Українські дальні дрони стали важливим інструментом у війні проти Росії. Дізнайтеся про їхні тактичні переваги, роль волонтерів та благодійних фондів, а також про те, як ці безпілотники впливають на хід війни та економіку агресора.
384 
Розповідаемо про розробку автономних дронів українською компанією «Вирій» та іншими технологічними стартапами, які активно створюють нову зброю для боротьби з російськими військами. Описуються випробування дронів, що використовують штучний інтелект для автономного наведення на ціль і виконання бойових завдань.
На полі на околицях Києва засновники української компанії з виробництва безпілотників «Вирій» нещодавно працювали над створенням зброї майбутнього.
Щоб продемонструвати свої досягнення, 25-річний Олексій Бабенко, виконавчий директор «Вирію», сів на мотоцикл і поїхав по ґрунтовій дорозі. Позаду нього слідував безпілотник, відстежуючи його переміщення за допомогою комп’ютера розміром з портфель, яким керував його колега.
Раніше квадрокоптером керувала людина, але тепер це більше не потрібно. Після того, як дрон зафіксував свою ціль — пана Бабенка — він полетів самостійно, використовуючи програмне забезпечення, яке за допомогою камери відстежувало його пересування.
Бурчання двигуна мотоцикла не могло зрівнятися з безшумним дроном, що переслідував пана Бабенка. “Ще швидше, тисни педаль до металу!”, — кричали його колеги по рації, коли дрон наближався. “Ти програв, його не зупинити!”
Якби дрон був оснащений вибухівкою і його колеги не відключили автономне стеження, пан Бабенко був би у великій небезпеці.
“Вирій” — одна з багатьох українських компаній, що працюють над значним прогресом у створенні зброї на основі споживчих технологій, підштовхнутим війною з росією. Зусилля перевершити ворога, разом з величезними інвестиціями, пожертвуваннями та державними контрактами, перетворили Україну на Кремнієву долину для автономних безпілотників та інших видів зброї.
Компанії розробляють технології, які зменшують необхідність людського втручання в процес прицілювання та стрільби. Доступність готових пристроїв, легкість у розробці програмного забезпечення, потужні алгоритми автоматизації та спеціалізовані мікрочіпи зі штучним інтелектом підштовхнули смертоносні інновації на новий рівень, відкриваючи потенційно нову еру роботів-вбивць.
Найсучасніші версії технології, яка дозволяє дронам та іншим машинам працювати автономно, стали можливими завдяки глибокому навчанню, виду штучного інтелекту, що використовує великі обсяги даних для визначення закономірностей і прийняття рішень. Глибоке навчання допомогло створити популярні мовні моделі, такі як GPT-4 від OpenAI, а також дозволяє моделям інтерпретувати та реагувати в режимі реального часу на відео та записи з камери. Це означає, що програмне забезпечення, яке раніше допомагало дрону стежити за сноубордистом з гори, тепер може стати смертоносним інструментом.
У понад десятку інтерв’ю з українськими підприємцями, інженерами та військовими сформувалася картина недалекого майбутнього, коли зграї самонавідних дронів зможуть координувати атаки, а кулемети з комп’ютерним зором автоматично збиватимуть солдатів. Також розробляються більш дивовижні пристрої, як-от зависаючий безпілотний вертоліт з кулеметами.
Ця зброя не настільки витончена, як науково-фантастичні блокбастери, такі як «Термінатор» з його вбивцею з рідкого металу Т-1000, але вона є кроком у цьому напрямку. Хоча ця зброя не така передова, як дорогі системи військового класу, розроблені США, Китаєм і росією, її перевагою є низька вартість — лише тисячі доларів або менше — і готова доступність.
Більшість цієї зброї, за винятком боєприпасів, створено за допомогою коду, знайденого в Інтернеті, і таких компонентів, як комп’ютери для любителів, наприклад, Raspberry Pi, які можна придбати в Best Buy або в будівельному магазині. Деякі офіційні особи США висловили занепокоєння, що незабаром ці можливості можуть бути використані для здійснення терористичних атак.
Для України ці технології можуть стати перевагою перед росією, яка також розробляє автономні гаджети-вбивці, або просто допомогти їй не відставати. Системи підвищують ставки в міжнародній дискусії про етичні та правові наслідки застосування ШІ на полі бою. Правозахисні групи та представники ООН прагнуть обмежити використання автономної зброї через побоювання, що вона може спровокувати нову глобальну гонку озброєнь, яка може вийти з-під контролю.
В Україні ці занепокоєння менш важливі, ніж боротьба з окупантом.
«Нам потрібна максимальна автоматизація», — сказав Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, який керує зусиллями країни з використання технологічних стартапів для розширення передових бойових можливостей. «Ці технології є фундаментальними для нашої перемоги».
Автономні безпілотники, подібні до «Вирію», вже використовувалися в бойових діях для ураження російських цілей, за словами українських чиновників і відео, перевіреним The New York Times. Пан Федоров сказав, що уряд працює над фінансуванням компаній-виробників дронів, щоб допомогти їм швидко наростити виробництво.
Основні питання виникають щодо того, який рівень автоматизації є прийнятним. Наразі безпілотники вимагають, щоб пілот націлився на ціль, утримуючи «людину в курсі» — фраза, яку часто використовують політики та фахівці зі штучного інтелекту. Українські військові висловили занепокоєння з приводу того, що несправні автономні безпілотники можуть вразити їхні власні сили. У майбутньому обмежень на таку зброю може не існувати.
Україна «грубо прояснила логіку того, чому автономна зброя має переваги», — сказав Стюарт Рассел, науковець зі штучного інтелекту та професор Каліфорнійського університету в Берклі, який попередив про небезпеку штучного інтелекту у вигляді зброї. «Буде зброя масового знищення, яка буде дешевою, масштабованою та легко доступною на ринках зброї по всьому світу».
У старій майстерні в житловому будинку на сході України 28-річний Дев, солдат 92-ї десантно-штурмової бригади, сприяв інноваціям, які перетворили дешеві дрони на зброю. Спочатку він прикріплював бомби до гоночних дронів, потім додав більші батареї для збільшення дальності польоту, а нещодавно встановив нічне бачення, щоб дрони могли діяти в темряві.
У травні він одним з перших застосував автономні безпілотники, включаючи дрони від компанії «Вирій». Хоча деякі дрони ще потребують вдосконалень, Дев вважає, що вони стануть наступним великим технологічним проривом на передовій.
За його словами, автономні дрони вже мають великий попит. Вони особливо корисні в умовах перешкод, які можуть порушити зв’язок між дроном і пілотом. Коли дрон летить самостійно, пілот може просто зафіксувати ціль і дозволити пристрою зробити все інше.
По всій Україні виникають імпровізовані фабрики та лабораторії для виготовлення дистанційно керованих машин усіх розмірів: від далекобійних літаків і ударних катерів до дешевих дронів-камікадзе — скорочено FPV, для огляду від першої особи, оскільки ними керує пілот, одягнений в окуляри, схожі на віртуальну реальність, які забезпечують огляд з дрона. Багато з цих дронів є попередниками машин, які з часом працюватимуть самостійно.
Зусилля з автоматизації польотів FPV розпочалися минулого року, але були уповільнені через проблеми зі створенням програмного забезпечення для керування польотом. За словами пана Федорова, ці проблеми вже вирішені. Наступним кроком є розширення технології завдяки збільшенню державних витрат. Пан Федоров зазначив, що близько 10 компаній вже виготовляють автономні дрони.
«У нас вже є системи, які можна масово виробляти, і вони активно випробовуються на передовій, що означає їх активне використання», — сказав пан Федоров.
Деякі компанії, як-от Vyriy, використовують базові алгоритми комп’ютерного зору, які аналізують і інтерпретують зображення, допомагаючи комп’ютеру приймати рішення. Інші компанії застосовують глибоке навчання для створення програмного забезпечення, яке може ідентифікувати та атакувати цілі. Багато компаній зазначили, що вони отримали дані та відео з авіасимуляторів і польотів безпілотників.
Один український виробник безпілотників, Saker, створив автономну систему наведення з використанням штучного інтелекту, спочатку призначену для сортування та класифікації фруктів. Взимку компанія почала відправляти свою технологію на передову, тестуючи різні системи з пілотами безпілотників. Попит різко зріс.
До травня Saker масово виготовляла одноплатні комп’ютери зі своїм програмним забезпеченням, яке можна було легко приєднати до безпілотних літальних апаратів FPV, щоб вони могли автоматично націлюватися на ціль, зазначив виконавчий директор компанії Віктор, побоюючись помсти з боку росії.
Потім дрон врізається в ціль, «і все», – сказав він. «Він протистоїть вітру. Він стійкий до заклинювання. Вам просто потрібно бути точним у тому, що ви збираєтеся вразити».
Зараз Saker виготовляє 1000 друкованих плат на місяць і планує розширити виробництво до 9000 на місяць до кінця літа. Згідно з даними компанії та відеозаписами, підтвердженими The Times, кілька українських військових підрозділів вже вразили російські цілі на лінії фронту за допомогою технології Saker.
На одному ролику з технологією Saker, поширеному в соціальних мережах, дрон пролітає над полем, пошкодженим обстрілами. У центрі видошукача пілота раптово з’являється танк. Дрон самостійно атакує, вибухаючи у борт бронемашини.
Останніми тижнями Saker зробив крок уперед, успішно використавши розвідувальний дрон, який за допомогою штучного інтелекту ідентифікував цілі, а потім відправляв автономні дрони-камікадзе для їх знищення. В одному випадку система вразила ціль на відстані 25 миль.
«Коли ми досягнемо моменту, коли у нас не вистачатиме людей, єдиним рішенням буде замінити їх роботами», — сказав Ростислав, співзасновник Saker, який також попросив називати його тільки по імені.
Спекотного дня минулого місяця в східноукраїнському регіоні Донбас 23-річний резервіст Юрій Клонцак навчав чотирьох солдатів користуватися новітньою футуристичною зброєю: гарматною вежею з автономним прицілюванням, яка управляється за допомогою контролера PlayStation і планшета.
Говорячи про стріли поблизу обстрілу, пан Клонцак пояснив, як гармата, названа Wolly через схожість з роботом Pixar WALL-E, може автоматично націлюватися на ціль на відстані до 1000 метрів і швидко переміщатися між запрограмованими позиціями, охоплюючи велику зону. Компанія DevDroid, що виробляє зброю, також працювала над автоматичним прицілюванням для відстеження та ураження рухомих цілей.
«Коли я вперше побачив цю гармату, я був зачарований», — сказав пан Клонцак. «Я розумів, що це єдиний спосіб, якщо не виграти цю війну, то принаймні утримати свої позиції».
Ця гармата є однією з кількох, що з’явилися на передовій, використовуючи штучний інтелект для автоматичного відстеження та стрільби по цілях. Подібно до систем ідентифікації об’єктів у камерах спостереження, програмне забезпечення оточує людей та інші потенційні цілі цифровою рамкою на екрані. Стрільцю залишається лише дистанційно натиснути на курок за допомогою контролера відеоігор.
Наразі виробники зброї запевняють, що не дозволяють кулемету стріляти без натискання кнопки людиною. Але вони також зазначають, що зробити таку систему було б легко.
Багато інновацій в Україні спрямовані на протидію прогресивній зброї росії. Українські військові з кулеметами є основною ціллю для атак російських безпілотників. З роботизованою зброєю жодна людина не наражається на небезпеку від кулеметного вогню. Нові алгоритми, які все ще знаходяться в стадії розробки, можуть допомогти зброї збивати російські безпілотники з неба.
Такі технології та можливість швидко створювати і тестувати їх на передовій привертають увагу та інвестиції з-за кордону. Минулого року Ерік Шмідт, колишній виконавчий директор Google, разом з іншими інвесторами заснували компанію D3 для інвестування в новітні бойові технології в Україні. Інші оборонні компанії, такі як Helsing, також співпрацюють з українськими фірмами.
Українські компанії діють швидше, ніж конкуренти за кордоном, зазначила Евелін Бучацький, керуючий партнер D3, додавши, що компанія запрошує компанії, в які інвестує за межами України, відвідати країну, щоб прискорити їхній розвиток.
“Тут просто інший набір стимулів”, – сказала вона.
Часто на полі бою потрібно об’єднати зусилля інженерів і солдатів. Олександр Ябчанка, командир батальйону «Вовки Да Вінчі», відомого своєю інноваційною зброєю, пригадав, як необхідність захищати «дорогу життя» — маршрут для постачання військ уздовж східної лінії фронту в Бахмуті — спонукала до винаходу. Уявивши рішення, він опублікував у Facebook відкритий запит на комп’ютеризований кулемет з дистанційним керуванням.
За кілька місяців пан Ябчанка отримав робочий прототип від фірми Roboneers. Пістолет майже миттєво став корисним для його підрозділу.
«Ми могли б сидіти в траншеї, пити каву та курити цигарки і при цьому стріляти по росіянах», — сказав він.
Пізніше внесок пана Ябчанки допоміг Roboneers розробити новий вид зброї. Компанія встановила кулеметну турель на рухомий безпілотник, щоб допомогти військам у штурмах або швидкій зміні позицій. За словами генерального директора Roboneers Антона Скрипника, це рішення викликало більшу потребу в автоматичному прицілюванні на основі штучного інтелекту.
Подібні партнерства стимулювали й інші досягнення. У травні на полігоні безпілотників компанія Swarmer провела відеодзвінок із військовою частиною, щоб ознайомити солдатів з оновленнями свого програмного забезпечення, яке дозволяє безпілотникам здійснювати атаки без пілота.
У 2017 році Стюарт Рассел, дослідник штучного інтелекту з Берклі, випустив онлайн-фільм «Slaughterbots», попереджаючи про небезпеку автономної зброї. У фільмі мандрівні зграї недорогих озброєних безпілотників зі штучним інтелектом використовують технологію розпізнавання облич, щоб вистежувати та вбивати цілі.
Те, що відбувається в Україні, наближає нас до антиутопічного майбутнього, вважає пан Рассел. За його словами, його вже переслідують українські відео солдатів, яких переслідують озброєні дрони, керовані людьми. Часто буває момент, коли солдати припиняють спроби втекти або сховатися, оскільки розуміють, що не можуть втекти від безпілотника.
«Їм нікуди подітися, тому вони просто чекають, поки помруть», — сказав пан Рассел.
Він не єдиний, хто боїться, що Україна є поворотним моментом. У Відні члени групи експертів ООН також заявили, що стурбовані наслідками нових методів, які розробляються в Україні.
Офіційні особи провели більше десяти років, обговорюючи правила використання автономної зброї, але мало хто очікує, що будь-яка міжнародна угода встановить нові правила, особливо в умовах, коли Сполучені Штати, Китай, Ізраїль, росія та інші намагаються розробити ще більш досконалу зброю. В рамках однієї програми США, оголошеної в серпні, відомої як ініціатива Replicator, Пентагон заявив, що планує масово виробляти тисячі автономних дронів.
«Геополітика робить це неможливим, — сказав Александер Кментт, провідний представник Австрії з питань автономної зброї в ООН. — Ця зброя буде використана, і вона використовуватиметься у військовому арсеналі практично всіх».
Ніхто не очікує, що країни погодяться на повну заборону такої зброї, сказав він, «але її слід регулювати таким чином, щоб ми не опинилися в абсолютно кошмарному сценарії».
Групи, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, наполягають на юридично обов’язкових правилах, які забороняють певні типи автономної зброї, обмежують використання інших і вимагають певного рівня людського контролю над рішеннями про застосування сили.
Для багатьох в Україні дискусія є академічною. Вони перевершують озброєння та кількість людей.
«Спочатку нам потрібно виграти», — сказав пан Федоров, міністр цифрової трансформації. «Для цього ми зробимо все можливе, щоб максимально запровадити автоматизацію, щоб зберегти життя наших солдатів».
384 
364 
304