Уряд Великої Британії представив новий законопроєкт, який має посилити захист країни від діяльності іноземних держав. Документ надає спецслужбам і правоохоронним органам додаткові інструменти для протидії шпигунству, кібератакам, політичному втручанню та іншим загрозам національній безпеці.
Влада заявляє, що рішуче налаштована виявляти, стримувати та припиняти діяльність державних структур і пов’язаних із ними осіб, які можуть становити загрозу для країни. Законопроєкт про загрози національній безпеці 2026 року був прискорений після хвилі антисемітських нападів, які останнім часом сколихнули Велику Британію. Якщо парламент підтримає документ, він може набути чинності вже в липні 2026 року.
Нові норми мають надати розвідувальним службам більше повноважень для боротьби з посередниками та підконтрольними структурами, які діють в інтересах іноземних держав. Британська влада вважає Іран, Росію, Китай і Північну Корею країнами, що останніми роками активно намагаються впливати на внутрішні процеси у Сполученому Королівстві.
Ще раніше колишній прем’єр-міністр Ріші Сунак заявляв, що Велика Британія фактично щодня стикається з агресивними діями іноземних держав, серед яких шпигунство, кібератаки та інші форми втручання.
За словами уряду, сучасні загрози давно вийшли за межі традиційного шпигунства. Ворожі держави активно використовують цифрові технології для проведення операцій впливу, збору розвідданих і атак на критичну інфраструктуру.
Однією з найсерйозніших проблем залишаються державні хакерські угруповання. Такі групи часто використовують складні кібероперації для викрадення конфіденційної інформації, збору розвідданих та проникнення в інформаційні системи.
Серед прикладів британська влада згадує угруповання Fancy Bear, яке пов’язують із російською військовою розвідкою ГРУ. За даними розслідувачів, хакери використовували вразливості маршрутизаторів TP-Link для викрадення паролів та іншої цінної інформації.
Окрему стурбованість викликає діяльність Північної Кореї. За даними правоохоронців, пов’язані з режимом хакери подаються на вакансії в технологічних компаніях Великої Британії, США та Австралії під виглядом віддалених ІТ-фахівців. Їхньою метою є отримання доступу до внутрішніх систем компаній і викрадення корпоративних секретів.
Водночас Іран активно використовує цифрові платформи для поширення власних інформаційних кампаній. Зокрема, Корпус вартових ісламської революції застосовує соціальні мережі, стримінгові сервіси, окремі вебсайти та блоги для розповсюдження пропаганди, дедалі частіше використовуючи можливості штучного інтелекту.
Спільна міжнародна робоча група вже виявила понад 14 200 публікацій, пов’язаних із діяльністю цієї структури на великих онлайн-платформах, а також на спеціалізованих сайтах і блогах.
На тлі цих загроз британська служба безпеки MI5 у травні підвищила рівень терористичної загрози до категорії «серйозна». У відомстві зазначають, що ризик теракту залишається високим. Серед причин називають зростання онлайн-радикалізації та загрози окремим громадам на тлі конфлікту на Близькому Сході.
Новий законопроєкт також передбачає масштабне оновлення Закону про зловживання комп’ютерними системами 1990 року. Очікується, що реформа дозволить правоохоронним органам ефективніше реагувати на сучасні кіберзагрози та отримати ширші можливості для протидії хакерським атакам.
Паралельно британський уряд розглядає ще один законопроєкт, спрямований на підвищення кіберстійкості країни. Він має розширити дію чинних вимог кібербезпеки на більшу кількість секторів економіки та посилити захист організацій від зростаючої кількості кібератак.
У Лондоні наголошують, що характер сучасних загроз швидко змінюється, а тому законодавство має встигати за новими методами роботи іноземних спецслужб і пов’язаних із ними кіберугруповань.