Мікрочип домашнього кота став ключем до викриття російської агентки, яка роками жила в Італії під чужою особистістю та намагалася проникнути в кола, пов’язані з НАТО. Розслідування показало, наскільки дрібні побутові деталі можуть зруйнувати навіть добре замасковану розвідувальну операцію.
Журналістське розслідування встановило, що агентка, відома під вигаданим ім’ям, мешкала в Італії понад десять років, видаючи себе за ювелірку з Перу. Вона цілеспрямовано заводила знайомства з людьми, пов’язаними з військовими та політичними структурами, зокрема з оточенням представників НАТО в Неаполі.
Після публічного викриття жінка зникла з Італії, а її справжню особу тривалий час не вдавалося підтвердити. Прорив стався завдяки несподіваній деталі — її коту, який мав обов’язковий для подорожей ЄС 15-значний мікрочип.
Журналісти змогли знайти номер чипа та перевірити його в витоках російських баз даних. Запис привів до ветеринарної клініки в Росії, а далі — до профілю жінки з тим самим котом на фото. Так вдалося встановити, що за легендою ховалася Ольга Колобова.
Розслідування стало частиною ширшої роботи команди журналістів-розслідувачів під керівництвом Христо Грозєв. Подібні «сплячі» агенти роками живуть під вигаданими іменами, інтегруючись у місцеві спільноти та поступово вибудовуючи корисні для розвідки зв’язки.
Після 2022 року, коли значну частину російської агентурної мережі в Європі було викрито та згорнуто, цінність таких агентів для Кремля суттєво зросла. Вони працюють повільно, непомітно й часто без прямого контакту з кураторами.
Ця історія демонструє, що в епоху масових витоків даних і цифрових слідів навіть другорядні деталі — на кшталт реєстрації домашньої тварини — можуть стати критичними. Оперативна безпека більше не обмежується документами та легендою: вона включає повсякденні дрібниці, які легко недооцінити.
