02.09.2024
1 хв
1021
Дізнайтеся про результати аудіоаналізу, який проливає світло на трагічні події, пов’язані із загибеллю працівників гуманітарних місій у Газі. Стаття надає детальний розбір аудіозаписів та їх значення у розслідуванні інциденту, що стався 23 березня 2025 року.
23 березня ізраїльські збройні сили оголосили про початок операції в районі Таль ас-Султан на півдні Сектора Гази, закликавши місцеве населення евакуюватися на північ — у напрямку гуманітарної зони. За кілька годин до офіційного повідомлення колона рятувальників уже рухалася цією дорогою. У складі колони були представники Палестинського Червоного Півмісяця, місцевої цивільної оборони та співробітники ООН.
Щонайменше чотири автомобілі гуманітарної місії з ввімкненими аварійними сигналами зупинилися біля ще одного транспортного засобу, коли почалася стрілянина.
На одному з тіл загиблих було знайдено телефон із відеозаписом тривалістю близько семи хвилин, який згодом оприлюднили у PRCS. Попри темряву на кадрах, звукова доріжка надає важливу інформацію про хід подій. 8 квітня з’явилася розширена, 20-хвилинна версія цього відео.
Аудіозапис містить сотні пострілів. За звуковими характеристиками більшість із них мають надзвукові хвилі, що свідчить про напрямок вогню — кулі летіли в бік людини, яка тримала пристрій для запису. Дані також свідчать, що перші постріли пролунали з відстані приблизно 40–45 метрів — саме в напрямку рятувальної колони.
Представник армії Ізраїлю підполковник Надав Шошані спершу заявив, що автівки гуманітарної місії могли бути сприйняті як загроза, оскільки наближалися до військових без увімкненого світла чи проблискових маячків. Проте після публікації відео, на якому видно активовані аварійні сигнали та фари, 7 квітня військові зробили додаткову заяву. Згідно з нею, командувач Генштабу наказав провести поглиблене розслідування інциденту із залученням спеціального механізму для оцінки обставин і визначення, чи є підстави для кримінального провадження.
30 березня ООН оприлюднила відео, на якому видно тіла в рятувальних жилетах, витягнуті з неглибокої могили. Також було знайдено залишки знищених машин швидкої допомоги.
Вдалося встановити точне місце зйомки відео завдяки характерним орієнтирам у кадрі. Зокрема, ліворуч від дороги було зафіксовано силуети двох великих бетонних конструкцій, а праворуч — нові тимчасові споруди. Об’єкти чітко виділялися на фоні горизонту.
Зіставивши ці візуальні особливості з актуальними супутниковими знімками SkySat від Planet Labs, вдалося підтвердити, що місцем події була територія вздовж дороги Гуш-Катіф, розташованої на північ від району Таль ас-Султан.
Для уточнення часу зйомки відео було використано інструмент хронолокації SunCalc. Завдяки йому вдалося визначити, що відео було записано рано вранці. Цей висновок підтверджується також оцінкою від The New York Times.
На кадрах видно сонячне світло, що з’являється на горизонті зі сходу. Розрахунки сонячного освітлення для цієї локації на 23 березня о 5:00 ранку за місцевим часом показують, що положення сонця відповідає тому, що зафіксовано на відео.
Метод аудіокриміналістичного аналізу раніше вже застосовувався у розслідуваннях гучних інцидентів із застосуванням вогнепальної зброї. Зокрема, його використовували для зіставлення звуків пострілів із показаннями свідків та офіційними версіями подій.
Більшість сучасних гвинтівочних набоїв мають надзвукову швидкість — куля після пострілу може рухатися зі швидкістю від 650 до 1000 метрів на секунду. У таких випадках першою фіксується ударна хвиля — характерний «тріск», який утворюється, коли куля прорізає повітря. Лише згодом чутно звук самого пострілу — вибух, що рухається повільніше, приблизно зі швидкістю звуку.
Ця затримка між двома звуками — тріском і вибухом — дозволяє аналітикам встановити напрямок вогню, тип зброї та навіть приблизну відстань до стрілка. Такий метод дозволяє з високою точністю реконструювати послідовність подій у ситуаціях, де інші джерела інформації обмежені.
Перегляньте наше відео з попереднього розслідування, щоб отримати більш детальне пояснення.
Ми зазначили, що на першій хвилині семихвилинного відеозапису, оприлюдненого PRCS, видно, як по дорозі їдуть транспортні засоби, пострілів не чути. Стрілянина, записана на відео, починається приблизно о 1:17 серією стрімких пострілів, що нагадує ударні хвилі (тріщини).
Протягом перших 30 секунд запису було зафіксовано приблизно 150 характерних звуків — ударних трісків. Проте ця цифра не є точною, оскільки, ймовірно, включає як самі постріли, так і вторинні ефекти, зокрема луни й акустичні відбиття від навколишніх об’єктів. Через щільність і швидкість черг ці елементи накладаються одне на одне й ускладнюють точний підрахунок.
Професійний аналіз аудіоекспертів показав, що за весь п’ятихвилинний період стрілянини було випущено кілька сотень куль. Згідно з результатами попереднього розбору, лише в перші три секунди вдалося нарахувати щонайменше 27 пострілів.
Такий інтенсивний ритм свідчить про високий темп ведення вогню, що є важливим фактором у реконструкції подій та оцінці обставин інциденту.
Під час стрілянини у записі добре чути постріли з характерними надзвуковими ударними хвилями. Ці звуки мають виразну структуру «тріск–хлоп», що вказує на напрямок руху куль — вони летіли в бік пристрою для запису, який у той момент, ймовірно, тримав представник гуманітарної місії.
В аудіофайлі були виявлені часові проміжки між надзвуковим свистом кулі та звуком вибуху в дуловій частині зброї. Ці розбіжності використовуються для обчислення відстані між мікрофоном та джерелом пострілу.
На основі аналізу тривалості звукових затримок (приблизно 76–77 мілісекунд) було зроблено висновок, що стрілянина велася з відстані близько 40–45 метрів. При цьому враховувалася середня швидкість кулі — від 800 до 1000 м/с.
Аналіз також свідчить, що в перші секунди нападу участь у стрільбі брало щонайменше троє осіб. Отримані розрахунки підтверджуються свідченнями очевидця, який зазначив, що вогонь було відкрито з відстані близько 50 метрів.
У пізнішій послідовності на хвилині 4:10 у семихвилинному кадрі є послідовність із п’яти кадрів із різними очевидними ударними хвилями та дульними вибухами. Обидва аудіокриміналісти виявили, що час між цими звуками становить близько 50 мілісекунд, що свідчить про відстань у 30 метрів.
В інших випадках ближче до кінця відео проміжок часу між тріщинами та дульними вибухами виглядає меншим (42 і 20 мілісекунд), що означає, що ця зброя, ймовірно, була ближче до колони гуманітарних працівників.
Доктор Махер зазначив, що, враховуючи величезну кількість пострілів, імовірно, стріляли кілька людей на різних відстанях.
Без будь-яких візуальних доказів невідомо, чи наближалися ті, хто стріляв до колони допомоги, коли стріляли. Також не можна виключати перестрілки через велику кількість пострілів і накладання звуків. Проте деталі з аудіозапису свідчать про те, що принаймні двічі стрілянину розпочали озброєні люди, які вели вогонь у напрямку колони, а не з боку колони.
Стрілянина, яку чути на записі, тривала приблизно п’ять хвилин і включала кілька перерв із сильним і переривчастим вогнем, а також деякі паузи.
Після початкової інтенсивної черги настає пауза тривалістю близько 15 секунд. Це можна почути на 1:43 у записі. Приблизно о 1:58 стрілянина відновилася. Знову ж таки, постріли мають тріск і принаймні один рикошет, що вказує на те, що кулі, ймовірно, були випущені в напрямку колони гуманітарних працівників.
Між 2:35 і 2:57, здається, було 14 пострілів з вогнепальної зброї, які також мають дуже послідовні балістичні ударні хвилі, які, за словами Бека, всі з приблизно однакової відстані приблизно 40 метрів від конвою.
Відразу після цього, о 3:01, чути більш швидку стрілянину. Обидва експерти оцінили, що це відповідає кулемету, який стріляє зі швидкістю 600 пострілів на хвилину (22 постріли за 2 секунди) і має надзвукові ударні хвилі. Ми ідентифікували іншу потенційну автоматичну гармату, яка відновила вогонь у бік колони після паузи о 4:05.
Аналіз аудіозапису свідчить, що зйомка велася неперервно протягом приблизно п’яти хвилин, хоча періодично камера на короткий час вимикалася і знову відновлювала запис. Ці паузи, ймовірно, пов’язані з фізичними діями або стресовим станом того, хто тримав пристрій.
З отриманого звукового матеріалу не вдається однозначно визначити, чому стрілянина тривала настільки довго. Водночас характер деяких черг і звуковий малюнок свідчать про можливе застосування автоматичної стрілецької зброї — зокрема кулеметів.
У збройних силах Ізраїлю повідомили, що інцидент, пов’язаний із нападом на гуманітарну колону, все ще перебуває на стадії розслідування. 7 квітня було опубліковано офіційну заяву, згідно з якою начальник Генштабу доручив провести поглиблене внутрішнє розслідування із залученням спеціального механізму, який використовується для визначення, чи є підстави для порушення кримінального провадження.
У тій же заяві йдеться, що військові відкрили вогонь, вважаючи ситуацію загрозливою — з огляду на попереднє бойове зіткнення в тому ж районі. Також було заявлено, що серед загиблих шість осіб нібито мали зв’язки з ХАМАС. Проте жодних доказів для підтвердження цих тверджень надано не було.
Представники гуманітарної місії заперечують ці заяви. Один із медиків, який пережив попередній напад на конвой, наголосив, що вся команда складалася з цивільних осіб. У свою чергу, Палестинський Червоний Півмісяць звернувся з офіційним закликом до проведення незалежного міжнародного розслідування інциденту.
Хоча дані базуються на попередньому аналізі лише одного аудіозапису з місця події, результати вказують на надзвичайно велику кількість пострілів, спрямованих у бік чітко ідентифікованих працівників гуманітарної допомоги. Звуковий матеріал також свідчить про те, що вогонь відкривали кілька разів і, ймовірно, з кількох точок.
Зібрані докази були представлені незалежному експерту, що працює в межах мандату ООН. У своїй оцінці він зазначив, що навмисне вбивство медичних працівників становить серйозне порушення міжнародного права, у тому числі міжнародного гуманітарного та кримінального законодавства. Такі дії можуть розглядатися як військовий злочин, зокрема навмисний напад на осіб і транспортні засоби, що мають захисні символи відповідно до Женевської конвенції.
Експерт також підкреслив, що подібні інциденти мають бути піддані ретельному й незалежному розслідуванню. Невиконання цього обов’язку може свідчити про порушення основоположного права на життя, гарантованого міжнародним правом.
