10.04.2024
1 хв
1048
У сучасній війні, де технології відіграють ключову роль, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) стають незамінним елементом оборони. РЕБ — це комплекс технічних засобів, призначених для виявлення, аналізу та приглушення ворожих електронних сигналів, забезпечуючи перевагу в електромагнітному спектрі.
РЕБ, або радіоелектронна боротьба, — це будь-який інструмент, здатний порушити зв’язок між оператором і технікою, яка керується через радіоелектроніку: безпілотниками, системами ППО чи артилерією. Такі засоби також блокують мобільний і супутниковий зв’язок, дезорієнтуючи ворога й ускладнюючи йому координацію. Говоримо про дуже широкий спектр технологій, тож спробуємо розкласти все по поличках.
За відстанню впливу РЕБ-пристрої поділяють на кілька типів:
Оперативно-тактичні — працюють на відстані до 500 км;
Тактичні — охоплюють до 50 км;
Ближньої дії, або «окопні» — діють у радіусі до 10 км.
Ці типи суттєво різняться і за габаритами: кишенькові модулі ближньої дії легко брати із собою в рюкзаку, тоді як великогабаритні системи стратегічного рівня транспортуються вантажівками.
Якщо ви бачите збір на РЕБ, то, швидше за все, йдеться про пристрій ближньої дії. Саме про них розповідатимемо у статті.
Засоби РЕБ створюють надпотужні електромагнітні перешкоди, які буквально «забивають» ефір. Це блокує будь-які сигнали між дроном і оператором — у тому числі «дрон-оператор», «оператор-дрон» або ж «дрон-супутник». У результаті безпілотник втрачає зв’язок і стає некерованим. Основна мета РЕБ — не дати БпЛА виконати свою місію. Якщо йдеться про дрон із вибухівкою, то після втручання засобу РЕБ він просто втрачає курс і летить у хибному напрямку — а отже, загроза нейтралізована.
Сьогодні вже ні для кого не секрет — це війна дронів. Ворог це теж усвідомив, тому активно нарощує виробництво та імпорт «пташок». Водночас зростає і кількість зборів на РЕБ — усе для того, аби рої безпілотників не досягали позицій наших захисників.
Засоби РЕБ активно застосовують на передовій — їх встановлюють у бліндажах, на позиціях, в окопах, на командно-спостережних пунктах, а також монтують на бронетехніку й артилерію. У середньому «життя» такого пристрою на фронті триває близько двох тижнів, тому їх намагаються маскувати й додатково захищати.
Великі стаціонарні системи часто закопують у землю, залишаючи лише вентиляційні отвори й антени, що виглядають назовні. Інколи їх маскують під обладнання мобільних операторів. Портативні модулі фарбують у камуфляж або ховають у спеціальні чохли. При цьому важливо, щоб фарба не блокувала радіосигнали — тому обирають лише ті варіанти, які не перешкоджають роботі пристрою.
По суті, ефективна дальність дії РЕБу визначається тим, наскільки далеко поширюються його радіохвилі. На цей параметр впливають різні фізичні перешкоди — дерева, будівлі, споруди, техніка. Також важливу роль відіграє рельєф місцевості: найкращий результат дає розміщення РЕБу на височині, адже в низині або ямі пристрій не лише втрачає в ефективності, а й стає легкою ціллю для ворожого виявлення чи знищення.
Інша важлива деталь — це відстань між дроном і його оператором. Чим вона менша, тим важче «забити» сигнал між ними. Наприклад, якщо дрон керується з відстані 5 км, то пристрій РЕБ може успішно заглушити зв’язок уже на 300–350 метрах до цілі. Але якщо дрон і оператор розділені лише на 1,5 км, то для ефективного втручання знадобиться наблизитись до нього на 100 метрів або навіть менше.
Один пристрій РЕБ не здатен вирішити всі проблеми — це не універсальне рішення. Зазвичай військові формують комплекси з кількох різних пристроїв, кожен із яких виконує свою конкретну функцію. Щоб зібрати такий ефективний набір, потрібно врахувати кілька важливих моментів: які саме дрони найчастіше з’являються на ділянці, в якому частотному діапазоні вони працюють, які об’єкти чи позиції потрібно прикрити, і які конкретні задачі стоятимуть перед обладнанням.
Є частоти, які вважаються універсальними для придушення дронів — це, наприклад, діапазон від 700 до 1050 МГц. Але більшість компактних пристроїв працює з вузькими діапазонами, як-от 850–930 МГц. Якщо ж основна загроза — це дрони Mavic або Autel, то варто орієнтуватися на діапазони 2.4 ГГц (2400–2480) і 5.8 ГГц (5725–5850).
Для охорони стратегічних об’єктів зазвичай використовують стаціонарні системи — великі багатофункціональні куполи з кількома антенами. Водночас попит на портативні РЕБи зростає — такі, що можна поставити на авто або носити з собою. Тут варто враховувати практичність: пристрій із крихким корпусом не витримає їзди в машині, а важку гвинтівку-придушувач складно довго тримати в руках.
Одна з головних проблем — засоби РЕБ приглушують усі дрони без розбору, незалежно від того, чий це апарат. Щоб уникнути збоїв у роботі своїх безпілотників, військові заздалегідь узгоджують маршрути польотів. Проте на 100% уникнути перехресного заглушення поки складно.
Ще один виклик — це дрони, які можуть змінювати робочі частоти. Наприклад, нещодавно помічено БпЛА, що працюють на частотах 500–600 МГц, хоча раніше ці діапазони не використовувались. У відповідь на це створюються нові РЕБи, здатні працювати з ширшим частотним охопленням. Найскладніше — протидіяти дронам, які змінюють частоту прямо під час виконання завдання.
Окрема загроза — це безпілотники з системою машинного зору. Щоб ефективно з ними боротися, потрібна комбінація сучасної радіоелектронної розвідки й спрямованого впливу. Такі дрони захоплюють ціль уже на відстані 300–500 метрів, але якщо встигнути точно вирахувати координати, то спеціальний пристрій із вузьконаправленими антенами зможе вивести їх із ладу.
РЕБи — це цінна здобич для обох сторін. Росія багато років працювала над власними системами й налагодила масове виробництво на державних заводах. Але саме це може зіграти їм не на користь. Українські виробники гнучкіші: вони швидше ухвалюють рішення, не обтяжені бюрократією, і мають змогу запускати конкуренцію на відкритих тендерах.
РЕБ — це постійна гонка з дронами. Щойно противник починає використовувати нову техніку, інше програмне забезпечення чи інші частоти — потрібно оперативно реагувати й шукати нові методи захисту. І така реакція, як правило, не затягується: максимум за кілька місяців з’являється ефективне рішення, яке нівелює перевагу ворога.
У першу чергу, ефективна робота засобів РЕБ неможлива без підтримки радіоелектронної розвідки — РЕР. Саме ці підрозділи виявляють сигнали ворожої техніки, визначають їхнє місцезнаходження, аналізують частоти й моделі зв’язку. На основі цієї інформації будуються плани для подальших дій у сфері радіоелектронної боротьби.
Варто також розуміти, що жоден окремий засіб РЕБ не здатен захистити від усіх типів дронів. Наприклад, проти «Ланцета» — баражуючого боєприпаса — РЕБи безсилі. У нього оптико-електронна система наведення, яка може захопити ціль за кілька кілометрів, тож блокування сигналів управління просто не має сенсу.
А от у випадку з «шахедами» ситуація інша. Вони довгий час летять у режимі мовчання, не передаючи сигнали. Але за кілька кілометрів до об’єкта починають підключатися до супутникового каналу зв’язку, щоб точніше вразити ціль. І саме в цей момент є шанс для втручання.
