Прочитавши цю статтю, ви дізнаєтесь про внесок Дідьє Стівенса у сферу інформаційної безпеки, його вплив на розвиток інструментів для аналізу файлів і пошуку вразливостей.
138 
У цій статті ви дізнаєтесь про життєвий шлях Едварда Сноудена, його кар’єру в спецслужбах та події, що змінили його життя. Ви зрозумієте, як його рішення вплинуло на світову політику, цифрову безпеку та права людини. Також отримаєте уявлення про сучасну діяльність Сноудена та його погляди на майбутнє конфіденційності в Інтернеті. Розповімо про фільми, зняті на основі його історії, включаючи документальний фільм «Citizenfour», який отримав «Оскар», та художню стрічку «Сноуден» режисера Олівера Стоуна.
Едвард Джозеф Сноуден народився 21 червня 1983 року в місті Елізабет-Сіті, що у штаті Північна Кароліна, США. Його сім’я мала глибоке коріння в державних структурах: батько працював у береговій охороні США, мати була співробітницею суду, а дідусь служив у ФБР. З самого дитинства він виявляв глибоку зацікавленість технікою та комп’ютерними технологіями. Його вміння швидко опановувати складні системи було очевидним ще у ранньому віці, коли він міг розбирати та знову збирати складні електронні пристрої, випробовуючи свої навички на різних механізмах.
У школі він проявляв неабиякий інтерес до програмування та інформаційних технологій, і хоча через проблеми зі здоров’ям пропустив значний час навчання, це не завадило йому активно здобувати знання самостійно. Він захоплювався читанням технічної літератури та проводив багато часу за вивченням програмування. Пізніше вступив до коледжу штату Меріленд, де продовжив поглиблювати свої знання в галузі інформатики та кібербезпеки. Незважаючи на те, що він не отримав диплома, його аналітичні здібності та практичний підхід дозволили йому досягти високих результатів і швидко стати експертом у своїй галузі.
У травні 2004 року, натхненний патріотичними ідеалами, Сноуден прийняв рішення вступити до армії США, сподіваючись стати частиною Сил спеціальних операцій. Однак, під час інтенсивних тренувань він отримав серйозну травму обох ніг, що змусило його демобілізуватися та змінити свої плани на майбутнє. Це стало значним ударом по його амбіціях, але він не здався та вирішив шукати інші шляхи для застосування своїх навичок.
Після демобілізації Сноуден влаштувався охоронцем на об’єктах Агентства національної безпеки (АНБ) при Університеті Меріленда. Робота була рутинною, але це дозволило йому зануритися в світ високих технологій і безпеки. Завдяки своїм знанням у галузі ІТ та винятковій здатності до аналізу він швидко отримав вищі посади. Уже у 2007 році його запросили працювати в ЦРУ, де він отримав доступ до критично важливих урядових систем безпеки.
Працюючи в Женеві, Сноуден відповідав за захист урядових мереж від хакерських атак, що дало йому ще більше розуміння про глобальні механізми кібербезпеки. Однак саме тоді він вперше зіткнувся з масштабами електронного стеження, яке здійснювали американські спецслужби не лише за потенційними ворогами, але й за звичайними громадянами.
У 2009 році Сноуден залишив ЦРУ та перейшов на контрактну роботу в АНБ, де працював у Японії та на Гаваях. Це була висококваліфікована та високооплачувана робота, яка надавала йому доступ до найсекретніших урядових програм. Серед них була PRISM – програма, яка дозволяла АНБ збирати величезні обсяги даних про мільйони людей без їхнього відома. Вона дозволяла американському уряду читати електронну пошту, відстежувати дзвінки та аналізувати пошукові запити користувачів Інтернету.
У 2013 році, працюючи як системний адміністратор, Сноуден завантажив тисячі секретних документів і передав їх журналістам The Guardian та The Washington Post. Він усвідомлював, що ці дії можуть зруйнувати його кар’єру та поставити його життя під загрозу, але його моральні переконання не дозволили йому мовчати. Він вважав, що американський народ має знати правду про масове порушення їхніх прав на приватність.
У травні 2013 року, коли США почали розслідування його витоків, Сноуден залишив країну та вирушив до Гонконгу, де він зустрівся з журналістами та передав їм секретні документи. Проте, коли стало зрозуміло, що американський уряд намагатиметься добитися його екстрадиції, він вирішив втекти. 23 червня 2013 року Сноуден прибув до Москви транзитом через Шереметьєво, маючи намір далі летіти до Латинської Америки. Однак через скасування його американського паспорта він опинився заблокованим у транзитній зоні аеропорту.
Сноуден подав заяву на отримання політичного притулку в декількох країнах, проте більшість відмовили йому. Врешті, 1 серпня 2013 року росія надала йому тимчасовий притулок строком на один рік. Пізніше цей статус було продовжено, а в 2022 році він отримав російське громадянство. Його переїзд до росії став об’єктом політичних суперечок і міжнародних дебатів, адже США вимагали його повернення для судового процесу.
Сноуден продовжує проживати в росії, отримавши громадянство у 2022 році. Він залишається публічною фігурою у сфері цифрових прав, коментуючи питання конфіденційності даних та масового стеження.
Едвард Сноуден не припиняє свою місію та продовжує активно брати участь у міжнародних дискусіях щодо цифрових прав і конфіденційності даних. Він регулярно виступає на провідних конференціях із питань кібербезпеки, зокрема на заходах, присвячених захисту персональних даних, криптографії та боротьбі з масовим стеженням урядів. Його виступи та публікації привертають увагу експертів, правозахисників і звичайних громадян, які прагнуть розуміти, як захистити себе у цифрову епоху.
Окрім публічних виступів, Сноуден займається консультаціями у сфері кібербезпеки та допомагає організаціям та окремим особам впроваджувати інструменти для захисту конфіденційності. Він активно просуває використання VPN, наскрізного шифрування та інших технологій, які ускладнюють доступ урядових органів та корпорацій до особистих даних людей. Сноуден неодноразово наголошував на необхідності посилення законодавчого регулювання у сфері цифрової безпеки, оскільки існуючі механізми не забезпечують достатнього рівня захисту приватного життя громадян.
Його викриття не лише змінили хід історії, але й стали каталізатором глобальної дискусії про баланс між національною безпекою та правами людини. Він довів, що навіть найпотужніші урядові структури не є непохитними перед правдою і що боротьба за свободу інформації залишається одним із ключових викликів сучасного світу. Попри те, що він змушений жити у вигнанні, його ідеї та принципи вплинули на багато урядів і компаній, змушуючи їх переглянути свою політику щодо збору та обробки персональних даних.
Сноуден також написав автобіографічну книгу «Особиста справа» (Permanent Record), яка вийшла у 2019 році та стала бестселером. У ній він детально описує своє дитинство, роботу в спецслужбах, процес викриття АНБ та наслідки свого рішення. Його історія надихає багатьох активістів по всьому світу боротися за відкритість, прозорість і захист особистих даних.
Навіть через роки після викриття Сноуден залишається символом боротьби за цифрову свободу. Він продовжує попереджати про ризики масового цифрового спостереження, виступає за посилення цифрових прав і закликає суспільство бути більш обізнаним у питаннях інформаційної безпеки. Його діяльність має величезний вплив на світ, і навіть перебуваючи у вигнанні, він продовжує формувати майбутнє глобальної цифрової епохи.
Життя та викриття Едварда Сноудена стали основою для кількох гучних кінопроєктів, які допомогли розкрити його історію ширшій аудиторії та привернули увагу до питань цифрової безпеки.
Найвідомішим є художній фільм «Сноуден» (2016) режисера Олівера Стоуна.
Це біографічна драма, яка розповідає про його шлях від звичайного патріота, що працював у спецслужбах США, до людини, яка ризикнула всім заради правди. Фільм показує, як Сноуден приймав свої найважливіші рішення, підкреслюючи внутрішні моральні конфлікти та глобальні наслідки його дій. Головну роль виконав Джозеф Гордон-Левітт, який зумів передати глибину характеру та емоції головного героя.
Ще один знаковий проєкт — документальний фільм «Citizenfour» (2014)
Який отримав премію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний фільм». Це не просто стрічка, а унікальне свідчення самої історії: у кадрі можна побачити реальні зустрічі Сноудена з журналістами під час його втечі. Режисерка Лора Пойтрас змогла показати не лише масштабність викриттів, а й напругу, яка супроводжувала їхню публікацію.
Обидва фільми допомагають краще зрозуміти мотиви та наслідки дій Едварда Сноудена, а також ставлять важливі запитання про право на приватність, цифровий контроль і відповідальність урядів перед своїми громадянами.
138 
395 
400