У статті розглядаються різні аспекти системи 1С.
379 
У цій статті ви дізнаєтесь про основні небезпеки, які дезінформація може принести вашому бізнесу. Розкриваються ключові аспекти, чому важливо бути обережними з інформацією, яку ви поширюєте або споживаєте в бізнес-середовищі.
Misinformation – це інформація, яка є неправдивою або хибною, але поширюється без злих намірів чи свідомого бажання когось обдурити. Це можуть бути чутки, непідтверджені дані чи перекручені факти, які люди розповсюджують, вважаючи їх правдивими. Найчастіше misinformation виникає через недостатню перевірку фактів або емоційну реакцію на певну новину.
Прикладом misinformation можуть бути повідомлення про «чудодійні ліки» від захворювань, які швидко поширюються в інтернеті та соціальних мережах, хоча їхня ефективність не доведена. Люди часто діляться такою інформацією з наміром допомогти, не знаючи, що вона може бути неправдивою.
Misinformation як явище існувала ще з часів виникнення усного передавання інформації. Люди завжди прагнули ділитися новинами та знаннями, але через суб’єктивність сприйняття і неповноту інформації деякі факти викривлялися. Наприклад, у Середньовіччі плітки та хибні уявлення про причини хвороб чи природних явищ поширювалися дуже швидко, оскільки люди не мали доступу до наукових знань.
Із розвитком друкарства у 15 столітті misinformation набула нових масштабів, адже книги та листівки, що містили хибні дані, можна було масово друкувати та поширювати. У 20 столітті зі збільшенням впливу мас-медіа (газет, радіо, телебачення) кількість хибної інформації значно зросла, особливо під час воєн та політичних криз. У сучасну еру цифрових технологій поширення misinformation стало ще швидшим, адже соціальні мережі дозволяють миттєво ділитися інформацією з мільйонами людей.
Disinformation – це свідомо створена та навмисно поширена неправдива інформація, яка має на меті обманути, маніпулювати або ввести в оману певну аудиторію. На відміну від misinformation, яка може поширюватися через незнання, disinformation завжди є частиною цілеспрямованої кампанії з конкретними намірами.
Disinformation використовується для досягнення різних цілей, зокрема:
Політичних – вплив на вибори або громадську думку.
Економічних – маніпулювання цінами акцій, ринковою конкуренцією.
Соціальних – створення паніки чи недовіри в суспільстві.
Прикладом disinformation є створення фейкових новинних сайтів, які публікують неправдиві матеріали для дискредитації політичних опонентів або іноземних держав. Ще одним поширеним прикладом є пропагандистські кампанії, спрямовані на підрив довіри до офіційних установ або ЗМІ.
Disinformation як метод маніпулювання інформацією бере свій початок із давніх часів. Ще у Стародавньому Римі та Греції правителі використовували хибні чутки для дискредитації своїх супротивників. Наприклад, під час військових конфліктів часто поширювалися неправдиві дані про кількість військ чи стратегічні плани ворога.
У Новий час одним із перших прикладів організованої дезінформаційної кампанії було поширення хибних листів та повідомлень із метою маніпулювання політичними процесами. Наприклад, під час Тридцятирічної війни (1618–1648) активно використовувалася дезінформація для впливу на моральний стан ворогів.
У 20 столітті disinformation стала важливим інструментом у період Холодної війни. Радянський Союз та Сполучені Штати Америки активно застосовували інформаційні війни, поширюючи фейкові новини та матеріали, спрямовані на підрив довіри до опонента. Однією з найвідоміших операцій стала радянська кампанія із поширення дезінформації про нібито штучне походження вірусу СНІД, яку проводили в 1980-х роках для дискредитації США.
У 21 столітті disinformation перейшла у цифрову площину. Зокрема, під час виборів у США у 2016 році було виявлено численні випадки поширення фейкових новин через соціальні мережі та сайти, створені з метою маніпулювання думкою виборців. Подібні кампанії стали звичним інструментом для втручання у внутрішні справи інших країн, що змусило багато урядів створювати спеціальні підрозділи для боротьби з дезінформацією.
Дезінформація існує вже досить давно. Навіть важко визначити, чи зросла дезінформація за останні роки. Отже, чому це таке важливе питання сьогодні?
Дослідження, проведене German Marshall Fund Digital, показало, що з 2016 по 2020 рік залучення Facebook до статей із новинних видань, які часто поширюють дезінформацію, зросло майже втричі.
Хоча неправдива/дезінформація так само поширена, як і будь-коли, одна новина — навмисно неправильна чи ні — може поширюватися набагато швидше, ніж будь-коли. чому Головним чином завдяки Інтернету та платформам соціальних мереж, а також простоті обміну інформацією сьогодні.
Дослідження, проведене Томом Б’юкененом, професором психології Вестмінстерського університету, проаналізувало, чому дезінформація так широко поширюється на платформах соціальних мереж. Найбільшими факторами, що сприяли, були просто такі:
Користувач вважав інформацію правдивою.
Користувач мав переконання, що узгоджувалися з поглядами, викладеними в інформації.
Останній фактор описує упередженість підтвердження, тобто схильність шукати інформацію, яка відповідає власним переконанням. Таким чином, люди схильні вірити в те, що вони хочуть бути правдою, а не в те, що насправді є правдою.
Приказка «палиці й каміння можуть зламати мені кістки, але слова ніколи не зашкодять мені» може бути чудовою для підлітків, які хочуть зміцнити впевненість. Але хоча дезінформація може бути просто «словами», ці слова можуть мати жахливі наслідки для організацій, окремих людей і світу в цілому.
Нижче наведено п’ять прикладів небезпеки дезінформації:
Кібервійна — це стратегія, яку активно використовують різні країни та групи для того, щоб впливати на діяльність інших організацій і на національну безпеку. Ті, хто бере участь у таких конфліктах, застосовують різноманітні інструменти. Наприклад, під час Жасминової революції в Тунісі уряд зламав паролі всього населення країни, що стало серйозним порушенням приватності та безпеки.
Дезінформація є ще одним потужним інструментом у цьому арсеналі. За допомогою маніпуляції інформацією можна змінювати громадську думку, дискредитувати уряди або політичних лідерів, а також розколювати суспільство за ідеологічними чи політичними ознаками.
Протягом останніх років ми стали свідками численних прикладів використання кібервійни, зокрема й Росією. Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року з’явилося величезна кількість фальшивих публікацій та сторінок у соцмережах, які просували проросійські наративи та дезінформацію, щоб підтримати військові зусилля Росії.
Деякі експерти припускають, що метою таких дезінформаційних кампаній може бути не тільки вплив на громадську думку, а й створення атмосфери бездіяльності серед населення. Колишній генерал-майор КДБ Олег Калугін пояснив, що основним завданням таких кампаній є ослаблення цілі, посіяти сумніви та розбрат у суспільстві, розколоти альянси та створити хаос.
Дезінформація в Інтернеті може стати причиною насильства в реальному світі, яке може загрожувати не лише вашому бізнесу, але й вашим працівникам і фізичним активам. Ось лише кілька реальних прикладів дезінформації та дезінформації:
Погрози виборчим посадовим особам: брехня про фальсифікації виборів у США у 2020 році змусила деяких людей погрожувати насильством офіційним виборчим органам у 2022 році. Ці погрози змусили урядовців рекомендувати додаткове екстрене фінансування для збільшення витрат на безпеку цих осіб.
Pizzagate і QAnon: чоловіка заарештували за те, що він увійшов до піцерії, озброєний автоматом. Він був там, щоб розслідувати заяви про те, що ресторан керував педофільською групою зі свого підвалу, брехню, яку поширював QAnon, анонімна дошка оголошень на 4Chan. Теорія змови набула приголомшливого розмаху, що призвело до протестів і незліченних онлайн-дебатів.
Щеплення від COVID-19: дезінформація може навіть змусити деяких людей поставити під загрозу своє життя. Нездатність широкої громадськості розібратися між тим, що може бути правдою щодо безпеки та ефективності вакцин проти COVID-19, призвела до того, що багато хто відмовився від щеплень, а інші вирішили повністю уникати всіх щеплень — навіть тих, які успішно викорінили такі захворювання, як поліомієліт. і віспа, яка вразила світ десятиліттями тому.
5G і кампанії дезінформації про COVID-19
Теорія змови, що пов’язувала поширення COVID-19 з технологією 5G, стверджувала, ніби сигнали 5G мають негативний вплив на здоров’я людини. Хоча ця ідея здавалася абсурдною, вона все ж призвела до серйозних наслідків. У Великобританії кілька людей, переконані в правдивості цієї теорії, підпалили вежі 5G, сподіваючись зупинити поширення коронавірусу.
Ця теорія змови стала настільки популярною, що урядові структури були змушені створити спеціальні підрозділи для боротьби з дезінформацією. Вони активізували тиск на соціальні мережі, щоб зупинити поширення таких хибних відомостей і запобігти зростанню паніки серед населення.
Хоча згодом цю теорію змови розвінчали, деякі експерти виявили, що частина акаунтів, які активно поширювали таку інформацію, були частиною організованої операції з дезінформації. Це вказує на те, що дезінформація часто є результатом навмисних і стратегічних дій, спрямованих на маніпулювання громадською думкою.
Більшість людей зазвичай довіряють своїм улюбленим джерелам новин, будь-то друковані видання або новини в прайм-тайм. Однак іноді ці джерела можуть навмисно вводити в оману. Це може відбуватися з різних причин: для того, щоб посіяти недовіру, проштовхнути певну політичну програму або навіть підняти певних людей чи організації на п’єдестал слави.
У багатьох випадках маніпуляції ЗМІ можна розглядати як частину пропагандистської тактики. Яскравим прикладом є ситуація 2021 року, коли державні ЗМІ Росії та Китаю почали поширювати фальшиві новини про безпеку вакцин проти COVID-19, розроблених у західних країнах. Такі маніпуляції не лише вводять в оману, а й можуть поставити під загрозу здоров’я та безпеку населення, оскільки впливають на довіру до важливих медичних ініціатив та технологій
Хакери розуміють, що деякі люди не можуть встояти перед сенсаційними новинами, і саме на цьому базуються стратегії поширення дезінформації, яка містить зловмисні посилання. Це може стати ключем до отримання доступу до особистої інформації користувачів.
Багато методів розповсюдження зловмисного програмного забезпечення, таких як фішингові атаки, залежать від того, що користувачі натискають на посилання і завантажують шкідливі програми на свої пристрої. Коли ці посилання надходять через електронну пошту, люди зазвичай насторожено ставляться до них і намагаються уникати відкриття вкладень. Однак, коли такі посилання супроводжуються сенсаційними новинами або привабливими заголовками, цікавість може взяти верх, і користувачі можуть натискати на них, не замислюючись. В результаті їхня цікавість стає причиною зараження комп’ютерів шкідливими програмами.
Якщо ви переживаєте, що ваша компанія може стати жертвою таких атак через людську цікавість, варто подумати про впровадження цифрових платформ для зменшення ризиків, таких як Constella Dome Brand Protection. Ця платформа допоможе захистити співробітників, керівників і репутацію вашого бренду від наслідків дезінформації. Хоча вона не може запобігти поширенню неправдивої інформації, вона дозволяє вашій організації ефективно реагувати на потенційні загрози, постійно картографуючи та відстежуючи цифровий слід. Це дозволяє швидше виявляти загрози та забезпечувати належний захист.
379 
1043 
604