ChatGPT вперше потрапив до десятки брендів, під які найчастіше маскуються кіберзлочинці. Дослідники пов’язують це зі стрімким зростанням популярності сервісу, через що шахраї дедалі частіше використовують ім’я OpenAI для викрадення платіжних даних та облікових записів користувачів.
Згідно зі звітом Check Point про брендовий фішинг за другий квартал 2026 року, на OpenAI вже припадає 1,1% усіх зафіксованих фішингових кампаній. Компанія вперше увійшла до десятки брендів, якими найчастіше прикриваються зловмисники, опинившись поруч із PayPal, WhatsApp і Facebook.
Ще кілька років тому подібні атаки переважно будувалися навколо Microsoft або Facebook. Шахраї активно використовували популярність Windows та соціальних мереж, але з поширенням генеративного штучного інтелекту вони швидко адаптували свої схеми. Тепер дедалі частіше жертвами стають користувачі сервісів OpenAI.
Попри появу ChatGPT у рейтингу, найбільш привабливою ціллю для фішингових кампаній залишається Microsoft, на яку припадає 23% усіх атак. Далі розташувалися LinkedIn, Google, Apple та Amazon. Загалом ці п’ять брендів використовуються більш ніж у половині всіх фішингових кампаній, що свідчить про високу концентрацію атак навколо найпопулярніших цифрових сервісів.
Однією з найпоширеніших схем стала розсилка підроблених листів від імені ChatGPT Plus. У повідомленнях користувачів переконують, що виникла проблема з оплатою підписки, використовуючи знайомий стиль оформлення OpenAI та повідомлення про нібито невдалий платіж.
Після переходу за посиланням жертва потрапляє на фальшиву сторінку оплати, де її просять повторно ввести реквізити банківської картки. Уся введена інформація одразу потрапляє до рук шахраїв.
«Оскільки інструменти штучного інтелекту переходять від новинки до щоденної звички, вони стають такою ж привабливою ціллю, як і будь-який банк чи технологічний гігант».
Фахівці зазначають, що більшість подібних атак побудовані на психологічному тиску. Зловмисники намагаються викликати паніку повідомленнями про помилки оплати, проблеми з безпекою або можливе блокування акаунта, спонукаючи користувача якнайшвидше натиснути на посилання.
Експерти радять ніколи не відкривати сторінку OpenAI через посилання в електронному листі. Безпечніше вручну ввести адресу сервісу в браузері та вже там перевірити стан свого облікового запису.
Також варто звертати увагу на ознаки підробки: спотворені логотипи, непрацюючі кнопки, підозрілі доменні імена, несправжні посилання на соціальні мережі та адресу відправника. Навіть якщо лист виглядає переконливо, це не означає, що він справді надійшов від OpenAI.
Дослідники також рекомендують використовувати багатофакторну автентифікацію. Навіть якщо пароль буде викрадено, вона може стати додатковим бар’єром, який не дозволить зловмисникам отримати доступ до акаунта.
Парадоксально, але самі інструменти штучного інтелекту сьогодні допомагають кіберзлочинцям створювати дедалі якісніші та переконливіші фішингові листи. Через це відрізнити підробку від справжнього повідомлення стає все складніше.
Якщо будь-який лист або повідомлення викликає хоча б найменший сумнів, найкраще самостійно відкрити офіційний сайт OpenAI та перевірити інформацію без переходу за вкладеними посиланнями.