Шон Паркер, від хакера до мільярдера

Дізнайтеся про шлях Шона Паркера, який почав свою кар’єру як хакер у підлітковому віці, але згодом став одним із найвпливовіших інтернет-підприємців. Його геніальні ідеї та амбітні проекти змінили обличчя інтернету та соціальних мереж, зробивши його мільярдером.

Розпочинаемо

Після перегляду фільму ” The Social Network ” нам стало цікаво, наскільки реальним є персонаж Шона Паркера, зображений у фільмі.

• Ті, хто не дивився фільм, а лише планує, врахуйте, у тексті буде трохи спойлера

Шон Паркер народився 3 грудня 1979 року в Херндоні, Вірджинія, США. Його батько, океанограф, мав хобі програмування і з раннього віку привчив сина до комп’ютерів. У віці 7 років Шон освоїв основи програмування на Atari 800. Його пристрасть до технологій зростала разом із ним, і вже у підлітковому віці він був добре обізнаний у програмуванні та кібербезпеці.

Під час навчання в середній школі Шон вже активно займався хакерством. Він став членом онлайн-хакерської спільноти, де познайомився з іншими молодими хакерами. Його навички дозволили йому зламувати сервери різних компаній. Одним із перших відомих випадків стала атака на сервери провідної телекомунікаційної компанії. У віці 16 років його арештували за ці дії, але завдяки юному віку він уникнув серйозних юридичних наслідків.

У 1999 році, коли Шону було 19 років, він разом зі своїм другом Шоном Феннінгом заснував Napster — революційний сервіс для обміну музичними файлами. Ідея Napster виникла з бажання створити платформу, де користувачі могли б ділитися музикою безкоштовно. Сервіс швидко став популярним, зібравши мільйони користувачів по всьому світу. Однак Napster зіткнувся з юридичними проблемами через порушення авторських прав і зрештою був закритий у 2001 році. Незважаючи на це, Napster змінив музичну індустрію і став важливою віхою в історії інтернет-бізнесу.

Досвід, набутий під час роботи над Napster, зробив Шона Паркера відомою особистістю в світі технологій і бізнесу. Цей проект відкрив йому двері до подальших успіхів у технологічному секторі, включаючи роль у створенні та розвитку Facebook, Spotify та інших значущих стартапів.

Шон Паркер продемонстрував виняткові здібності у сфері технологій з самого раннього віку. Його хакерські дії в підлітковому віці, хоча й незаконні, показали його талант і підприємницький дух, що зрештою привело його до створення одного з найвпливовіших технологічних стартапів свого часу — Napster.

У 19 років Шон Паркер допоміг створити Napster. У 24 він став президентом-співзасновником Facebook. У 30 років він – любитель вечірок, геній і мільярдер, який соромиться преси. А після того, як його зіграв Джастін Тімберлейк у фільмі “Соціальна мережа”, Паркер став ще більш відомим.

Шон Паркер був на уроці у школі у Вірджинії, коли йому передали записку про те, що його батько чекає на нього для поїздки до ортодонта. Це було дивно, бо він не мав ортодонта. Після того, як він вийшов, батько роздратовано посадив його у мінівен. Коли вони приїхали додому, агенти ФБР виносили документи та комп’ютер із кімнати Шона.

З 16-річного хакера, який зламував мережі корпорацій та військові бази, Паркер перетворився на інтернет-підприємця. У 1999 році, у 19 років, він допоміг створити Napster разом зі своїм молодшим другом, Шоном Феннінгом, що радикально змінило музичну індустрію. Як президент-співзасновник Facebook, він зіграв значну роль у розвитку соціальної мережі, де 500 мільйонів людей проводять 700 мільярдів хвилин щомісяця. Без його участі Facebook не став би таким колосальним.

Паркер вважається веб-оракулом і генієм. Він добре розуміється на комп’ютерах та мережах і знає, як люди хотіли б їх використовувати. Але він також відомий тим, що не дотримується термінів, пропускає зустрічі та уникає преси. Він був вигнаний з Facebook після арешту за зберігання кокаїну у 2005 році. Паркер любить гулянки і має репутацію непередбачуваної особистості.

Фільм “Соціальна мережа” зобразив Паркера як віроломного маніпулятора, який зіграв важливу роль у становленні Facebook. Але справжній Паркер складніший. У 30 років він майже мільярдер завдяки акціям Facebook. Він самоучка, який ледве закінчив школу, але дуже розумний. Його батько навчав його програмуванню з 7 років. Паркер може підтримати розмову на будь-яку тему – від літератури до технологій.

Шон Паркер направив свої знання та інстинкти в сферу інтернет-бізнес-стратегії, щоб, як він каже, “перебудувати суспільство”. Він вважає, що нині технології, а не бізнес чи держава, є рушійною силою великих змін у суспільстві. Паркер відомий своєю здатністю передбачати майбутні тренди в технологіях та визначати, які продукти або послуги будуть затребувані. Марк Цукерберг, 26-річний засновник Facebook, часто консультується з Паркером, називаючи його одним із найрозумніших людей.

Попри свій досвід в інтернет-галузі, Паркер іноді виглядає як людина, що цікавиться лише розвагами. Він відомий як “програміст-рок-зірка”, часто проводить час з реальними рок-зірками і веде відповідний спосіб життя. Паркер зазвичай встає дуже пізно, обговорює цікаві йому речі або відвідує вечірки, після чого спить більшу частину наступного дня. Його давній друг і інвестор Рон Конвей каже, що поєднання таланту і розсіяності у Паркера рідкісне і передбачає, що він створить ще кілька значущих компаній, перш ніж втратить до цього інтерес.

Хакерський досвід Паркера в старшій школі схожий на сцену з фільму “WarGames”. Як тінейджер, він проводив ночі за комп’ютером, зламуючи мережі компаній зі списку Fortune 500. Його метою було проникати в різні організації та повідомляти адміністраторів про знайдені вразливості. Але однієї ночі його батько побачив сина за комп’ютером о 5-й ранку, розлютився і відібрав клавіатуру, не давши Шону завершити роботу. Це призвело до того, що сліди хакерської діяльності були виявлені, а сам Паркер був зобов’язаний до громадських робіт через свій юний вік.

Один із аспектів цієї історії пояснює ставлення Паркера до ідеї «повстання» та його відсутність негативу. Громадські роботи, які він виконував за рішенням суду, були у бібліотеці разом із іншими підлітками-порушниками. Там він познайомився з дівчиною, яку описав як панк-рок принцесу. Вона написала свій номер телефону на його руці кульковою ручкою, і через кілька місяців він з нею втратив цноту. “Це була неймовірна іронія. Це був найромантичніший досвід у моєму житті, і все завдяки тому, що мене заарештувало ФБР.”

Приблизно в той же час Паркер познайомився онлайн з 15-річним Шоном Феннінгом, талановитим хакером. Феннінг згадує їхню першу розмову: “Ми одразу почали обговорювати теоретичну фізику і зрозуміли, що маємо багато спільного.” Разом з іншими товаришами вони створили компанію під назвою Crosswalk, яка надавала послуги в галузі інтернет-безпеки та консалтинг. Однак вони не досягли успіху. Паркер паралельно працював програмістом у великій інтернет-компанії та закінчував випускний клас школи.

Всупереч бажанням батьків, Паркер вирішив не вступати до коледжу. Коли Феннінг розповів йому про ідею створення Napster, Паркер одразу погодився. Він переїхав до Сан-Франциско, хоча раніше ніколи не жив поза домом.

У перший рік існування Napster залучив десятки мільйонів користувачів. Паркер звик до нічних клубів і рейвів. Однак Napster розлютив рекорд-компанії, і вони почали судове переслідування. Через 14 місяців федеральний суд заборонив користувачам завантажувати файли, що захищаються авторським правом. Листи Паркера, в яких він обговорював можливість порушення закону, були використані в суді. У результаті апеляції сервіс продовжив існування, але це стало початком кінця Napster. Паркера вигнали з компанії інші партнери Феннінга.

На початку 2001 року Паркер намагався створити власну інтернет-компанію. “Вона могла стати не меншою за Napster,” – каже він. Ідея полягала в сервісі, що допомагає оновлювати електронні адреси. Він жив на диванах друзів приблизно шість місяців, без дому та грошей. Його дівчина пропонувала піти працювати до Starbucks.

Зрештою, Паркер і кілька партнерів отримали фінансування від Sequoia, і в листопаді відкрили компанію Plaxo. Вона швидко стала відомою завдяки агресивному вірусному маркетингу. Але невдовзі Паркера звільнили через його ненадійність. Рада директорів навіть найняла приватного детектива для розслідування чуток про наркотики. Паркер назвав ці звинувачення безглуздими та брудними, але знову опинився без роботи і грошей.

Шон Паркер почав спілкуватися зі своїми новими друзями із Сан-Франциско, включаючи Джонатана Абрамса, засновника Friendster у 2002 році, метою якого було допомогти людям знайомитися. Паркер був захоплений Friendster-ом, першою соціальною мережею, яка перевищила мільйон користувачів. Проте сервіс почав зазнавати труднощів через високий трафік, що Паркер побачив як чудову можливість.

Одного разу Паркер побачив Thefacebook на комп’ютері своєї подруги зі Стенфорда. Він вже дійшов висновку, що найуспішніша соціальна мережа буде запущена в закритому співтоваристві, і коледж здавався ідеальним середовищем. Паркер дослідив сайт і написав листа Марку Цукербергу, студенту Гарварда, з пропозицією зустрітися.

Метт Колер, який приєднався до Thefacebook після Паркера, захоплюється історичним листом, який Паркер написав Цукербергу. Паркер виявив значущі компанії, такі як Napster і Facebook, раніше за інших.

Паркер несподівано вирушив до Нью-Йорка, де зустрівся з Цукербергом. Вони швидко знайшли спільну мову. Через кілька місяців вони випадково зіткнулися на вулиці в Пало-Альто, де Паркер, безробітний, жив з черговою подругою. Цукерберг запропонував йому в’їхати до будинку, орендованого для Facebook. Паркер зосередився на проекті, спочатку спавши на підлозі в кімнаті співзасновника Дастіна Московиця, поки той не попросив його піти через стосунки зі своєю дівчиною.

Паркер вірив у потенціал компанії навіть більше, ніж сам Цукерберг. Петер Тіль, перший інвестор Thefacebook, казав: «Шон запевняв, що Facebook стане чимось великим. Якщо у Марка були сумніви, Шон їх розвіював». У серпні 2004 року Цукерберг і Паркер відкрили рахунок для компанії, і Паркер переконав Цукерберга не повертатися до Гарварда. Московиць казав, що Шон зробив для Facebook більше, ніж інші думають.

Паркер також працював над зміцненням своїх позицій у компанії. Він домовився з Петером Тілем про фінансування та з Accel Partners, забезпечивши Цукербергу абсолютний контроль у раді директорів. Завдяки цьому Facebook залишилася незалежною компанією, незважаючи на пропозиції купівлі від Yahoo та Microsoft.

Однак поведінка Паркера призвела до його краху. У 2005 році його заарештували за підозрою у зберіганні кокаїну, і, хоча звинувачень не висунули, інвестори вирішили, що він більше не може ефективно працювати президентом Facebook. Цукерберг ніколи не зрікався його, і Паркер залишився залученим до діяльності компанії.

Робота з Паркером могла бути як задоволенням, так і фрустрацією. Джо Грін, партнер Паркера у Facebook-додатку Causes, згадує, як Паркер позичав гроші на стрижку і відмовлявся відірватися від електронної пошти навіть у критичні моменти. Рейд Хоффман, засновник LinkedIn, казав, що Паркер часто пропонував нові ідеї, але потім зникав. “Ми це терпимо, бо він приносить значну цінність і дуже лояльний. Коли ви дійсно його потребуєте, він буде з вами.”

У квартирі Шона Феннінга Паркер висловлював своє розчарування сучасною культурою та відсутністю революційних ідей. Він вважає, що люди його положення повинні використовувати технології для звільнення суспільства. Паркер бачить себе як Локі, злісного духа-пустуна, який прагне зруйнувати традиційні уявлення про суспільство. Петер Тіль називає Паркера одним із найбільших серійних підприємців свого покоління, який змінює світ і впливає на хід історії.

Паркер легко заводить нових друзів, і робить це досить часто. Найрізноманітніші люди захоплюються його ідеями та ентузіазмом. “Шон-геній, у цьому немає сумнівів”, – сказала Ештон Катчер, яка консультувала Паркера, коли актор створював інтернет-орієнтовану продюсерську компанію. Джиммі Вейлз, засновник Вікіпедії, познайомився з Паркером у 2008 році і почав проводити з ним час. “Він відразу все розуміє”, – каже Вейлз.

 “Він неймовірно захоплений і сповнений ідей.”Його мозок схожий на технічний еквівалент Олександрійської бібліотеки”, – каже музикант Шон Леннон, один із близьких друзів Паркера. Він справді один із найрозумніших людей, яких я коли–небудь зустрічав, і це ще м’яко сказано. Він постійно говорить про можливості комп’ютерів генерувати алгоритми для мелодій, які сподобаються людям. Він вважає, що це лише питання часу, коли комп’ютер навчиться створювати музику. Шон-художник, причому” артист ” від бізнесу.”

Актриса та громадська активістка Труді Стайлер, дружина Стінга, запросила Паркера та його тодішню подругу на вечір меценатів та громадських діячів. Там Паркер познайомився з Ларою Зіскін, продюсером фільму “Людина-павук” і співзасновником благодійної організації по боротьбі з раком. “Виявляється, Шон цікавиться імунологією і вважає, що це наступний етап досліджень в області боротьби з раком”, – говорить Зіскін. Він говорив про це з такою ж кількістю людей, як і я. “тепер вони друзі. Стайлер каже, що вона вражена: “він був дуже ввічливим і добрим до всіх. Існування вищого порядку.

Я дуже пишаюся ним.(Паркер, в той же час, фамільярно спілкується з представниками світової еліти і політики, але по-своєму.) Під час Всесвітнього економічного форуму 1 травня він був розчарований рівнем нічного життя в Давосі і запропонував влаштувати найкращу вечірку за весь час, яку бачив форум, якщо йому дозволять орендувати найбільше місцеве приміщення та запросити кількох своїх друзів-рок-зірок).

Любитель хорошого життя, Паркер продовжує колекціонувати елегантне біле взуття, а його гардероб сповнений костюмів Тома Форда, і, схоже, у нього не вистачає часу, щоб їздити на спортивних електромобілях Tesla вартістю 10 мільйонів ієн. Він проводить ніч або в квартирі в Сан-Франциско, або в 5-поверховому таунхаусі, який знімає в Нью-Йорку. Серед численних “зручностей” -доглянутий газон на балконі 3-го поверху.

І хоча він не має уявлення про те, щоб найняти приватний літак для нічного польоту з Нью-Йорка до Вашингтона, він все ще досить щедрий, і Паркер часто є одним із тих, хто дарує найбільшу суму грошей, коли його друзі організовують збір коштів для благодійних організацій. Любитель чаю (в його колекції більше 100 сортів), він дарує в якості подарунка свої улюблені сорти, які упаковує і підносить в чайники, самостійно замовлені ним з Японії. Він інвестує в бізнес різних людей і найчастіше керується емоціями. “Він один з найщедріших людей, яких я знаю, – каже інший знайомий, – і в той же час один з найбільш непередбачуваних”.

Сьогодні Паркер проводить більшу частину свого часу, шукаючи та керуючи інвестиціями у фонд засновників, венчурну компанію Пітера Тіля. В даний час він підтримує лондонську музичну компанію Spotify, яка вважає, що він і Феннінг зможуть завершити те, що вони почали з Napster, але юридично це лише цього разу. Але не всі толстовки обов’язково стануть золотими. Деякий час тому він інвестував у менш успішний проект з виробництва одягу з ручним розписом.

Він також ненадовго взяв участь у мозковому штурмі з групою, до складу якої входили його старий друг Шон Феннінг та 18 річний засновник чат-рулетки Андрій Терновський, пояснюючи, як перетворити цей веб-сайт з онлайн-відео для вуайєристів на повноцінний сервіс. І так, коли він у Нью-Йорку, він бере уроки фортепіано у Шона Леннона. І хоча Паркер має деякі значні досягнення для свого віку, він, на диво, недостатньо впевнений у собі. За словами деяких друзів і знайомих, він докладав значних зусиль, знаючи, що репортер буде задавати їм питання навіть для того, щоб написати текст відповіді. (“У більшості випадків, – стверджують вони, – він просто хотів, щоб вони характеризували його ексцентричну поведінку як “юнацьку безтурботність”.)

“Якщо у цієї історії і є виграшний фінал, то, я думаю, саме завдяки суворим випробуванням я досяг того, чого хотів, – говорить Паркер. – Я хотів займатися чимось цікавим і бути досить багатим, щоб залишатися вільним”. ..І певною мірою я можу робити те, що хочу. Можливо, в очах нових знайомих, які чули про мене багато дивних історій, їм доведеться більше старатися, щоб скласти про мене хорошу думку. Але принаймні я можу домовитись про зустріч з ними”.

Шлях, про який він говорив, був звивистим. “У мене не було жодної казки. Весь мій успіх стався від моєї поразки. У дитячих мріях нас завжди чекає слава; реальність набагато більш заплутана і драматична”.

Паркер познайомився зі своїм екранним альтер・его Джастіном Тімберлейком у клубі після того, як актор прочитав сценарій Аарона Соркіна. Він сказав, що хоче познайомитися зі мною ближче: “Паркер нагадує мені, але я відповів: “Тобі не допоможе зіграти те, що написав Соркін”. Ця людина в сценарії має мало спільного зі мною”.

Дійсно, Паркер у виконанні Соркіна вийшов переконливим, розважливим і злим, зовсім не схожим на справжнього. За сценарієм Паркер ще й жадібний, і це теж не та якість, яка притаманна справжньому Шону. Йому потрібні не тільки гроші, але і схвалення і визнання. “Я допомагав змінювати світ щонайменше 3 рази”, – каже Паркер у своє виправдання. І, на жаль, додає:”Я вічний аутсайдер”. Фільм повинен бути хітом, тому він, безумовно, змінює одне. Він отримає певне визнання від того” поверхневого ” суспільства, яке він зневажав, і стане знаменитістю. Як він впорається з цим – інше питання.