Процес поділу мережі на підмережі простіше пояснити на конкретному прикладі. Уявимо, що у нас є мережа з трьох маршрутизаторів, трьох комутаторів та кількох комп’ютерів, яку потрібно розділити на 6 підмереж. Схема мережі показана малюнку нижче.
На всю мережу нам виділили одну IP-адресу 192.168.0.0/24, яку нам і потрібно розділити на 6 підмереж. У двійковому вигляді ця IP-адреса виглядає так (порцію мережі я виділю жирнішим шрифтом): 11000000.10101000.00000000. 00000000.
Необхідна кількість вузлів (хостів, в даному випадку комп’ютерів) у кожній підмережі:
-
Підсіть A – 100 вузлів
-
Підмережа B – 50 вузлів
-
Підмережа C – 20 вузлів
-
Підмережа D – 2 вузли
-
Підмережа E – 2 вузла
-
Підмережа F – 2 вузли
Запам’ятайте, що починати ділити мережу потрібно з мережі з максимальною кількістю вузлів. “/24” – це префікс маски підмережі (короткий запис маски). Повний запис маски підмережі 255.255.255.0. У двійковому відображенні маска підмережі виглядає так: 11111111.11111111.11111111.00000000 це означає, що нам доступно 8 біт для поділу мережі.
Використовуйте шпаргалку вище (а саме таблицю “BIN to DEC”). Першої підмережі A потрібно виділити IP-адреси для 100 вузлів. У таблиці “BIN to DEC” ми бачимо, що зайнявши в масці один біт із восьми, ми отримаємо 1 біт до порції мережі (а це 2 підмережі) та 7 бітів у порції адреси (01111111 = 127). 127 разом з нулем за кількістю дорівнює 128 це повна кількість адрес, що задовольняє вимогам (і навіть залишається кілька адрес про запас). І так, міняємо маску з “/24” на “25” (у двійковому форматі буде 11111111.11111111.11111111.10000000). Застосуємо нову маску до нашої мережі та отримаємо 2 підмережі (порцію мережі я виділю жирнішим шрифтом): 1 – 11000000.10101000.00000000.0 0000000 (мережа 192.100.000) їжака 192.168.0.128/25)
У двох нових мережах порція мережі становить 7 бітів. За формулою (яка є у шпаргалці) перевіримо, чи вистачить нам 7 бітів для мережі зі 100 вузлами. 2^7-2=128-2=126, це означає, що 7 бітів дає нам 126 адрес для вузлів. (Нагадаю формулу: 2^X-2=кількість адрес для вузлів, де X дорівнює кількості нулів, а “-2” – це під спеціальні адреси, які не можна назначати вузлам.)
Залишилась у нас одна мережа 192.168.0.128/25, і потрібна для підмережі B 50 адреса для вузлів. Як і в попередній раз, бачимо в таблиці “BIN to DEC” 00111111 = 63, це більше 50, а значить задовольняє вимогам. Займаємо ще один біт біля порції адреси, що залишається 6 (2 6-2 = 62). Маска стає на одиницю більше /26, застосовуємо її до нашої мережі та отримуємо дві нові підмережі (порцію мережі я виділю жирнішим шрифтом): 1 – 11000000.10101000.00000000.10 000000 (сеть 1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1.0.1. 0000000.11 000000 ( мережа 192.168.0.192/26) Також відокремлюємо ще 1 біт від порції адреси вузла (00011111 = 31, що більше 20, і отже нам підходить), маска вже /27.
Знову дві мережі:
-
1- 11000000.10101000.00000000.110 00000 (мережа 192.168.0.192/27)
-
2 – 11000000.10101000.00000002 27)
Залишилося нам виділити 3 підмережі по 2 адреси для вузлів. За таблицею видно, що достатньо для порції адреси вузла всього двох бітів (00000011 = 3), 2^2-2=2 адреси для двох вузлів. У свою чергу для трьох, однакових за розміром, підмереж досить теж двох бітів (2^2=4, формула зі шпаргалки). Всього в IP-адресі 32 біти, віднімаємо необхідні нам 2 і одержуємо 30, отже використовуємо маску /30. Для нашої мережі це виглядає так (порцію мережі я віділю жирнішим шрифтом): 11000000.10101000.00000000.111000 00 (сеть 192.168.0.224/30).
Ділимо нашу нову мережу на 3 підмережі:
-
1 – 11000000.10101000.00000000.11100000 (мережа 192.168.0.224/30) .
-
2 – 11000000.10101000.00000000.111001 00 (мережа 192.168.0.228/30).
-
3 – 11000000.10101000.00000000.111010 00 (мережа 192.168.0.232/30).
Готово, завдання виконано:
-
Підсіть A – 192.168.0.0/25
-
Підсіть B – 192.168.0.128/26
-
Підсіть C – 192.168.0.192/27
-
Підсіть D – 192.168.0.224/30
-
Підсіть E – 192.168.0.228/30
-
Підсіть F – 192.168.0.232/30
А тепер шпаргалка з PDF перекладена HTML
Тут наведено кілька таблиць, які допоможуть вам ділити мережі на підмережі.