У цій статті розкриваються методи, які дозволяють громадянам захищати власні права та здійснювати адекватні дії у ситуації їх порушення.
*Юридичний “DDoS” може бути застосований до будь-кого із представників влади, хто порушить ваші права, а саме до міністерств, відомств, агенцій, служб, комісій, судів: КМУ, ВРУ, СБУ, Національної поліції, ДБР, НАБУ, САП, НАЗК, ДПС, АРМА, АМКУ, Укравтодор, ДМС, НКРЕКП, Держспоживслужба, НКЦПФР, ОДА, РДА, та ін. В умовах сучасного правового поля України, де порушення прав і свобод громадян можуть мати місце з боку державних службовців, важливо знати, як ефективно захистити свої інтереси.
Мета юридичного “DDoS” не паралізувати держорган, а привернути увагу держслужбовців/правоохоронців, коли вони повідомляють «напишіть запит/заяву і ми перевіримо ваше питання/скаргу», але потім насправді нічого не роблять та списують ваші запити/заяви.
Запам’ятай ключові гарантії Конституції України для захисту своїх прав у будь якій ситуації:
Діяльність на підставі закону. Всі органи державної влади та місцевого самоврядування, включаючи їхніх посадових осіб, зобов’язані виконувати свої обов’язки строго відповідно до закону, дотримуючись обсягу наданих їм повноважень (Ст. 19).
Презумпція невинуватості. Кожна особа вважається невинною у вчиненні злочину до того моменту, поки її вина не буде офіційно доведена в установленому законом порядку та підтверджена вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (Ст. 62).
Право на захист. Громадянин має право відмовитись від надання свідчень або пояснень щодо себе, своїх родичів чи близьких (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі). І має право на захист, тобто адвоката, юридичну допомогу (Ст. 63).
При цьому ж, державні службовці обмежені рамками своїх повноважень, тоді як громадяни можуть використовувати широкий спектр законних методів захисту, звичайно, дотримуючись встановлених законодавством норм і не перевищуючи межі, за які передбачена відповідальність. Перевищення повноважень державним службовцем або його бездіяльність це ст. 365, 367 Кримінального кодексу України відповідно.
Щоб захист прав громадянина був ефективним пропонуємо ознайомитись із юридичним аналогом DDoS-атаки.
Збір доказової бази. Першочергово необхідно зібрати всі можливі докази порушень: документальні підтвердження, свідчення, аудіо- та відеоматеріали. Кожен має право на судовий захист своїх прав і свобод (ст. 55 Конституції України).
Масові звернення. Юридичний “DDoS” може бути реалізований через масові звернення до різних державних органів: Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, місцеві та центральні органи влади, судові інстанції. Закон України “Про звернення громадян” (ст. 5, 7) гарантує кожному право на звернення, що є основою для такої стратегії. 50 одночасних звернень до 1 державного органу, то вже для них ого го який DDoS.
І головне, отримавши значну кількість інформації про співробітника чи державний орган, ви можете виявити розбіжності в офіційній інформації або деклараціях. Виявлені невідповідності чи факти корупції, такі як використання службового майна не за призначенням, можуть слугувати підставою для подачі скарг до правоохоронних органів, звернення до журналістів для подальшого розслідування. Такий підхід не лише сприяє особистому захисту ваших прав, але й вносить вагомий вклад у боротьбу з корупцією та підвищення прозорості державного управління.
Публічний тиск. Використання засобів масової інформації та соціальних мереж для поширення інформації про порушення може створити додатковий тиск на державні органи. Це допомагає привернути увагу громадськості і змусити владу активніше реагувати на звернення.
Звернення до суду. Якщо вищезазначені дії не призводять до вирішення проблеми, наступним кроком є звернення до суду. Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, можливо подати позовну заяву для захисту своїх прав. Важливо правильно оформити всі процесуальні документи та аргументувати свої вимоги, спираючись на законодавство.
Міжнародні інстанції. У випадку недостатнього захисту на національному рівні, можливе звернення до міжнародних судових інстанцій, таких як Європейський суд з прав людини, з дотриманням умов вичерпання національних засобів правового захисту.
Юридичний “DDoS” як стратегія захисту прав в Україні вимагає великої підготовчої роботи, знання законодавства та активної громадської позиції. Водночас, це може стати ефективним інструментом в боротьбі за справедливість та захист власних прав.
У наступній статті ми запропонуємо варіанти шаблонів юридичного DDoS, з прикладами як потрібно звертатися до держорганів.