Стаття досліджує маршрути і операції двох кораблів, які транспортували зерно з окупованого Криму до Ірану, порушуючи міжнародні морські норми.
629 
Стаття розкриває скандальні подробиці про вивезення зерна з окупованого Криму до Ємену. Ви дізнаєтеся, як судно під російським прапором порушує міжнародні норми, приховуючи свій маршрут, та чому ці дії викликають обурення України. Читайте, щоб зрозуміти, як подібні схеми загрожують санкціям та міжнародній безпеці.
Дисклеймер: Ця стаття підготовлена виключно з ознайомлювальною метою. Вся інформація, представлена в матеріалі, базується на відкритих джерелах і не має на меті звинувачення будь-яких осіб чи організацій.
Україна висловила своє обурення через повторну таємну експортну операцію, коли судно під російським прапором перевезло зерно з порту в окупованому Криму до Ємену, контрольованого хуситами. Цей порт перебуває під санкціями, введеними країнами Заходу.
Подібні дії, які Україна називає «крадіжкою зерна» через окуповані території, стали частими з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Десятки кораблів доставляють зерно з кримських портів до Сирії, Ірану та інших країн.
Україна вже давно закликає порти відмовлятися приймати такі вантажі, якщо відомо про їх незаконне походження. Це питання також неодноразово піднімалося перед Міжнародною морською організацією.
Згідно з останнім випадком, судно Zafar (IMO: 9720263) завантажило зерно в Севастополі на початку жовтня та прибуло в порт Саліф в Ємені в середині листопада. Перед тим, як досягти кінцевої точки, судно зупинилося в Джибуті, де, згідно з правилами, проходять перевірки Механізмом перевірки та інспекції ООН (UNVIM) для Ємену.
Дані супутникового спостереження і відстеження кораблів підтверджують, що судно перебувало в Джибуті на початку листопада, після чого продовжило свій маршрут до Ємену. Втім, інформація про те, чи пройшло судно офіційну перевірку, залишається невідомою.
Раніше цього року судно «Зафар» здійснило аналогічну поїздку, про що повідомляли різні джерела. Експерти зазначали, що поставки зерна з окупованого Севастополя, навіть за наявності схвалення UNVIM, створювали напружену ситуацію для ООН. Це відбувалося на тлі того, що більшість країн-членів організації неодноразово голосували проти вторгнення Росії в Україну.
Генеральна Асамблея ООН прийняла низку резолюцій проти анексії Криму та бойових дій на сході України ще у 2014 році. У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, ГА ООН закликала до повного виведення російських військ з території України. Однак голосування Генеральної Асамблеї, на відміну від резолюцій Ради Безпеки, мають лише рекомендаційний характер.
Севастопольський порт наразі перебуває під санкціями США та Великої Британії, а термінал, де пришвартувався «Зафар», – під санкціями ЄС. Однак ООН не запроваджувала санкцій ані проти цього порту, ані проти Росії.
Представник Міністерства закордонних справ України заявив, що Україна обурена тим, що «Зафар» прибув до Ємену з Криму, хоча від коментарів щодо ролі UNVIM утримався. Він також додав, що Україна продовжує докладати зусиль для викриття незаконного переміщення Росією українського зерна через окуповані території та порти.
На момент публікації коментарі від уряду Росії чи МЗС Росії були відсутні.
Залишається незрозумілим, де саме було зібрано зерно, яке «Зафар» доставив до Ємену. Раніше фермери з окупованих територій України звинувачували російські сили у конфіскації зерна, яке згодом експортували.
Ємен залишається однією з найбідніших країн світу. Десятиліття громадянської війни між міжнародно визнаним урядом, підтримуваним Саудівською Аравією, та хуситами, підтримуваними Іраном, призвело до серйозної гуманітарної кризи. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців заявляє, що мільйони людей були переміщені, і країна перебуває на межі масового голоду.
Вантаж зерна, який «Зафар» доставив у листопаді, прибув лише за кілька днів до того, як з’явилися повідомлення, що найманці з Ємену беруть участь у війні на боці Росії в Україні. Деякі єменці заявляють, що їх обманом вивезли до Росії, а згодом змусили воювати.
Хоча прямих доказів зв’язку між поставками зерна та участю єменських найманців у війні немає, повідомлялося, що Росія намагалася розвивати контакти з хуситами. Однак Пентагон заявив, що не виявив жодної значної підтримки чи впливу з боку хуситів на війну в Україні.
Держдепартамент США відзначив важливу роль UNVIM у сприянні переміщенню товарів та окремо засудив крадіжку українського зерна, назвавши її «жахливим» явищем.
Зафар, 180-метровий балкер, був зафіксований на супутникових знімках під час завантаження зерна в порту Севастополя 6 жовтня. Його транспондер автоматизованої системи ідентифікації (AIS) був вимкнений, маскуючи його місцезнаходження від морських спостерігачів і даних морського відстеження. сайти.
Навмисне вимкнення AIS зазвичай вважається оманливою практикою судноплавства, якщо судно не знаходиться в небезпеці.
Судно «Зафар» вимкнуло свою AIS 28 вересня, востаннє його зареєстроване місце знаходилося на південь від Керченської протоки між Кримом і Росією. Після цього судно відвідало Севастополь, що підтверджують супутникові знімки, на яких видно процес завантаження зерна. AIS було знову ввімкнено лише 9 жовтня.
Згідно з даними AIS, «Зафар» пройшов через протоку Босфор 14 жовтня, після чого продовжив маршрут через Суецький канал, прямуючи до Джибуті.
Після виходу з Джибуті він відплив до Саліфа на заході Ємену, де супутникові зображення показали, що судно розвантажували 13 листопада. AIS показала судно в порту в той же час.
Вийшовши з Саліфа 18 листопада, Зафар повернувся через Суецький канал, протоку Босфор і знову у Чорне море.
Згідно з даними AIS, на момент написання статті «Зафар» перебував на якорі в Керченській протоці — водній артерії між Росією та окупованим Кримом. Це те саме місце, де судно востаннє зникло з системи AIS перед тим, як супутникові знімки зафіксували його завантаження зерна в порту Севастополя.
629 
212 
492