Попри підтримку понад 1,29 мільйона громадян ЄС, кампанія Stop Killing Games не змогла переконати Європейську комісію змінити правила для видавців відеоігор. У Брюсселі вирішили, що змушувати компанії підтримувати ігри після завершення їхнього комерційного циклу недоцільно, а однією з головних причин назвали необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
Рішення стало відповіддю на успішну Європейську громадянську ініціативу Stop Destroying Videogames, яка зібрала 1 294 188 перевірених підписів. Її учасники пропонували зобов’язати видавців залишати припинені проєкти у працездатному стані, щоб користувачі могли продовжувати грати навіть після завершення офіційної підтримки.
У Європейській комісії визнають, що сучасні онлайн-ігри часто залежать від серверної інфраструктури. Після її відключення багато проєктів стають частково або повністю недоступними для власників. Водночас регулятор не планує вносити законодавчі зміни, які б зобов’язували компанії підтримувати такі ігри після завершення їх життєвого циклу.
Натомість Брюссель пообіцяв розпочати діалог із представниками індустрії та споживчими організаціями. До кінця 2026 року Єврокомісія планує сформувати робочу групу для розробки галузевих рекомендацій щодо того, як компанії мають діяти під час закриття своїх ігор. Також буде проведено інформаційну роботу, щоб гравці краще розуміли свої права під час купівлі цифрових продуктів.
«Я сподіваюся, що галузь дослухається до спільнот гравців і домовиться про кращі стандарти припинення дії програмного забезпечення, щоб спільноти могли продовжувати зустрічатися та грати разом. Ми вживемо необхідних заходів, щоб міг відбутися діалог з представниками споживачів», – заявила виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен.
Фактично позиція Комісії вкотре підкреслює, що покупці відеоігор зазвичай володіють не самою грою, а ліцензією на доступ до неї відповідно до умов видавця.
У документі зазначається, що європейське законодавство про захист прав споживачів не встановлює мінімальних строків, протягом яких гра має залишатися доступною. Водночас права інтелектуальної власності надають компаніям повний контроль над їхніми продуктами. Саме тому рішення про відключення серверів або припинення підтримки часто ухвалюється на основі економічної доцільності.
«Права інтелектуальної власності торговців також повинні поважатися. Ці права можуть бути негативно порушені юридичним зобов’язанням зберігати відеоігри у придатному для гри стані після їх комерційного використання», – наголосили в Європейській комісії.
Там також вважають, що подібні вимоги могли б створити додаткові витрати для видавців та поставити під загрозу захист конфіденційної комерційної інформації.
У русі Stop Killing Games заявили, що таке рішення не стало несподіванкою. Активісти вже оголосили про намір продовжити кампанію через Європейський парламент і домагатися внесення відповідних поправок до майбутнього Закону про цифрову справедливість.
«Отже, ми наполягаємо на тому, щоб Європейський парламент вніс поправку #StopKillingGames до Закону про цифрову справедливість. Ми можемо рухатися далі без Комісії та її відсутності рішення», – повідомили представники кампанії.
Ініціативу Stop Killing Games заснував у 2024 році ютубер Росс Скотт, відомий під псевдонімом Accursed Farms. Поштовхом стало рішення Ubisoft закрити сервери гри The Crew. Через обов’язкове підключення до інтернету навіть для одиночного режиму власники гри фактично втратили доступ до придбаного продукту.
Додаткову дискусію викликала інформація GamesRadar про те, що представники великого ігрового лобі, серед яких була й Ubisoft, за два тижні до рішення Єврокомісії брали участь у закритій зустрічі з чиновниками. Представників Stop Killing Games на неї не запросили.
Попри це, кампанія вже має підтримку в Європарламенті. На початку червня кілька десятків депутатів підписали звернення із закликом до законодавчих змін.
«Ця громадянська ініціатива має широку міжпартійну підтримку в Європейському парламенті. Коли споживачі платять за гру, вони інвестують більше, ніж просто гроші. Вони витрачають на неї свій час, створюють спогади, розвивають захоплення та знаходять справжніх друзів на все життя. Неприпустимо, щоб видавці мали право просто відключитися від цих ігор у будь-який час та знищити при цьому культурну спадщину», – заявив депутат Європарламенту Тьємо Волькен.
Паралельно активісти працюють і за межами Європи. Зокрема, команда просуває схожу ініціативу у США в межах проєкту Protect Our Games.
У Stop Killing Games наголошують, що сучасна практика прив’язки ігор до постійного інтернет-з’єднання поступово позбавляє користувачів доступу до придбаних продуктів після завершення їх підтримки. На думку активістів, це не лише шкодить правам споживачів, а й призводить до втрати важливої частини цифрової культурної спадщини.
«Відеоігри самі по собі є унікальними творчими витворами. Як і фільми чи музика, одне не можна просто замінити іншим. Знищення їх означає творчу втрату для всіх причетних і стирає історію способами, неможливими в інших середовищах», – підсумовують учасники кампанії.
