Руська православна церква (РПЦ) викликає підозри через розташування своїх храмів поруч зі стратегічними об’єктами в Європі. Наприклад, у Швеції один із храмів знаходиться поряд із заводом ядерного палива та аеропортом. Це породжує питання: чи використовуються церкви для збору розвідувальної інформації? Матеріал досліджує можливість того, що РПЦ виконує роль не лише релігійної організації, а й частини глобальної мережі впливу Росії.
У місті Вестерос, Швеція, з 2013 року почалося будівництво православного храму, який викликає чимало запитань через своє сусідство зі стратегічно важливими об’єктами. Настоятелем храму на честь Казанської ікони Божої Матері є ієрей Павло Макаренко, який перебуває у Швеції з 2010 року. Хоча сам Макаренко не відвідував Росію з моменту переїзду, його діяльність все ж пов’язують із підтримкою російських інтересів на території Європи.
Будівництво храму тривало шість років, і лише у листопаді 2023 року його офіційно освятили. На церемонії був присутній Владімір Ляпін, дипломат із посольства РФ у Швеції, якого місцева влада підозрює у шпигунстві на користь російських спецслужб.
Місцеві жителі звернули увагу на високий паркан і камери спостереження, встановлені навколо храму. Це викликає запитання про справжнє призначення цієї будівлі.
Цікаво, що земельну ділянку для будівництва було придбано у 2013 році за сприяння російської державної корпорації “Росатом”. Дозвіл на будівництво видав тодішній керівник місцевого будівельного управління Ларс Каллсебі, причому процес затвердження документації пройшов нетипово швидко для Швеції. Хоча офіційно заявлялося, що фінансування надходило з пожертв і фондів, у шведських ЗМІ виявили прямий зв’язок із “Росатомом”, який покривав витрати на будівництво.
Розташування храму теж викликає підозри. Він знаходиться за 4,2 км від заводу Westinghouse Electric, що виробляє ядерне паливо, лише за 500 метрів від аеропорту Västerås flygplats, а також недалеко від стратегічних мостів, енергетичної компанії Mälarenergi та металургійного заводу ABB Metallurgy.
Аналітики зазначають, що храм у Вестеросі може слугувати не лише релігійним цілям, а й виконувати роль важливого пункту для збору інформації через його близькість до стратегічних об’єктів Швеції.
Настоятель церкви у Вестеросі, ієрей Павло Макаренко, привернув увагу громадськості після того, як у серпні 2024 року шведські журналісти опублікували інформацію про його тісні зв’язки з Росією. Зокрема, йшлося про подяку, яку Макаренко отримав від російської Служби зовнішньої розвідки. Крім того, він намагався спростувати фінансування свого приходу компанією “Росатом”.
Раніше Макаренко обіймав посаду генерального директора шведської компанії “NC Nordic Control AB”, власником якої є російський девелопер Павло Герасимов. Ця компанія, без наявності складів, демонструвала виторг у розмірі близько 40 мільйонів крон. Сам Герасимов, крім участі у церковних проєктах у Швеції, фігурував у справі щодо незаконного обігу наркотиків.
До роботи у Вестеросі Макаренко керував приходами в інших шведських містах. У місті Арборз його храм знаходився на відстані 8377 метрів від військового об’єкта, контрольованого підрозділом телекомунікацій і інформаційних систем Збройних сил Швеції. У місті Евле храм був розташований у 1990 метрах від бази Національної гвардії Швеції, за 1110 метрів від військового полігону та лише за 140 метрів від залізничної колії.
Цікаві випадки траплялися й в інших містах. Наприклад, у місті Уппсала церква знаходиться на відстані 750 метрів від державної установи та за 2660 метрів від авіабази з військовим училищем. Її настоятель, священник Віталій Бабушин, був направлений на службу до Швеції у 2010 році. Раніше він працював у Підмосков’ї, де брав участь у відновленні Покровського храму.
Бабушин також займається діяльністю в управлінні закордонних установ Московського Патріархату в місті Єнчепінг, де поруч розташована енергетична компанія. Таке розташування храмів та їхніх настоятелів викликає чимало питань про можливі неформальні завдання церков у Швеції.
У столиці Швеції, Стокгольмі, храм при Сергіївській парафії розташований на відстані 4 кілометри від державної установи Försvarsdepartementet (Міністерство оборони Швеції) та за 6 кілометрів від військової бази Försvarsmakten Högkvarteret. Таке сусідство храму з ключовими стратегічними об’єктами викликає чимало запитань.
Настоятелем парафії є ігумен Никита (Олег Станіславович Добронравов), який також працює у Відділі зовнішніх церковних зв’язків. Він паралельно очолює храм преподобного Сергія Радонезького, що також знаходиться у Стокгольмі. Його діяльність, як і географічне розташування церков, привертають увагу до можливих неформальних цілей релігійних об’єктів у Швеції.
У місті Гетеборг (Göteborg) знаходиться парафія на честь Покрови Божої Матері, яка розташована всього за 2 кілометри від електростанції та за 12 кілометрів від військового об’єкта. Настоятелем парафії є протоієрей Сергій Бондарєв, який також відповідає за прихід Воскресіння Христового у місті Гельсінборг. Цей храм знаходиться за 1,4 кілометра від порту, що є важливим транспортним вузлом регіону.
У місті Боліден (Boliden) у 2017 році було зведено храм святителя Миколая Чудотворця. Церква розташована за пів кілометра від гірничодобувної компанії, що займається видобутком руд, які містять цинк, мідь, свинець, золото і срібло. Настоятелем храму є протоієрей Максим Смирнов, а диякон — Олександр Бєднов. Протоієрей Смирнов має багатогранну освіту: він закінчив Балашовське вище військове авіаційне училище льотчиків у 1988 році, Таврійський національний університет за спеціальністю юриспруденція у 2002 році, а також Бєлгородську православну духовну семінарію.
Розташування цих церков поблизу стратегічних об’єктів викликає чимало запитань щодо їхнього потенційного впливу та функцій у регіоні.
У місті Брюне (Bryne) з 2014 року діє храм на честь мучениці Ірини. Настоятелем є протоієрей Василій Петров, який також займає посаду проректора заочного відділення Калузької духовної семінарії. У березні 2022 року він був серед тих священнослужителів РПЦ, які публічно підтримали дії російської армії. Церква розташована за 650 метрів від виробництва Nordic Steel AS, яке спеціалізується на сталевих конструкціях, та за 586 метрів від IXYS Norway AS — компанії, що розробляє напівпровідники. У безпосередній близькості також працюють підприємства з автоматизації та механічної обробки.
У столиці Норвегії, Осло, з 2003 року діє прихід святої княгині Ольги. Церква знаходиться поблизу урядових установ, таких як парламент, міністерства та дипломатичні представництва, серед яких посольства Канади, Казахстану, Грузії та інші. Настоятелем є архімандрит Климент Хухтамякі, який з 1997 року займається організацією парафій Московського патріархату в Норвегії. Він утримується від публічних коментарів щодо війни в Україні.
Місто Кіркенес має прихід на честь преподобного Трифона Печенізького. Храм розташований за кілька сотень метрів від шведського консульства, муніципалітету та російського посольства, а також за 5 кілометрів від військового гарнізону. Район вирізняється тісними зв’язками з Росією, що робить це розташування цікавим у контексті міжнародної політики.
У Варде у 2017 році збудували каплицю РПЦ, розташовану неподалік від радіолокаційної системи GLOBUS, яка є ключовим об’єктом норвезької національної безпеки. Проєкт будівництва храму отримав підтримку місцевої влади та фінансування у рамках дружніх ініціатив між Норвегією та Росією, але пізніше його було скасовано через геополітичні обставини.
У Тронгеймі з 2008 року діє прихід преподобної Анни Новгородської. Храмом опікується священник Олександр Волохань. Інформація про джерела фінансування будівництва недоступна.
Такі розташування храмів поблизу стратегічних, дипломатичних і промислових об’єктів створюють підґрунтя для різних інтерпретацій і припущень щодо додаткових ролей, які вони можуть виконувати.
Відстань урядових та військових обʼєктів поруч із приходом РПЦ:
Бункер для підводного човна – 925 м
Військово-повітряна академія – 1291 м
Військова база – 1292 м
Порт Хуртігрутен, Тронхейм – 1193 м
Консульство Фінляндії – 1411 м
Генеральне консульство Республіки Польща – 515 м
Почесне консульство Народної Республіки Бангладеш у Тронхеймі – 810 м
Консульство Швеції імені Яна Кааре Таппера – 655 м
Королівське консульство Данії – 863 м
Консульство Нідерландів – 577 м
Почесний консул Естонії в Тронхеймі — 752 м
Почесне віцеконсульство Іспанії в Тронхеймі — 753 м
Офіс подій, відділ культури, муніципалітет Тронхейма — 402 м
Рада округу Тронделаг, Тронхейм — 894 м
Також функціонує прихід святого Миколая Чудотворця. Храмз 1938 року. Поруч такі обʼєкти:
У 2000 році була збудована каплиця блаженної Ксенії Петербурзької. А поруч — порт Вуосаарі, Почесне консульство Йорданії та Електростанція Nordsjö.
Місто Амерсфорд. Храм ісп. Корнилія Сотника, єп. Кесарії Палестинської, побудований у 1981 році. Настоятель — протоієрей Стефан Баккер.
Обʼєкти поруч:
Місто Гаага. Монастир Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, збудований у 1972 році, станом на грудень 2022 року закритий. Його розташування викликало значну увагу через сусідство з 29 урядовими об’єктами, Федерацією європейських асоціацій оборонних технологій (407 метрів), армійським об’єктом (2041 метр), зовнішньою гаванню (3529 метрів) і електростанцією Uniper City (1883 метри).
Місто Роттердам. У Роттердамі діє храм святого благовірного князя Олександра Невського, зведений у 2004 році. Його настоятелем з 2017 року є ієрей Анатолій Бабюк, який після початку війни Росії проти України утримався від коментарів щодо цієї теми. Церква була побудована Балтійською Будівельною Компанією, а її освячення проводив митрополит Кирил (Гундяєв).
Храм розташований неподалік від 9 урядових об’єктів, зокрема прокуратури Роттердама (1142 метри). Також поруч знаходяться інші стратегічно важливі будівлі, що підсилює інтерес до ролі цього релігійного об’єкта у контексті його розташування.
Таке сусідство російських релігійних об’єктів із державними установами викликає занепокоєння та питання щодо їхнього потенційного використання у ширшому геополітичному контексті.
Ще в Роттердамі є храм ікони Пресвятої Богородиці “Скоропослушниця” з 1959 року. Поруч такі будови:
Прага: У Празі кафедральний собор Святих Кирила і Мефодія, що належить до Міхаловцко-Кошицької єпархії Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, частково фінансувався російською державною компанією “Газпром нефть”. Архієпископ Празький Христофор навіть нагородив радника голови правління цієї компанії за допомогу церкві.
Оломоуц: Кафедральний собор рівноапостольного Горазда Охридського в Оломоуці функціонує з 1939 року. Найближчий стратегічний об’єкт знаходиться за 70 км — це склад боєприпасів, де в 2014 році сталася диверсія, організована групою російських ГРУ. Два вибухи, які відбулися у жовтні та грудні 2014 року, спричинили загибель двох людей, значні руйнування та евакуацію прилеглих населених пунктів. Вибухи охопили склади з великими обсягами боєприпасів, які орендувала компанія Imex.
Врбетіце: Каплиця Трійці Живоначальної у місті Врбетіце розташована за 72 км від цього складу боєприпасів. Складна історія цього регіону та близькість російських релігійних об’єктів до стратегічних місць створюють додаткові ризики.
Російська Православна Церква відома своїми зв’язками з державними структурами РФ, зокрема спецслужбами. Будівництво храмів РПЦ поблизу важливих стратегічних об’єктів у Європі виглядає як частина продуманої системи. Через ці об’єкти Росія може використовувати релігійне прикриття для шпигунської діяльності, збираючи розвідувальну інформацію, яка може бути використана як самою Росією, так і передана третім країнам, таким як Китай, Іран або Північна Корея.
Ця ситуація є серйозною загрозою для безпеки Європи, яка потребує міжнародної координації для посиленого моніторингу та запобігання подібним діям. Західним країнам необхідно глибше розуміти, що під релігійним фасадом Росія може ховати ворожу розвідку, що ставить під сумнів безпеку критичної інфраструктури.