01.10.2025
1 хв
706
Регулярна взаємодія з чатботами та роботами у службах підтримки може впливати на те, як люди спілкуються, оцінюють себе й демонструють емоції. Дослідники назвали цей можливий ефект «роботоподібною людяністю».
ШІ-системи навчають на створених людьми текстах, щоб вони краще відтворювали природне мовлення, емоційні реакції та соціальні сигнали. Однак автори нової роботи в журналі AI & Society припускають, що цей вплив може працювати в обидва боки: боти стають схожими на людей, а люди поступово пристосовуються до машинної логіки.
Особливо помітним такий ефект може бути під час спілкування із системами обслуговування клієнтів. ШІ вже використовують у роздрібній торгівлі, готельному бізнесі, туризмі та медицині, де чатботи й соціальні роботи імітують мовлення, жести та емоційні реакції людини.
Автори роботи Сельчен Озтюркджан, Жан-Поль де Крос Перонар та Інчі Торал-Менсон представляють Ліннейський університет у Швеції, Орхуський університет у Данії та Бірмінгемський університет у Великій Британії. Вони запропонували поняття robotoid humanness, або «роботоподібна людяність», щоб описати поступове пристосування людини до темпу, категорій і логіки машини.
«Роботи стають схожими на людей, а люди стають схожими на роботів», пояснила співавторка роботи Інчі Торал-Менсон.
Люди під час розмови часто несвідомо копіюють поведінку, інтонацію та вирази співрозмовника. Це явище називають віддзеркаленням. На думку дослідників, подібний механізм може виникати й під час тривалого спілкування із ШІ, який відповідає впевнено, дотримується чіткого темпу та віддає перевагу передбачуваним формулюванням.
Запропонований авторами механізм складається з трьох етапів. Спочатку користувач входить у синтетичне соціальне середовище та починає сприймати взаємодію з ботом як змістовне спілкування. Потім система формує спрощений статистичний профіль людини й повертає його у вигляді персоналізованих відповідей.
На третьому етапі користувач може поступово змінювати спосіб самовираження, щоб машина краще його розуміла. Людина починає говорити коротше, чіткіше та передбачуваніше, підлаштовуючись під те, які запити система успішно розпізнає та винагороджує корисними відповідями.
Повторення такого сценарію здатне створити замкнений цикл. Користувач діє, ШІ реагує, а людина з часом засвоює особливості цієї взаємодії. Алгоритми додатково підсилюють процес, оскільки коригують поведінку відповідно до попередніх запитів і створюють дедалі персоналізованішу модель користувача.
Дослідники попереджають, що постійне алгоритмічне віддзеркалення може впливати на самооцінку, сприйняття власної особистості та схильність шукати підтвердження вже наявних переконань. Позитивні реакції системи можуть посилювати впевненість, тоді як негативні або холодні сигнали здатні знижувати самооцінку.
Водночас реакція залежатиме від технологічної підготовки людини, її культурного середовища та особистих рис. Найбільше занепокоєння викликає ризик того, що користувачі почнуть залежати від алгоритмів як від джерела підтвердження власної цінності.
Роботу опублікували 19 серпня 2026 року у форматі Open Forum із відкритим доступом. Важливо, що це теоретична модель, а не завершений експеримент із вимірюванням змін людської поведінки. Автори сформували концепцію, пояснили можливий механізм впливу та запропонували гіпотези для майбутніх емпіричних досліджень.
Науковці закликають розглядати клієнтські ШІ-системи не лише як зручні інтерфейси, а і як технології, здатні впливати на формування особистості. Вони також порушують питання про право людини не бути зведеною до спрощеного набору характеристик, зрозумілих алгоритму.
