24.03.2025
1 хв
597
23 березня 2025 року державна компанія «Укрзалізниця» стала жертвою наймасштабнішої в історії України кібератаки: знищено IT-інфраструктуру, всі онлайн-сервіси паралізовані, а чутлива інформація — під загрозою витоку. Подія оголила критичні проблеми в системі кіберзахисту країни, яким роками нехтували.
Атака була багатоетапною та високоточеною — це не був звичайний злам. Вона охопила всі ключові вузли інфраструктури.
• Онлайн-сервіси «Укрзалізниці» залишаються недоступними понад добу — придбати квитки можна лише офлайн.
• Експерти — серед них **Микита Книш**, **Костянтин Корсун** і **Олександр Федієнко** — звинуватили державу у відсутності превентивної кіберполітики.
• Вони підкреслили брак прозорості, координації та відповідальності — з боку як урядових, так і комерційних структур.
Ця атака не є поодинокою. Упродовж 2022–2024 років зламу зазнали «Київстар», «Нафтогаз», Мін’юст, СЕВ ОВВ, «Дія», низка держреєстрів і банків. Агресор — Росія — використовує витончену тактику та добре профінансовані хакерські угруповання. Водночас українська реакція залишається точковою: без довгострокових реформ і без єдиної кіберстратегії на національному рівні.
Атака на «Укрзалізницю» — не інцидент, а черговий дзвінок у довгій черзі провалів. Кібербезпека в Україні залишається **недофінансованою**, **фрагментованою**, **залежною від політичної кон’юнктури**. Без стратегічного бачення, незалежного управління та постійного інвестування в людський капітал — загроза повторення ще гірших сценаріїв лише зростає.
