Ми надаємо доступ до актуальних витоків даних, включаючи персональну інформацію, списки контактів та іншу конфіденційну інформацію росіян.
478 
Група Вагнер відродила трьох впливових кримінальних авторитетів 90-х, надавши їм можливість повернутися до незаконної діяльності після багатьох років забуття. У статті розкриваються зв’язки між сучасними воєнними операціями та кримінальним світом минулих десятиліть. Розслідування показує, як Вагнер використовує колишніх злочинців для досягнення своїх цілей, проливаючи світло на інтеграцію бандитських структур у сучасні збройні конфлікти.
Євген Пригожин, який визнав себе засновником російської ПВК «Вагнер», у своєму виступі перед ув’язненими у Виправній колонії №6 у Йошкар-Олі пообіцяв засудженим, що за півроку вони зможуть отримати помилування та повернутися додому. Однак, для тих, хто вже в перший день заявляв, що «потрапив не туди», існує жорстка міра – розстріл. Він також зазначив, що на роздуми дається лише п’ять хвилин. Це відео, зняте у вересні 2022 року, стало вірусним, а подібні звернення поширилися серед ув’язнених по всій Росії.
9 лютого Пригожин підтвердив у своїй відповіді одному з російських телеканалів, що «Вагнер» припинив набір засуджених. Він заявив, що всі зобов’язання перед тими, хто вже працює в ПВК, будуть виконані.
ПВК «Вагнер» діє в Україні з 2014 року. Вона набула нової популярності під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, особливо під час битви за Бахмут.
Окрім України, «Вагнер» також діяв у Сирії, Центральноафриканській Республіці, Лівії та інших країнах. У січні 2023 року Міністерство фінансів США оголосило «Вагнер» міжнародним злочинним угрупованням.
Аналітики зазначають, що корисність «Вагнера» полягає в тому, що ПВК може робити те, чого не можуть офіційні російські інституції. Це інструмент, яким Кремль користується для вербування та підготовки найманців для виконання завдань як всередині країни, так і за її межами.
Кендіс Рондо, професор Університету штату Арізона, наголосила, що тісна співпраця між «Вагнером», ГРУ та ФСБ є очевидною, і «Вагнер» грав ключову роль у підготовці до вторгнення в Україну у 2022 році.
Через прихований характер діяльності «Вагнера» складно точно визначити кількість його бійців. За даними США та Великобританії, станом на січень 2023 року в лавах «Вагнера» було щонайменше 50 000 осіб, серед яких засуджені. Ольга Романова, голова організації «Русь сидяча», стверджує, що ця цифра включає лише засуджених, хоча деякі експерти, включаючи Кендіс Рондо, ставлять під сумнів ці дані.
Незважаючи на це, очевидно, що чисельність ПВК «Вагнер» значно зросла з моменту її створення. Її діяльність відбувається відкрито, що свідчить про визнання її корисності для держави, хоча приватні військові компанії офіційно заборонені російським законодавством.
Обіцянки Пригожина засудженим підтримані самим президентом Росії – 27 січня прес-секретар Володимира Путіна підтвердив, що деякі учасники «Вагнера» були помилувані і навіть нагороджені за «геройство» в Україні.
ЗМІ повідомляли, що вербувальники Вагнера активно відвідували в’язниці по всій Росії, зокрема в Тюмені, Челябінську, Кемерово, Ханти-Мансійському автономному окрузі та інших регіонах. Згідно з репортажами, під час таких вербувальних поїздок до лав «Вагнера» долучалося понад 100 ув’язнених одночасно. Крім того, Пригожин вербував іноземних громадян із російських тюрем. Так, на сході України загинули двоє чоловіків з Африки — один із Замбії та один із Танзанії, які раніше навчалися в Москві, але потрапили до в’язниці за злочини, пов’язані з наркотиками.
У Йошкар-Олі Пригожин заявив, що «Вагнер» надає перевагу ув’язненим віком до 50 років, однак серед завербованих були й ті, хто значно перевищував цей вік. Зокрема, це Сергій Максименко (59 років), Андрій Бережних (55 років) та Ігор Куск (55 років), які у 1990-х роках очолювали відомі жорстокі кримінальні угруповання.
Примітно, що Путін, який часто апелює до стабільності, яку він нібито приніс після хаосу 1990-х років, тепер знову залучає тих, хто спричиняв цю нестабільність, до нової війни. Колишні кримінальні лідери, які допомагали створити безлад у Росії в минулому, тепер борються на передовій у сучасному конфлікті.
Ці троє чоловіків, кожен із яких прагнув отримати помилування, загинули в Україні. Їхня доля залишила слід у Росії, викликавши питання про те, ким вони були та як їхня загибель сприйнята на батьківщині.
Андрію Бережних було 55 років, коли він вирішив приєднатися до лав ПВК «Вагнер». У 2013 році Верховний суд Росії засудив його до 25 років ув’язнення за вбивство та інші злочини, які він скоїв, очолюючи банду в Саратовській області з 1994 по 2011 рік. Крім того, минулого року він був додатково засуджений саратівським судом за замах на вбивство десяти осіб.
Бережних заснував своє злочинне угруповання у 90-х роках у Балаково, приблизно за 150 кілометрів від Саратова. Він керував бандою майже два десятиліття, поки його не заарештували. Спочатку Бережних працював водієм директора автосалону в Балаково. Після вбивства свого начальника, якого Бережних вважав близьким другом, він вирішив створити свою банду, аби помститися.
З часом угруповання Бережних розрослося і перейшло до комерційної діяльності, зокрема торгівлі зброєю. Це призвело до низки жорстоких нападів. Одним із таких випадків став інцидент 6 жовтня 1994 року, коли Бережних та його спільник Андрій Курпач із напівавтоматичними гвинтівками напали на групу молодих людей біля спортивної зали, убивши трьох. За роки своєї активності угруповання Бережних вчинило ще кілька вбивств і замахів, зокрема нападів на місцевих бізнесменів.
Місцеве видання новин SutyNews повідомило про розкол серед жителів Балаково стосовно «найвідомішого ув’язненого» міста. У коментарях на місцевих сторінках «ВКонтакте» також відчувається ця суперечливість. Одна жінка висловила обурення: «Але чи може бути спокута для людини, яка вбила сім осіб, багато з яких були безневинними жертвами? А тепер його ховають з почестями у церкві як героя».
Інші були більш стриманими або навіть підтримували його. Наприклад, одна з місцевих мешканок зазначила: «Він міг би продовжувати відбувати свій термін, але свідомо вирушив у небезпечне місце, хоч і за своїми власними мотивами. Можливо, він і не герой у загальноприйнятому сенсі, але я думаю, що він заслуговує на повагу. Принаймні за його вибір постояти за Батьківщину, а не ховатися, як багато інших».
Сергію Максименку було 59 років, коли він підписав контракт із ПВК «Вагнер», відбуваючи 25-річний термін у виправній колонії в Республіці Мордовія. За даними російських ЗМІ, він підписав контракт у вересні 2022 року, що збігається з повідомленнями, що Євген Пригожин відвідав дві мордовські колонії, де завербував близько 240 ув’язнених.
Як і Андрій Бережних, Максименко загинув у грудні 2022 року, беручи участь у бойових діях в Україні. До цього він очолював пензенське злочинне угруповання «Олімпія», яке діяло в 1990-х і 2000-х роках, займаючись проституцією, здирством і вбивствами. У 2014 році його було засуджено до 25 років ув’язнення, що стало найтривалішим терміном серед інших членів угруповання.
Максименко взяв керівництво «Олімпією» у 1997 році. Під його лідерством угруповання посилило свою позицію в регіоні, займаючись рекетом і насильством, зокрема низкою вбивств бізнесменів та конкурентів. За свідченнями, угруповання застосовувало жорсткі методи, включаючи напади з бейсбольними бітами та рушницями на місцевих жителів.
Деяким членам «Олімпії» було пом’якшено вироки, оскільки вони робили внески у розвиток дитячого спорту, підтримуючи роботу спортивної зали «Олімпія».
Як і у випадку з Бережних, місцеве ставлення до Максименка було неоднозначним. Більшість ЗМІ просто повідомляли факти його біографії, тоді як головний редактор пензенської газети «Вулиця Московська» написав статтю, де похвалив його рішення піти на війну в похилому віці, назвавши це проявом «зухвалого духу».
Інформації про похорон Максименка небагато, але повідомляється, що він був похований 4 січня на цвинтарі в Пензі.
Ігорю Куску було 55 років, коли він підписав контракт із ПВК «Вагнер», відбуваючи 23-річний термін у Сиктивкарі, столиці Республіки Комі. На відміну від інших, Куск, будучи ветераном війни в Афганістані, прагнув воювати в Україні ще до прибуття вербувальників «Вагнера» — його вдова розповіла, що він написав листа Рамзану Кадирову з проханням відправити його на війну. Проте, замість служби в підрозділах Кадирова, він потрапив до ПВК «Вагнер».
Вдова згадувала, що Куск підписав контракт і вирушив на фронт 25 липня 2022 року. Це збігається з вербуванням ув’язнених у колоніях Республіки Комі влітку того року. Свідчення одного з полонених російських бійців підтверджують, що Пригожин особисто приїжджав до Сиктивкара для вербування, обіцяючи високу зарплату та помилування.
У 2015 році Куск був засуджений за створення угруповання «Кусковські» в Татарстані у 1998 році, яке діяло в Нижньокамську та Казані. Група, що складалася з багатьох ветеранів Афганістану, швидко здобула вплив, займаючись рекетом, вбивствами та іншими злочинами. У 2001 році угруповання організувало вбивство генерального директора будівельної компанії «Татсантехмонтаж», а в 2004 році — вбивство ще одного директора тієї ж компанії, оскільки вони намагалися відмежуватися від «Кусковських».
Похорон Ігоря Куска став великою подією. За даними видання «Реальний Час», на церемонії було понад 700 людей, а в процесії брали участь близько 100 транспортних засобів. Це різко контрастувало з тихими та малолюдними похоронами інших кримінальних авторитетів, як-от Андрія Бережних і Сергія Максименка.
За даними незалежного російського ЗМІ «Холод», Ігор Куск очолював ветеранські спільноти Татарстану, що не лише забезпечило йому підтримку серед місцевих жителів, але й сприяло скороченню його тюремного терміну. Як і у випадку з Максименком, суд пом’якшив термін через його участь у військово-патріотичному вихованні молоді, яку розцінили як благодійну діяльність.
У 2018 році суддя з Татарстану зазначив, що Куск поєднував свою громадську діяльність у ветеранських спільнотах із кримінальною діяльністю. На похороні Куска зібралися ветерани Афганістану та інших воєн, які підтримували його під час суду і прийшли попрощатися.
Похорон Куска став помітною подією, на відміну від скромних похоронів Бережних та Максименка. Однак реакція громадськості на загибель цих трьох кримінальних авторитетів була неоднозначною. Багато хто вважає, що їхня епоха минула, і на зміну їм прийшли нові покоління злочинців.
Деякі з нових найманців «Вагнера» були засуджені за більш сучасні та жорстокі злочини, як-от вбивства власних родичів або сусідів. Незважаючи на це, Пригожин, колишній ув’язнений, продовжує захищати тих, хто вирішив воювати в Україні. Він пообіцяв, що колишні злочинці, які повернуться з фронту, будуть захищені, і закликав російську владу заборонити будь-які публікації чи критику на адресу колишніх засуджених, які брали участь у бойових діях.
Пригожин навіть запропонував запровадити кримінальну відповідальність для тих, хто дискредитує колишніх ув’язнених, що воювали в Україні, з можливим покаранням до п’яти років ув’язнення.
478 
406 
280