агентурна розвідка, добуває відомості за допомогою агентів;
SIGINT (SIGnal INTelligence) – радіо- та радіотехнічна розвідка, здійснює збір інформації шляхом перехоплення сигналів, чи це зв’язок між людьми або електронні сигнали, які безпосередньо не використовуються у зв’язку (ELINT – електронна розвідка);
CYBINT – кіберрозвідка, кібербезпека;
IMINT (IMagery INTelligence) – візуальна розвідка, що забезпечує отримання фотографічного зображення об’єкта;
MASINT (Measurement And Signature INTelligence) – вимірювально-сигнатурна розвідка, заснована на зборі розвідданих шляхом виявлення, відстеження, ідентифікації або опису відмінних характеристик (сигнатур) фіксованих або динамічних цільових джерел;
GEOINT – геопросторова разведка, використовує інформацію, отриману в результаті аналізу фото та відеозображень та даних розташування. GEOINT використовує зображення для вивчення та оцінки людської діяльності та фізичної географії у будь-якій точці Землі, включаючи фотограмметрію, картографію, аналіз зображень, дистанційне зондування та аналіз місцевості.
SOCINT (Monitoring and Alerting via Social Intelligence) – отримання розвідданих управління політичними, економічними чи соціальними процесами шляхом збору цифрових даних про соціальні відносини. Використовується для побудови докладної картини мережевих структур, дані про які потім служать відправними точками для подальшого аналізу.
Розглянемо GEOINT докладніше, через доступність інструментів для ведення розвідки такого типу. З огляду на поширеність соціальних мереж серед цивільного населення молодого віку та низьку дисциплінованість серед військовослужбовців, часто у відкритий доступ потрапляє контент (фото та відео), за яким можна досить точно визначити координати місць базування, вогневі позиції, ремонтні бази, склади, логістичні маршрути тощо. Самі військові починають виконувати функції розвідників противника, впроваджених у свої лави. Також, неабияку роль грає громадянське населення, що публікує фото та відео пересування колон військової техніки та вогневі позиції практично в режимі реального часу. Сукупність інформації, що надходить практично одночасно з різних джерел, може досить точно описати те, що відбувається в тилу супротивника та на його передових позиціях.