07.10.2024
1 хв
1251
Україна продовжує демонструвати інноваційний підхід у веденні сучасних бойових дій. Одним із ключових рішень стало використання дронів-приманок, розроблених українською компанією Slobidka Aerocompany. Ці безпілотники призначені для відволікання ворожих систем протиповітряної оборони, створюючи умови для прориву бойових дронів до цілей.
Ідея використання дронів-приманок виникла ще у 1980-х роках, коли армії провідних країн світу почали експериментувати з безпілотниками як інструментами для відволікання систем протиповітряної оборони (ППО). Одним із перших серійних прикладів таких технологій є американська ракета-приманка ADM-160 MALD, яка була створена для імітації літаків на радарах супротивника. В Україні дрони-приманки почали активно використовуватися з 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Росії, коли постала гостра потреба нейтралізувати чисельну перевагу ворожих систем ППО. Саме українська компанія Slobidka Aerocompany першою розробила доступну та ефективну версію безпілотника-приманки, яка відповідає сучасним умовам ведення бойових дій.
Дрони-приманки довели свою ефективність у бойових умовах. Вони дозволяють суттєво знизити ефективність роботи протиповітряної оборони ворога. Замість знищення бойових літаків або дорогих ударних безпілотників, системи ППО змушені витрачати ракети на дешевші та менш цінні цілі. Наприклад:
Один дрон-приманка може виманити кілька ракет із батареї ППО, вартість яких може перевищувати вартість дрона в сотні разів.
Вони дозволяють зменшити щільність протиракетного вогню, тим самим підвищуючи шанси на прорив ударних дронів або ракет до стратегічно важливих цілей.
У деяких випадках дрони-приманки створюють радіолокаційні “шумові” перешкоди, що вводять в оману системи наведення та оператора ППО.
Українські дрони-приманки, створені на основі простих пластикових конструкцій із радіолокаційними відбивачами, є особливо вигідними у цьому плані. Вони в десятки разів дешевші за бойові безпілотники, але дозволяють досягати схожого ефекту у створенні “коридору” для ударних засобів.
Україна отримала від США ракети-приманки ADM-160B MALD (Miniature Air-Launched Decoy), які були інтегровані в українські винищувачі МіГ-29. Ці приманки мають дальність близько 930 км і здатні вводити в оману навіть складні системи протиповітряної оборони. Однак їх використання пов’язане з певними обмеженнями:
Запуск з повітря: Потребує наявності літаків, що збільшує вартість операцій.
Обмежені запаси: Кількість доступних MALD може бути обмеженою.
Обмежена кількість запусків: Літаки можуть нести обмежену кількість приманок за один виліт.
Для підвищення ефективності ракетних ударів, таких як Storm Shadow, необхідні додаткові рішення. Одним із таких є використання дронів-приманок, які можуть відволікати ворожу ППО, збільшуючи шанси на успішне ураження цілей.
Конструкція дрона-приманки відзначається своєю надзвичайною простотою. Фюзеляж виконаний у вигляді звичайної пластикової труби, оснащеної грубими крилами та елементарними хвостовими поверхнями. Конус хвостової частини, ймовірно, ідентичний носовому. У передній частині розміщений невеликий електродвигун. Боєголовка відсутня (можливо, є лише заряд для самознищення), проте у хвостовій частині фюзеляжу розташований радіолокаційний відбивач. Пластикова труба є прозорою для радіолокаційних хвиль.
Росія спробувала прикріпити радіолокаційні відбивачі до повітряних куль на початку 2023 року . Загалом ця тактика не була успішною.
Головний БПЛА, який Росія, ймовірно, застосовує як радіолокаційну приманку, має характерні особливості. Зокрема, його крила покриті фольгою. Каркас під фюзеляжем розрахований на встановлення пластикової пляшки з паливом, а не радіолокаційного відбивача.
