04.11.2024
1 хв
893
Німецькі правоохоронці використовують вбудовані функції WhatsApp, Signal та інших месенджерів, щоб отримувати доступ до листування без злому наскрізного шифрування та встановлення шпигунського ПЗ на телефони користувачів.
Нові документи, оприлюднені німецьким виданням про цифрові права Netzpolitik, свідчать, що митні правоохоронні органи Німеччини почали тестувати метод, відомий як «моніторинг месенджерів», наприкінці 2023 року. У внутрішніх документах чиновники наголошували, що подробиці цього методу потрібно зберігати в суворій таємниці, щоб не поставити під загрозу його подальше використання. Водночас сама схема доволі проста: WhatsApp Web, Signal Desktop та подібні сервіси дозволяють підключати один акаунт до додаткових пристроїв, наприклад ноутбука або настільного комп’ютера.
Саме цю можливість і використовують правоохоронці. Вони підключають контрольований ними комп’ютер до акаунта людини, після чого повідомлення можуть надходити безпосередньо на цей пристрій. Таким чином, їм не потрібно зламувати наскрізне шифрування, оскільки доступ до листування відбувається через уже авторизований пристрій.
Netzpolitik уточнює, що отримати такий доступ можна кількома способами. Один із них передбачає фізичний доступ до телефону. Інший полягає в перехопленні кодів підтвердження за допомогою санкціонованої державою фішингової атаки або SMS-повідомлень у межах телефонного спостереження. У випадку із Signal німецькі органи безпеки попереджають, що після успішного підключення додаткового пристрою можна отримати доступ до повідомлень за попередні 45 днів.
Netzpolitik також наводить приклад із Telegram. У березні 2022 року поліція Нижньої Саксонії таємно підключилася до акаунта чоловіка, якого підозрювали в торгівлі наркотиками. Він помітив сторонній доступ лише через кілька годин, але на той момент правоохоронці вже встигли скопіювати архів його повідомлень. Згідно з офіційними документами, з якими ознайомилося Netzpolitik, у серпні 2025 року цей підхід став офіційною практикою після того, як посадовці повідомили про «значні успіхи в розслідуваннях» справ, пов’язаних із тяжкою та організованою злочинністю. Водночас видання ставить під сумнів законність такого методу, масштаби його застосування та вибір цілей для спостереження.
Окремий випадок, на який звертає увагу Netzpolitik, стався у 2020 році. Подружжя, яке не підозрювали у скоєнні злочину, добровільно передало свої телефони поліції під час допиту як свідки у справі, пов’язаній з їхньою донькою. Вони дозволили правоохоронцям переглянути та сфотографувати повідомлення, які вона їм надсилала.
Поки смартфони перебували у поліції, співробітники таємно активували WhatsApp Web і підключили акаунти подружжя до комп’ютера Федерального управління кримінальної поліції Німеччини BKA. Після цього правоохоронці потенційно могли читати нові повідомлення WhatsApp навіть після повернення телефонів власникам, переглядати синхронізовані розмови та контакти, а також надсилати повідомлення від імені подружжя. Водночас вони не могли прослуховувати голосові дзвінки WhatsApp або отримувати доступ до камери, мікрофона, звичайних SMS чи інших застосунків на смартфоні.
Юридичний статус «моніторингу месенджерів» у Німеччині залишається спірним. У січні Федеральний суд Німеччини постановив, що таємне підключення до чатів Telegram у такий спосіб є формою телекомунікаційного спостереження. Таким рішенням суд відкинув попереднє трактування законодавства, на яке митні кримінальні слідчі посилалися ще в лютому цього року.
У США також повідомлялося, що правоохоронні органи можуть отримувати інформацію з пристроїв iOS та Android через push-сповіщення навіть у випадках, коли сам месенджер використовує наскрізне шифрування. Це показує, що доступ до повідомлень не завжди потребує злому самого шифрування, якщо правоохоронці можуть скористатися іншими механізмами доступу до акаунта або пристрою.
