10.04.2025
1 хв
467
У цьому матеріалі детально розбирається тема використання зброї американського виробництва під час бойових дій у Газі. Йдеться не про гучні заяви, а про конкретні технічні сліди: уламки боєприпасів, маркування, конструктивні особливості та інші деталі, які дозволяють встановити їх походження. Саме через такі дрібні, але важливі елементи формується загальна картина.
У ніч на 7 січня цього року три 250-фунтові бомби врізалися в житловий будинок у районі Аль-Туффа на півночі Гази. На відеозаписі наслідків видно, як обвалилися стіни, накопичилися уламки та розкидані почорнілі предмети домашнього вжитку.
Хоча з жовтня діє режим припинення вогню, і Рада миру на чолі з президентом США Дональдом Трампом оголосила про початок другого етапу цього процесу, Ізраїль продовжує завдавати ударів у Газі. Армія оборони Ізраїлю заявила, що їхньою метою був атакований високопоставлений оперативник ХАМАС у відповідь на порушення угоди про припинення вогню під час нападу 7 січня.
Повідомлялося про загибель двох людей. Хоча удар був операцією Ізраїлю, серед уламків були залишки боєприпасів щонайменше трьох бомб малого діаметра GBU-39 американського виробництва, включаючи одну, яка не вибухнула.
Такі боєприпаси американського виробництва відіграли значну роль в операціях Ізраїлю в Газі.
Протягом багатьох років США надали Ізраїлю військову допомогу на мільярди доларів, а з початку останньої війни ухвалили законодавство, яке передбачає пряму військову допомогу на суму щонайменше 16,3 мільярда доларів США . За перші кілька місяців адміністрації Трампа було схвалено майже 12 мільярдів доларів великих продажів зброї Ізраїлю, а поставки заплановані на роки.
Однак правозахисні групи, такі як Amnesty International та Human Rights Watch, заявили , що зброя американського виробництва використовувалася в Газі таким чином, що, ймовірно, порушувала міжнародне право. У численних повідомленнях міжнародних ЗМІ також зазначалися окремі випадки шкоди цивільному населенню, ймовірно, спричиненої американською зброєю, розгорнутою Ізраїлем у Газі.
У звіті Держдепартаменту США за 2024 рік, який ще готували за Байдена, прямо сказано: Ізраїль сильно залежить від американської зброї. Через це там припустили, що окремі випадки її використання могли не повністю відповідати нормам міжнародного гуманітарного права або підходам, які мають зменшувати шкоду для цивільних.
Ізраїль із цим не погоджується. Влада заявляє, що армія діє законно і намагається мінімізувати ризики для мирного населення. Головна заявлена мета — знищення військових можливостей ХАМАС.
Але з реальними наслідками для цивільних усе не так просто. Повних цифр немає. Іноземних журналістів до Гази фактично не допускають. Тому інформація часто з’являється через відео в соцмережах або через місцевих репортерів. Вони працюють у дуже небезпечних умовах. Частина з них загинула під час ударів.
Зібрали інформацію про десятки окремих епізодів. Серед них, наприклад, удар 7 січня в Аль-Туффа. Після атаки там знайшли уламки боєприпасів американського виробництва.
Уся ця робота базується на відкритих матеріалах. Фото, відео, публікації в медіа, записи із соцмереж. У підсумку вдалося виділити щонайменше 79 конкретних випадків. У багатьох із них були загиблі. Руйнувань теж чимало, постраждали житлові будинки, школи, медичні об’єкти.
Але це не повна картина. Дані мають обмеження. Йдеться лише про ті випадки, які можна було підтвердити публічно.
Після атак ХАМАС 7 жовтня 2023 року, коли загинуло понад 1200 ізраїльтян і сотні людей були викрадені, ситуація різко загострилася. У відповідь Ізраїль почав масштабні удари по Газі. За оцінками, тільки за перші сім тижнів було використано близько 30 тисяч боєприпасів. Були дні, коли за одну добу атакували понад сотню цілей.
Навіть якщо зібрати всі задокументовані випадки із залишками американських боєприпасів, це все одно лише частина від загальної кількості інцидентів за два роки війни.
Є ще один нюанс. Частину боєприпасів, зокрема серію MK-80, виробляють і США, і Ізраїль. Тому без чітких маркувань на уламках, наприклад номера партії або інших ідентифікаційних позначок, сказати точно, де саме виготовили конкретну бомбу, просто неможливо.
В результаті було прийнято рішення спробувати відстежити використання трьох конкретних боєприпасів, які виробляються виключно в США та які Ізраїль не виробляє всередині країни. Це знову ж таки значно зменшило кількість проаналізованих інцидентів.
Ці боєприпаси були ракетами Hellfire , бомбами малого діаметра GBU-39 та комплектами наведення бомб Joint Direct Attack Munition (JDAM). Хоча цей аналіз не відстежує бомби серії MK-80, комплект JDAM є одним із кількох комплектів наведення, які можна кріпити до бомб, таких як MK-84, але які виробляються лише США.
Повний набір даних можна знайти тут. Ідентифікації боєприпасів переглянув Фредерік Грас, незалежний експерт та консультант з вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ).
Незважаючи на всі вищезазначені застереження та обмеження, аналіз зафіксував 79 геолокаційних інцидентів, де залишки цих трьох моделей боєприпасів американського виробництва були знайдені або після удару, або зафіксовані на візуальних зображеннях за миті до удару.
Окрім 79 випадків, проаналізованих та включених до набору даних, інші боєприпаси американського виробництва були виявлені ще у 26 випадках, хоча до публікації не було можливості геолокувати залишки або удари. Можливо, з часом вдасться геолокувати невирішені інциденти.
Багато геолокацій у наборі даних спочатку були опубліковані публічно незалежними геолокаторами або волонтерами зі спільноти GeoConfirmed, включаючи Anno Nemo, Abu Location, fdov, Кріса Осіека, Цві Адлера та Вілла Кобба. Ці геолокації були незалежно перевірені та підтверджені.
У звітах, багато з яких посилаються на органи охорони здоров’я в Газі, детально зазначається, що в результаті цих 79 ударів загинуло щонайменше 744 особи, зокрема щонайменше 78 жінок та 175 дітей.
Ізраїль рідко надає оцінки кількості жертв серед цивільного населення внаслідок своїх ударів. Він також стверджував, що Міністерство охорони здоров’я Гази перебільшувало кількість загиблих після конкретних ударів. Аналізуючи попередні публічні звіти про кожен інцидент у наборі даних, було виявивлено, що Армія оборони Ізраїлю стверджувала, що щонайменше 69 людей, про яких повідомлялося, що загинули в цих нападах, були бойовиками, що належать до ХАМАС або інших угруповань. Під час одного з ударів, де, як повідомляється, загинуло щонайменше 33 людини, Армія оборони Ізраїлю заявила, що її метою були «десятки» членів ХАМАС, оприлюднивши імена 17 людей, які, за їхніми словами, були частиною ХАМАС.
Речник додав, що Ізраїль «завдає ударів по військових цілях та об’єктах відповідно до міжнародного права та вживає всіх можливих заходів для максимального зменшення шкоди, нанесеної цивільному населенню та цивільним спорудам».
Міністерство охорони здоров’я Гази повідомило, що внаслідок конфлікту загинуло понад 70 000 палестинців. Хоча Ізраїль давно заперечує ці дані про втрати, ізраїльські ЗМІ нещодавно посилалися на анонімні джерела в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), які заявили, що вважають їх значною мірою точними. Ізраїль стверджує, що знищив близько 25 000 бойовиків у Газі.
Набір даних містить дані про напади на школи, мечеті, укриття та житлові будинки. Загалом було виявлено 28 ударів по школах з використанням боєприпасів американського виробництва. На місці 20 з цих ударів було знайдено залишки бомб GBU-39. Більшість із них сталися до припинення вогню в січні 2025 року.
Наприклад, школа Хадіджа в Дейр-ель-Балах стала мішенню трьох раундів авіаударів 27 липня 2024 року, в яких використовувалися як бомби GBU-39, так і бомби серії MK-80, оснащені комплектами JDAM. Супутникові знімки до та після удару показали значні пошкодження об’єкта.
Відео з землі надало більше деталей, показуючи, що перший раунд авіаударів був спрямований по п’яти різних районах шкільного комплексу.
Нерозірваний корпус бомби GBU-39 було знайдено всередині школи, а детонатор від бомби GBU-39, що вибухнула, було сфотографовано біля зруйнованих воріт.
Після цього, як повідомляється, було видано повідомлення про евакуацію , і дві будівлі зі східної сторони комплексу були обстріляні більшими бомбами, що зрівняло їх із землею. Додаткове повідомлення про евакуацію, як повідомляється, було видано перед третім ударом.
На відео третього удару видно щонайменше шістьох людей, включаючи дитину, які знаходяться приблизно за 55 метрів від місця, де бомба, оснащена комплектом JDAM американського виробництва, влучила в одну з уже зруйнованих будівель на східній стороні комплексу.
Згідно зі звітами, зібраними Airwars, в результаті цих трьох ударів загинуло щонайменше 30 людей, зокрема 15 дітей та вісім жінок. За тими ж звітами, щонайменше 100 осіб отримали поранення. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, більшість людей постраждали під час перших ударів .
Організація Об’єднаних Націй повідомила наприкінці лютого 2025 року, що 403 з 564 шкільних будівель у Газі були «прямо уражені» певним чином, або авіаударами, або іншими боєприпасами. Шкільні будівлі часто використовуються як укриття. Однак Ізраїль стверджував у деяких випадках, що вони використовувалися як командні центри ХАМАС.
Після відновлення війни у березні 2025 року зареєстровані удари по школах, як правило, використовували боєприпаси ізраїльського виробництва. З того часу було встановлено, що лише два удари по школах були здійснені з використанням боєприпасів американського виробництва – напад у травні 2025 року на школу Фахмі Аль-Джарджаві, в результаті якого, за даними лікарень у Газі, було випущено щонайменше три бомби GBU-39 американського виробництва, в результаті яких загинуло 36 людей , та удар у липні 2025 року по базовій школі Каїра, де, за повідомленнями, загинуло п’ять людей і де було знайдено залишки ракети Hellfire.
У наявних даних після цього періоду не видно інших підтверджених атак на школи з використанням американських боєприпасів. Але це не означає, що їх точно не було. Просто не всі випадки потрапляють у публічний простір або мають достатньо доказів, щоб їх можна було впевнено зафіксувати.
Щодо медичних закладів. У матеріалах згадуються два випадки, коли боєприпаси американського виробництва застосували безпосередньо проти таких об’єктів. У червні 2024 року по клініці в місті Газа вдарили ракетою Hellfire. Тоді загинув Хані аль-Джафараві, який очолював службу швидкої допомоги в Газі. Ізраїльські військові заявили, що ціллю був інший чоловік, Мухаммад Салах, якого назвали причетним до виробництва зброї в структурі ХАМАС.
У вересні 2024 року в районі Аль-Дарадж у місті Газа бомба GBU-39 влучила в будівлю штабу цивільної оборони. Снаряд пройшов крізь кілька поверхів, але не здетонував. Люди постраждали, проте загиблих не було.
Крім цього, зафіксовано ще п’ять епізодів ударів поруч із медичними установами. У чотирьох випадках використовували ракети Hellfire. Вони влучили в намети приблизно за 150 метрів від лікарні мучеників Аль-Акса в Дейр-ель-Балах.
Під час п’ятого удару було використано американську ракетну систему JDAM, ймовірно, прикріплену до 500-фунтової бомби MK-82, для цілей мечеті Аль-Акса навпроти лікарні, приблизно за 50 метрів від головного лікарняного комплексу. За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, в результаті цього удару загинуло 26 людей .
У посібнику Корпусу морської піхоти США з безпосередньої повітряної підтримки зазначено, що бомба MK-82, доставлена на відстань до 425 метрів, вважається « небезпечною близькою відстанню », а бомба, доставлена на відстань до 250 метрів, у 100 разів небезпечніша за мінімальний стандарт «небезпечної близької відстанні».
Було виявлено двадцять шість ударів, під час яких американські боєприпаси були застосовані для ураження будівель, включаючи житлові будинки, школи та мечеті, після того, як Армія оборони Ізраїлю видала повідомлення про евакуацію. У 23 з цих ударів не було повідомлень про шкоду. Однак, в інших випадках значні пошкодження були зафіксовані навіть за наявності повідомлень про евакуацію.
Повідомлення про евакуацію – це сповіщення, які заздалегідь попереджають про удари та можуть бути розміщені в соціальних мережах або надіслані на телефони людей. Ці повідомлення часто дають журналістам на місцях час встановити камери для запису майбутніх ударів. Такі відео іноді бувають достатньо високої якості, щоб ідентифікувати комплект наведення бомби, прикріплений як комплект JDAM, під час їх падіння, як це видно на відео.
До 17 вересня 2025 року Ізраїль заявив, що знищив 25 висотних будівель у рамках підготовки до штурму міста Газа. Було встановлено, що щонайменше сім висотних будівель у місті Газа, включаючи вежі Аль-Суссі, Аль-Роя та Аль-Роя 2, отримали повідомлення про евакуацію, а потім їх знищили за допомогою бомб серії MK-80 з комплектами JDAM.
Мечеть Айбаки, збудована в 13 столітті, також була вражена бомбами серії MK-80 з комплектом JDAM, що, за словами Армії оборони Ізраїлю (ARF), було спрямоване проти «заступника командира підрозділу важких кулеметів ХАМАС Халеда Набіля Салеха Шабата». Армія оборони Ізраїлю стверджує , що в цих високих будівлях розташована інфраструктура ХАМАС, включаючи спостережні пости та підготовлені позиції для атаки.
Публічні попередження, опубліковані Армією оборони Ізраїлю щодо будівель, що стали цілями в місті Газа у вересні 2025 року, попереджали мешканців конкретних кварталів, а також тих, хто перебував у будівлі-мішенях та сусідніх наметах, про необхідність залишити будівлі та прямувати на південь, до оголошеної Армією оборони Ізраїлю гуманітарної зони.
До ударів по Лівану, де Армія оборони Ізраїлю видала оголошення про евакуацію, публічно були розміщені карти з вимогою до цивільного населення евакуюватися на відстань щонайменше 500 метрів. Однак, під час перегляду Армією оборони Ізраїлю публічних постів щодо оголошень про евакуацію в Газі з вересня 2025 року не було виявлено жодних оголошень із зазначенням конкретної відстані для евакуації.
Армію оборони Ізраїлю запитали, чи відрізняється зміст повідомлень про евакуацію, що надсилаються на телефони людей, від тих, які публікуються відкрито, а також чому в повідомленнях про евакуацію в Газі, схоже, не вказується рекомендована безпечна відстань, як це робиться в аналогічних повідомленнях для Лівану.
У відповідь Армія оборони Ізраїлю заявила, що поширює «чіткі та детальні попередні попередження через різні канали, включаючи повідомлення, опубліковані речником Армії оборони Ізраїлю арабською мовою, і дозволяє цивільному населенню евакуюватися до удару».
Відстань, з якої людям кажуть евакуюватися перед ударами, є важливою, оскільки осколки бомб або будівель, що піддаються ударам, все ще можуть вбити або поранити людей за сотні метрів.
В одному з випадків , коли було оголошено про евакуацію, повідомляється про смерть чотирирічної дівчинки Разан Хамдії. Також повідомляється, що внаслідок удару по вежі Аль-Ройя загинула одна людина.
Після авіаудару, спрямованого проти вежі Гармоні, агентство Anadolu опублікувало відео, на якому видно групу людей, що знаходилися приблизно за 120 метрів від неї, які загинули або були поранені внаслідок удару, незважаючи на повідомлення про евакуацію.
Боєприпаси американського виробництва також використовувалися в інших ударах Армії оборони Ізраїлю, зокрема в одному з них, в результаті якого, як повідомляється, було вбито лідера військового крила ХАМАС Мохаммеда Дейфа. Повідомляється, що в результаті цього нападу загинуло щонайменше 90 людей, а також було знайдено залишки ракетних комплексів JDAM американського виробництва. Американські боєприпаси також використовувалися під час удару у вересні 2025 року, в результаті якого, як повідомляється, загинув речник ХАМАС «Абу Обайда» та щонайменше шість інших людей, а також було знайдено залишки бомб GBU-39 американського виробництва.
Боєприпаси американського виробництва також використовувалися разом з іншими неідентифікованими боєприпасами під час операції Армії оборони Ізраїлю з порятунку заручників у червні 2024 року в Нусейраті, де, за повідомленнями, загинуло 274 особи. Ці 274 смерті не включені до 744 осіб, про яких повідомлялося, що вони загинули в інцидентах, що містяться в наборі даних, через неможливість ідентифікувати іншу зброю, яка використовувалася щонайменше в 13 ударах, що сталися під час операції.
Речник Державного департаменту США заявив, що «уряд США не може приймати таких рішень», коли його запитали, скільки смертей серед цивільного населення можна віднести до використання зброї американського виробництва в Газі.
Було поставлено запитання, чи проводив Державний департамент іншу оцінку, ніж NSM-20, запроваджена за часів президента Байдена, і визначив, що було обґрунтовано оцінювати, що зброя американського виробництва використовувалася Ізраїлем у випадках, «що не відповідають його зобов’язанням щодо МГП або встановленим найкращим практикам щодо пом’якшення шкоди для цивільного населення». Речник заявив, що «NSM-20 більше не є політикою США».
Державний департамент передав інші питання щодо використання боєприпасів, висвітлених у цій статті, Армії оборони Ізраїлю, яка повідомила, що вони не надають детальної інформації про боєприпаси, які вони застосовують, і що ХАМАС використовує «цивільну інфраструктуру в терористичних цілях».
