Дослідники зі Стенфорда та Мічиганського університету з’ясували, що навчання у VR-форматі справді підвищує залучення студентів, однак цей ефект триває не більше 45 хвилин. Після цього починається віртуальна втома, яка суттєво знижує ефективність занять. Упродовж 15 тижнів дослідники порівнювали заняття у форматі відеоконференцій із повноцінними VR-сесіями. Участь взяли студенти, які раніше не користувалися віртуальною реальністю регулярно.
Спочатку VR-навчання давало відчуття глибшої присутності, залучення та задоволення. Однак приблизно через 45 хвилин користувачі починали відчувати втому — у когось вона наставала вже через 20 хвилин, у когось — аж після 4 годин. У середньому — 45 хвилин було точкою зламу, після якої знижувалися рівні сприйняття інформації, компетентності та емоційного залучення. Ключові переваги VR-освіти — ефект присутності, соціальна взаємодія, візуальна інтерактивність — підтримуються лише за активної участі студентів. Саме тому дослідники рекомендують використовувати VR для групової роботи, а не лекцій.
Також пропонується вводити VR поступово, розпочинаючи з коротких сесій, і передбачати альтернативні формати (мобільні додатки, десктоп), щоб уникнути «симуляторної хвороби» — нудоти й дезорієнтації. Хоча віртуальна реальність відкриває нові можливості для освіти, вона має чіткі часові межі ефективності. Викладачам варто впроваджувати VR-інструменти обережно, обираючи інтерактивні завдання та поєднуючи їх з іншими форматами. Надмірне навантаження призводить до зворотного ефекту — зниження продуктивності та втоми студентів.
