28.04.2025
1 хв
1098
Подальший розвиток можливостей безпілотних авіаційних комплексів вимагає не тільки глибокого розуміння тактики застосування, а й чіткої організації зв’язку, технічної експлуатації та планування місій. Особливості роботи в умовах морських операцій, нюанси обслуговування БпАК і акумуляторних батарей, а також вплив погодних факторів визначають загальну ефективність виконання завдань. Правильне використання стислих кодів зв’язку та процедур взаємодії в реальному часі має ключове значення для успішної координації сил. У цій частині статті ми розглянемо практичні аспекти забезпечення безпеки, експлуатації та планування місій БпАК на основі реального бойового досвіду.
Забезпечення надійного зв’язку з БпЛА є одним із ключових елементів при використанні БпАК у бойових умовах. Саме зв’язок визначає можливості керування польотом апарата, роботою його цільового навантаження та передачею розвідувальної інформації. Оператори БпАК мають бути завчасно проінформовані про можливі дії противника та вплив середовищних факторів, що можуть знижувати якість або переривати зв’язок із БпЛА.
Попри те, що передача даних із БпЛА зазвичай здійснюється майже в реальному часі, існують чинники, які можуть викликати суттєві затримки. Зокрема, кожен ретранслятор на шляху сигналу додає близько 0,5 секунди затримки, і після проходження через декілька таких станцій загальна затримка може сягати кількох секунд. Це може створити розрив між реальними діями БпЛА та даними, які отримує кінцевий споживач розвідки.
Особливу увагу оператори БпАК повинні приділяти управлінню частотами. Перед виконанням завдань вони мають отримати від офіцерів зв’язку вичерпну інформацію про умови у своєму районі спільних операцій. До обов’язкових для ознайомлення питань належать:
заходи координації частот і запобігання конфліктам у повітряному просторі, включно з розташуванням джерел активних перешкод (як саморобних, так і промислових);
способи комунікації та співпраці, що використовуються в зоні спільних операцій;
порядок доступу до сил і засобів спільного користування;
карти розподілу частот та зв’язку для району операцій;
контактні дані відповідальних осіб за організацію зв’язку.
Для ефективної координації дій підрозділів під час операцій широко застосовуються стислий коди зв’язку. У сфері застосування БпАК така система поки що не є повністю стандартизованою, тому перед кожним завданням екіпажам БпАК слід заздалегідь погоджувати переговорні таблиці з кодованими фразами. Саме за допомогою цих фраз здійснюватиметься передача команд і звітів по засобах зв’язку.
Щоб унеможливити перехоплення та розшифрування інформації противником, слід регулярно змінювати ці кодовані таблиці. При плануванні завдань доцільно використовувати вже напрацьовані авіаційні стислий коди, особливо ті, які успішно застосовуються під час проведення спільних навчань із підрозділами НАТО.
Деякі з найбільш поширених і важливих кодів для використання екіпажами БпАК наведені в таблиці 4.
Підготовка до виконання завдань є обов’язковим етапом для всіх типів операцій, однак для спеціальних операцій вона набуває особливо критичного значення через підвищений рівень складності та ризику. Багаторазове відпрацювання окремих етапів операції під час підготовки є життєво необхідним. Це обумовлено тим, що чисельний склад групи та характер завдань можуть змінюватися від місії до місії, а наслідки виконання завдань мають потенційний стратегічний вплив.
Спеціальні операції відрізняються тим, що до їхнього виконання залучаються фахівці з різних підрозділів, які часто працюють разом вперше. До того ж окремі завдання, від яких залежить успіх всієї місії, не завжди можуть бути виконані одночасно чи інтегровані за заздалегідь встановленою схемою.
У процесі підготовки виявляються слабкі місця в плані операції, відпрацьовуються альтернативні варіанти її проведення, а також розробляються заходи щодо реагування на можливі позаштатні ситуації у польових умовах.
БпАК у складі ССО виконують специфічні завдання, серед яких:
спостереження за зонами відповідальності при організації руху опору, диверсійних і контрдиверсійних заходів;
виконання завдань в рамках інформаційно-психологічних операцій.
Успішне використання БпАК неможливе без ретельного забезпечення безпеки всіх аспектів операції: операційної, комунікаційної та фізичної. Контроль за витоком критично важливої інформації має здійснюватися від етапу планування і до моменту повернення сил після завершення операції. Порушення заходів безпеки може призвести до розкриття планів противнику й зірвати місію.
Щоб максимально ефективно використати потенціал БпАК у морських операціях, до моменту їхнього прибуття в зону завдання необхідно провести всебічне планування. Процес планування повинен охоплювати:
аналіз очікуваного середовища операцій;
визначення складу сил підтримки;
встановлення порядку управління морськими та повітряними компонентами;
розробку методів зв’язку для прямого та непрямого контролю над силами та засобами, зокрема повітряними транспортними засобами й завданнями для корисного навантаження БпАК.
Планування повинно враховувати усі можливі сценарії: протичовнові дії, боротьбу із надводними цілями, операції у межах театру повітряних дій, мінну боротьбу, антитерористичні заходи, завдання нанесення ударів, спеціальні операції, наступальні інформаційні кампанії та військово-морську вогневу підтримку.
Національний повітряний простір охоплює 12 морських миль від берегової лінії відповідної країни, включаючи всі її острови чи групи островів.
Щодо міжнародних проток – військові літаки мають право здійснювати транзитний проліт через міжнародні води, однак під час проходу через протоку вони зобов’язані без затримок дотримуватися правил прольоту і уникати будь-яких агресивних дій щодо прибережних держав.
Малюнок 15 ілюструє розподіл океанічних просторів і повітряних зон відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року.
Примітка: Згідно з нормами міжнародного права, морські простори й повітряний простір над ними здебільшого вважаються нейтральною територією. Тому характер морських операцій суттєво відрізняється від дій на суходолі. Водночас різні держави можуть по-різному тлумачити положення міжнародного права — від незначних розбіжностей до серйозних відмінностей у підходах союзників, партнерів або супротивників.
Командири військово-морських сил мають бути повністю поінформовані про національні особливості інтерпретації міжнародного законодавства, а також усвідомлювати, як саме ці відмінності можуть впливати на хід і результати планованих операцій.
Погодні фактори можуть істотно ускладнювати застосування БпАК у морських операціях. Несприятливі погодні явища впливають на пошук і розпізнавання цілей, орієнтування в просторі й подальше дешифрування зібраної розвідувальної інформації.
Основні погодні обмеження, що впливають на роботу БпАК у морській компоненті, систематизовано в таблиці 5.
* статутна миля – одиниця вимірі довжини, що застосовується в Англії та США для виміру великих відстаней на суші.
Вітер – сильні вітри на поверхні можуть генерувати бурхливі морські хвилі та ускладнюють розпізнавання надводних цілей на малих висотах. Бризки морських хвиль і наявність морської солі в них може знизити (звести нанівець) можливості використання електрооптичного, інфрачервоного цільового навантаження під час ведення розвідки на малих висотах.
Стан морської поверхні – судно в бурхливому морі може підніматися по вертикалі на цілих 30 футів (10 м) або більше на додаток до ефекту розкачування. Це може істотно вплинути на процес запуску і повернення на палубу судна БпАК. Зменшення кута атаки і переміщення (зсув) лазерного променя є потенційними факторами, які повинні бути враховані.
Температура води – радикальні зміни температури води (на мілині в порівнянні з глибоководдям, Гольфстрім тощо) будуть впливати на тепловізійні системи.
Технічна експлуатація безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України здійснюється відповідно до вимог Наказу Міністерства оборони України від 10.08.2018 № 401. Цей документ встановлює чіткі правила організації та проведення всіх робіт, пов’язаних із експлуатацією БпАК І класу.
Виконання цих правил є обов’язковим для всіх суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації, які мають у своєму складі підрозділи, що експлуатують БпАК.
Акумуляторні батареї БпАК експлуатуються екіпажами та технічним персоналом підрозділів забезпечення у повній відповідності до інструкцій виробника батарей, вимог експлуатаційної документації БпАК та наказів вищого командування.
Відповідальність за організацію експлуатації батарей покладається на старшого інженера або начальника інженерно-авіаційної служби частини.
Бортові акумулятори закріплюються за конкретним БпАК. Використання батареї від іншого апарата можливе лише за рішенням старшого інженера із обов’язковим внесенням запису до відповідного журналу.
ЗАБОРОНЕНО залишати акумулятори на БпАК у таких випадках:
при виявленні несправностей або відмов;
під час зберігання БпАК;
за тривалого перебування БпАК при температурах нижче нуля, якщо це не передбачено інструкцією.
Кількість заряджених акумуляторних комплектів визначається так, щоб забезпечити безперервне виконання завдань із максимальним навантаженням.
ВАЖЛИВО! Облік циклів зарядки акумуляторів здійснює авіаційний технік БпАК.
Перед встановленням акумулятора обов’язково перевіряють рівень заряду. Після польоту фіксують залишковий заряд маркером на спеціальній наклейці. Усі батареї повинні мати індивідуальні номери для контролю рівномірного використання.
БпАК є бойовою зброєю операторів. Тому ставитися до комплексу потрібно саме так — як до зброї, що завжди має бути у стані повної готовності.
Підготовка БпАК починається одразу після завершення польотів.
У першу чергу заряджаються:
акумулятори ноутбуків та антен;
батареї для живлення двигунів БпЛА.
Тільки після повної зарядки батарей вважається, що виліт завершено.
Особливу увагу потрібно приділяти батареям ПДП. При використанні метал-гідридних батарей надмірно часта зарядка може вивести їх із ладу.
Поки триває зарядка, екіпаж проводить:
очищення поверхонь і гвинтів;
огляд апарата на наявність тріщин, пошкоджень, потертостей;
перевірку цілісності оптики камер та конструктивних елементів;
обслуговування інструменту.
Ключові вимоги:
Ноутбуки використовуються виключно для бойових завдань.
Завантаження сторонніх програм категорично заборонене.
Інструмент для БпАК використовується тільки за прямим призначенням.
Підготовка обладнання до ранкових вильотів проводиться з вечора!
Під час зборки БпЛА необхідно:
дотримуватись правила “трьох пальців” — капронові гвинти затягуються легко, без надмірного зусилля, аби уникнути зриву різьб;
підтримувати чистоту і порядок — всі інструменти мають зберігатися у визначених місцях;
заборонено тримати інструменти у кишенях;
кейси та сумки розташовуються компактно біля місця зборки.
Ефективність повітряної розвідки безпосередньо залежить від системного підходу. Це означає, що розвідка повинна здійснюватися планомірно, із постійним вивченням території у межах оперативної зони відповідного підрозділу. Насамперед визначаються чіткі межі простору, який підлягає дослідженню.
Першим етапом є висотний обліт зони інтересу (або зони відповідальності). Висоту польоту встановлюють максимально можливу для даного типу цільового навантаження, яке встановлене на борту БпЛА.
Основна задача на цьому етапі:
Виявити опорні пункти та укріплення противника;
Визначити накатані маршрути руху;
Виявити потенційні місця розташування живої сили, озброєння та техніки;
Зафіксувати скупчення військ, понтонні переправи, станції заправки;
Визначити укриття для техніки та криті вогневі позиції;
Оцінити можливі маршрути евакуації противника або напрямки його можливого наступу й контратак.
При побудові маршрутів для виявлення цілей під час оглядового польоту діє принцип: БпЛА спочатку має досягнути найдальшої межі зони розвідки, а далі поступово наближатися до точки посадки.
Така побудова маршруту забезпечує безпечніше повернення апарата та нагадує роботу човника на ткацькому верстаті — поступове «прошивання» території з дальнього до ближнього рубежу (малюнок Д2.1).
Після дешифрування отриманих даних та визначення пріоритетних цілей розробляються маршрути польоту БпЛА виключно над важливими місцями. Такий політ ведеться на доцільно низькій висоті з метою отримання максимально чіткого та інформативного зображення цілей (Мал Д2.2). Маршрут розробляється у формі замкнутої кривої.
При плануванні серії польотів виконується контроль покриття території маршрутами (мал Д2.3).
Маршрути розробляються з врахуванням радіуса дії камери. Для зручності в програмі радіус зйомки вказано пунктирною лінією (мал Д2.4).
Висоту польоту БпЛА обов’язково потрібно коригувати відповідно до особливостей рельєфу місцевості. У зоні розвідки необхідно уважно вивчити наявність природних низин, русел річок, балок, ярів, а також визначити розташування височин — сопок, хребтів, валів, дамб, териконів.
Перевірка висот місцевості проводиться безпосередньо під час підготовки маршруту, використовуючи функцію перегляду висоти в правому верхньому куті екрана планшета або ноутбука при наведенні курсора на відповідні ділянки електронної карти.
Маршрути польоту БпЛА мають розроблятися особливо уважно. Надмірне перекривання зон зйомки призводить до:
подовження перебування БпЛА у зоні противника;
дублювання розвідувальних матеріалів без практичної користі;
невиправданого збільшення кількості вильотів та часу обробки даних.
Під час польоту може виникнути потреба в уточненні обстановки. У таких випадках оператор вмикає потокове відео на визначених ділянках маршруту або примусово робить фотознімки найцікавіших об’єктів.
Без належної обробки та впорядкування розвідувальних даних:
важко аналізувати зміни у ворожих укріпленнях;
складно простежити накопичення сил для можливих наступів чи рейдів;
стає неможливим своєчасно виявити ознаки перегрупування противника.
Тому збір і систематизація даних є обов’язковими і мають виконуватися максимально відповідально.
Після повернення БпЛА:
Фото- та відеоматеріали негайно копіюються з пристроїв на комп’ютер.
Карта пам’яті обов’язково форматуються для уникнення можливого витоку розвідувальної інформації у разі втрати БпЛА.
Категорично заборонено зберігати файли у теках типу “Нова папка 2”!
Замість цього потрібно:
створювати теку із датою польоту та умовною назвою місця старту (наприклад:
2016-05-25 Залізяка);
всередині цієї теки створювати окремі підтеки за кожним маршрутом польоту:
1 Залізяка-Миколаївка-Піонерське-Хрящівка цілі 150 м 67 км;2 Залізяка-пд Луганськ цілі 150 м 63 км;3 Залізяка-Фабричне-Тернове-Хрящувате цілі 150 м 72 км
У ці підтеки завантажуються логи польоту та всі отримані фотоматеріали (первинні джерела).
Після розшифровки даних:
створюється ще одна основна тека — наприклад,
2016-05-25 результати;
у ній — аналогічні підтеки для кожного маршруту, але збережені тільки кадри із виявленими цілями.
Структура каталогів виглядає як на малюнку Д2.5.
Дешифровка. Поки один зовнішній пілот (оператор) займається приземленням БпЛА, розбиранням апарата для заміни акумулятора і завантаженням даних, інший оператор паралельно створює відповідну теку з назвою за датою і місцем польоту, а також підтеку для маршруту й отримує трек маршруту польоту. Завдяки цьому на момент копіювання фотографій уся необхідна структура каталогів уже готова для упорядкування матеріалів.
Якщо завдання мало терміновий характер і цілі були визначені заздалегідь, екіпаж відразу приступає до обробки даних. Якщо завдання було плановим, екіпаж продовжує польоти відповідно до графіка.
Після завершення всіх вильотів екіпаж повертається на базу, ставить акумуляторні батареї на зарядку і, за потреби, змінює екіпірування перед початком дешифрування.
У процесі дешифрування спочатку переглядаються усі фотографії у послідовності їх отримання. Посадки, села, міські квартали переглядаються дуже уважно, із максимально можливим збільшенням масштабу для досягнення найкращої деталізації кожного знімка.
Якщо використовується стандартний переглядач зображень, збільшення масштабу здійснюється через спеціальну кнопку (приклад якої показаний на малюнку Д2.6).
Квартали та сільські двори потрібно переглядати двір за двором. Робити це потрібно планомірно, подібно до роботи ткацького човника, як показано на малюнках Д2.7. та Д2.8.
Ідентифікація різних типів техніки на знімках допомагає визначити призначення окремих будівель чи комплексів. Наприклад, присутність командно-штабної техніки, легкових автомобілів та транспорту для охорони може вказувати, що перед нами штаб або пункт управління.
Іноді на фото певні об’єкти можуть виглядати як техніка, хоча насправді це будівлі у дворах. У таких випадках потрібно подумати: чи реально ця “техніка” могла заїхати чи виїхати з цього місця? Підказками слугують сліди від транспорту, стежки, обірвані гілки, сліди сміття або диму — усе це може вказувати на наявність замаскованої техніки, бліндажів чи живої сили, або, навпаки, підтверджувати їхню відсутність.
Часом трапляються скупчення техніки, які видаються підозрілими: відсутні колії, немає слідів присутності військ, а стволи танків різної довжини — усе це говорить, що на фото можуть бути муляжі техніки.
Території військового призначення зазвичай мають характерні ознаки: огорожу, траншеї вздовж периметра, акуратну територію без розкиданого сміття й певне маскування.
Було виявлено підприємство без очевидної військової техніки, проте на кутах його огорожі спостерігалися траншеї. На території вантажили бетонні панелі на вантажівки. Подальше спостереження за маршрутом вантажівок виявило будівництво критих позицій для реактивної артилерії у польових умовах. Таким чином, серія запитань, припущень і спостережень призвела до розкриття важливого військового об’єкта.
Цей випадок підкреслює: не можна розглядати окремі фотографії без аналізу повної картини і супутньої інформації. Регулярне обговорення результатів польотів у команді операторів є обов’язковим.
Світлини, що містять важливі об’єкти, копіюють і перейменовують. Перед заводською назвою фото (наприклад, “GOPR0001”) додають номер цілі: 1 GOPR3021, 2 GOPR3048, 3 GOPR3110. Оригінальні імена залишають для полегшення пошуку в базових теках.
Об’єкти на фото позначають колами, відрізками або прямокутниками та проставляють координати в системі СК-42. Для одиночної цілі вказуються її координати. Програма “Paint” використовується для внесення цих позначок.
Якщо об’єкти мають окреме значення, кожен позначають індивідуально. Промислові зони чи підприємства із технікою позначають координатами по центру території.
Оборонні рубежі позначають інакше: Лінії окопів — по краях, капоніри — окремо, бліндажі і скупчення техніки також виділяють окремими знаками.
Обробка розвідувальних донесень після завершення завдань повітряної розвідки та оцінка виявлених об’єктів може бути обмежена розвідувальними й технічними можливостями конкретних типів БпАК. Командири повинні враховувати ці обмеження й, залежно від ситуації, передавати отримані дані через спеціальні захищені канали або стандартні розвідувальні шляхи звітності.
Ефективне використання безпілотних авіаційних комплексів за досвідом проведення ООС (раніше АТО) ґрунтується на чіткій інтеграції процедур планування, технічної підготовки, організації зв’язку та системної обробки розвідувальних даних. Успіх операцій із застосуванням БпАК безпосередньо залежить від своєчасного виявлення слабких місць під час підготовки, злагодженої роботи екіпажів, глибокого розуміння особливостей рельєфу та оперативного середовища, а також високого рівня безпеки на всіх етапах виконання завдань.
Ретельне управління частотами зв’язку, систематичне оновлення переговорних кодів і постійна готовність комплексу до роботи визначають стійкість операцій у реальному часі, навіть за умов протидії противника. Організація морських і повітряних операцій із урахуванням міжнародного права і погодних умов дозволяє максимально ефективно використовувати можливості БпАК у складному середовищі.
Важливим етапом залишається уважна обробка розвідувальної інформації: своєчасне скачування матеріалів, їх систематизація, ретельна дешифровка та правильне визначення об’єктів на знімках. Прийняття обґрунтованих рішень базується не лише на окремих фото, а на комплексному аналізі обстановки в зоні відповідальності.
Загалом, застосування БпАК у зоні бойових дій перетворилося на один із головних інструментів збору розвідувальної інформації, що вимагає високої дисципліни, чіткого дотримання процедур і глибокого розуміння тактичної обстановки для досягнення стратегічних цілей.
