16.07.2026
1 хв
98
Нідерландські розвідувальні служби заявили, що російські державні хакери активно використовують зламані IP-камери в Європі для збору військової інформації. Для аналізу відеопотоків вони застосовують технології автоматичного розпізнавання зображень, які допомагають знаходити потенційні цілі та відстежувати важливі об’єкти.
За даними Служби загальної розвідки та безпеки Нідерландів (AIVD) і Служби військової розвідки та безпеки (MIVD), зловмисників цікавлять маршрути перевезення вантажів, логістичні шляхи, поставки озброєння до України, а також можливе розташування військовослужбовців.
«російська служба використовує доступ до IP-камер для отримання відповідних військових розвідувальних даних у країнах-членах ЄС та НАТО, включаючи інформацію, яка не має безпосереднього відношення до війни в Україні», – йдеться у спільному повідомленні AIVD та MIVD.
За інформацією нідерландських спецслужб, в Україні дані зі зламаних камер уже використовувалися під час спроб виявлення українських військових і знищення їхньої техніки. Водночас випадків використання такої тактики для реальних військових атак за межами України поки не зафіксовано. Однак розвідка попереджає, що подібні методи можуть застосовуватися російськими військовими й у майбутніх конфліктах.
Після цього попередження було проведено масштабне дослідження доступних через Інтернет камер спостереження. Воно показало, що в Європі відкритими для доступу залишаються понад мільйон IP-камер.
Найбільше таких пристроїв виявили у Великій Британії – 113 962. Далі йдуть Італія (99 203), Іспанія (81 371), Туреччина (81 148), Франція (68 317), Болгарія (67 277), Німеччина (65 539) та Румунія (64 789). В Україні налічується понад 60 тисяч відкритих камер, а в Нідерландах – понад 45 тисяч.
Водночас сам факт доступності камери через Інтернет ще не означає, що її можна легко зламати. Дослідники виявили майже дві тисячі хостів із невиправленими вразливостями, які вже використовувалися в реальних кібератаках.
У середньому приблизно кожна дванадцята відкрита камера в Європі працює на пристрої з відомими недоліками безпеки. Експерти наголошують, що оцінка у 87 тисяч потенційно вразливих камер є лише мінімальною. Насправді їх може бути значно більше через невідомі вразливості нульового дня, а також використання слабких або викрадених паролів.
Крім того, тисячі камер досі працюють із критичними вразливостями, про які стало відомо ще 5-10 років тому. Частину інших потенційних проблем зовнішні сканери взагалі не здатні виявити.
Фахівці зазначають, що після виявлення IP-камери в мережі отримати до неї доступ нерідко буває доволі просто. Причина полягає в тому, що багато пристроїв досі використовують заводські паролі, застарілі прошивки або стандартні налаштування безпеки.
Окрему увагу розвідка звернула на технологію Universal Plug and Play (UPnP). Саме вона часто автоматично відкриває камери для доступу з Інтернету, створюючи переадресацію портів без додаткової автентифікації.
Користувачам рекомендують вимкнути UPnP та не робити IP-камери публічно доступними без реальної потреби. Для віддаленого доступу радять використовувати VPN, а також відключити всі непотрібні мережеві протоколи, зокрема SSH, Bonjour, FTP, UPnP і Telnet. Якщо це можливо, слід залишити лише захищені протоколи, такі як HTTPS і RTSPS.
Також рекомендується використовувати унікальні складні паролі, увімкнути багатофакторну автентифікацію, ізолювати камери в окремій VLAN та регулярно встановлювати оновлення безпеки.
Під час вибору обладнання радять віддавати перевагу виробникам, які забезпечують тривалу підтримку своїх пристроїв, а також враховувати країну походження камер через ризики, пов’язані з наступальними кіберопераціями окремих держав.
Навіть за дотримання всіх рекомендацій із кібербезпеки нідерландські спецслужби радять максимально обмежувати поле огляду камер. У кадр не повинні потрапляти логістичні маршрути, об’єкти критичної інфраструктури, інші чутливі зони або дані, які можуть допомогти потенційному противнику, зокрема GPS-координати чи інша службова інформація.
