13.05.2024
3 хв
1445
Росія продовжує використовувати морську логістику для експорту зерна в обхід міжнародних обмежень. Через тіньові судноплавні схеми, непрозорі маршрути та маніпуляції з даними відстеження формується система поставок, яка дозволяє приховувати реальне походження вантажів. Особливу роль у цих процесах відіграють порти з обмеженим статусом і компанії, пов’язані з російським аграрним та транспортним сектором.
Саудівську Аравію ідентифіковано як найновішу країну, що імпортує зерно безпосередньо з порту в окупованому Криму, який перебуває під західними санкціями. Це відбувається на тлі спроб Росії домогтися міжнародного визнання захопленої української території в межах мирних ініціатив за участю США.
Супутникові знімки разом із даними автоматизованої ідентифікаційної системи суден (AIS) свідчать, що суховантаж «Краснодар» (IMO: 9296781) двічі здійснював рейси із зернового терміналу «Авліта» в Севастополі до Саудівської Аравії у період із вересня по листопад 2025 року. Зафіксовано, що у вересні судно прибуло до порту короля Абдалли, а в листопаді – до порту Джазан.
Ці рейси підтверджують, що Саудівська Аравія долучилася до кола країн, які вже приймають зерно з окупованих територій. До них раніше входили Іран, Сирія, Єгипет, Туреччина, Венесуела, а також райони Ємену, що перебувають під контролем хуситів. Українська сторона розглядає таке зерно як незаконно вивезене з окупованих регіонів.
Краснодар втрачає зір – 22 серпня починається перерва в роботі АІС, яка триває понад два тижні.
На знімках видно, як «Краснодар» пришвартувався до причалу 21 зернового терміналу «Авліта» в порту Севастополя 27 серпня.
Краснодар знову вмикає свою АІС у Чорному морі, оскільки це необхідно для проходження Босфору 6 вересня.
Краснодар проходить через Босфор. Судячи з осадки, без видимої червоної фарби на корпусі, судно виглядає повністю завантаженим.
На знімках (а також даних AIS) видно, що Краснодар пришвартувався в порту короля Абдалли. Праворуч на знімку 18 вересня видно купу чогось, що виглядає як зерно.
Повертаючись через Суецький канал, Краснодар 28 вересня проходить через Босфор, причому його червона фарба повністю видно, що свідчить про те, що він не сильно завантажений.
Краснодар втрачає чинність – 6 жовтня починається перерва в роботі АІС, яка триває більше тижня.
На супутникових знімках видно, як 8 жовтня «Краснодар» пришвартувався з відкритими люками до причалу 21 зернового терміналу «Авліта».
Краснодар знову вмикає свою АІС у Керченській протоці. Після кількох днів простоювання в Керченській протоці він проходить через Босфор.
Через відсутність видимої червоної фарби та близьку до максимальної осадки лінію Плімсолла, судно, схоже, повністю завантажене, коли проходитиме через Босфор 26 жовтня.
Дані AIS показують, що «Краснодар» сім днів швартувався в місті Джазан для проведення первинної та переробної промисловості. Знімки «Планети» зафіксували це 6 листопада.
Після виходу з Джазана Краснодар 23 листопада повернувся до Чорного моря через Босфор.
24 листопада він втретє припинив передачу даних AIS на дев’ять днів і з того часу періодично передає дані.
Краснодар знову потрапив на супутникові знімки, пришвартовані до терміналу «Авліта» в Севастополі 26 листопада.
Згідно з документами, отриманими у федеральному реєстрі Росії, судно орендовано російською компанією «Петрокхліб-Кубань» , одним з головних гравців на російському та міжнародному ринках зерна.
У ньому додається, що «Петрокхліб-Кубань» не експортує зерно з терміналу в Авліті до жодної країни.
«Петрокхліб-Кубань не працює в порту Авліта і не відвантажує звідти зерно. Усе зерно, яке відвантажує Петрохліб-Кубань, виробляється російськими фермерами», – сказав речник.
«Судно «Краснодар» дотримується всіх загальноприйнятих протоколів безпеки та не вимикає свою систему AIS під час переходу. Сигнал AIS у Чорному морі глушать військові через триваючий конфлікт між Росією та Україною».
Речник також повідомив, що судно «Краснодар» завантажувало ячмінь у порту Кавказ, «що підтверджено коносаментами та дозволами порту».
Перешкоди для AIS є поширеними в Чорному морі, проте випадки глушіння зазвичай тривають не більше кількох днів. Крім того, перешкоди, спричинені третіми сторонами, без розбору впливають на всі судна в одному районі.
Аналіз маршрутів AIS суден, що перебували поблизу району навколо Краснодара, показав характерну особливість: під час обох рейсів саме суховантаж «Краснодар» був єдиним судном у цій зоні, яке припинило передавати сигнали автоматизованої ідентифікаційної системи на відповідний проміжок часу.
Додатково були перевірені супутникові знімки Planet Labs PBC та Sentinel-2, що охоплювали зерновий термінал у порту Кавказ у серпні та жовтні – у періоди, коли дані AIS щодо «Краснодара» були відсутні або нестабільні. На цих знімках не зафіксовано жодного судна, яке відповідало б довжині та габаритам «Краснодара».
Судно «Краснодар» тричі було ідентифіковане безпосередньо на території зернового терміналу «Авліта» шляхом зіставлення супутникових знімків із нещодавніми фотографіями та відео цього суховантажа. Востаннє його присутність у терміналі зафіксували 26 листопада – знову ж таки в умовах вимкненої системи AIS.
Візуальна ідентифікація ґрунтувалася на характерних ознаках судна: темно-синя димова труба з білою смугою з лівого, правого та переднього боків, п’ять сірих вантажних люків, чотири сірі крани, червона палуба та зелена підлога на містку. Усі ці елементи повністю відповідають раніше відомим зображенням суховантажа «Краснодар».
Зрештою, розміри судна (загальна довжина 183 метри згідно з російським судноплавним реєстром) відповідають тому, що ми бачимо на супутникових знімках.
Краснодар має темно-синій (північно-синій) димар з білою смугою, яка проходить по боках і спереду димаря, залишаючи задню частину повністю синьою.
Рятувальні шлюпки знаходяться одразу ліворуч і праворуч від мосту. Човни також можна побачити на супутникових знімках із Саудівської Аравії. На зображенні нижче показано Краснодар у Джазані.
На супутникових знімках також чітко видно колір палуби (тьмяно-червоний), колір підлоги містка (зелений), колір люків та кранів (сірий). Все це, а також димар (темно-синій з білим), можна зіставити із супутниковими знімками із Севастополя, на яких видно, що Краснодар пришвартувався до зернового терміналу в Авліті.
П’ять сірих люків і червона колода. Зображення ліворуч – з Джазана (6 листопада). Зображення праворуч – із Севастополя (8 жовтня).
Якщо ми збільшимо зображення мосту, то також побачимо, що форма та колір (сірий) верхівки мосту також візуально збігаються.
На знімку з Джазана димар видно не дуже чітко, але зрозуміло, що димар темного кольору. На знімку з Севастополя видно темно-синій димар з білою смугою, який також було видно на знімках та відео Краснодара.
На супутниковому знімку Севастополя ми бачимо червоний колір на корпусі, нижче ватерлінії. Ви також можете побачити його на знімку, зробленому під час проходження корабля через Босфор. Решта корпусу темна.
Згідно з даними Lloyd’s List Intelligence, щодо Краснодара немає жодних чинних чи історичних санкцій.
Рейси Краснодара з Севастополя до Саудівської Аравії демонструють, що Росія продовжує розширювати експорт зерна з окупованого Криму на нові ринки, ведучи переговори щодо припинення війни в Україні.
Окуповані кримські порти стали важливими активами для Москви, перетворившись протягом війни на ключові логістичні центри експорту темного зерна.
До повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році порти окупованого Криму використовувалися для дрібномасштабного експорту зерна та металобрухту, здебільшого до Сирії та Туреччини.
Окупація додаткових територій у Донецькій та Запорізькій областях дозволила Росії встановити новий маршрут постачання, в результаті чого на південь до Криму почало постачатися більше зерна для експорту на міжнародні ринки.
Севастопольський порт та зерновий термінал «Авліта» залишаються під санкціями Європи, Великої Британії та США. Хоча жодні санкції ООН не спрямовані безпосередньо на порт, більшість держав-членів ООН ухвалили резолюції, що засуджують вторгнення Росії в Україну та окупацію Криму з 2024 року.
У 2023 році Іран отримав свої перші партії зерна із Севастополя. У 2024 році до нього приєдналися Венесуела, Лівія, Єгипет та хусити, які контролюють територію в Ємені.
Bellingcat та інші новинні агентства визначили загалом вісім країн, які імпортували зерно безпосередньо з окупованого Криму.
Хоча Саудівська Аравія є останнім прямим імпортером із Севастополя, неясно, чи відомо владі про походження вантажу.
Поставки зерна відбуваються за подібною схемою до тіньового флоту Росії, який перевозить санкціоновані нафтові барелі. В обох випадках вживаються заходи для приховування походження вантажу та порту завантаження.
Більшість суден, що заходять до Криму, вимикають свої транспондери AIS, що вважається обманливою практикою судноплавства, і видаються підроблені документи.
Альона Шкрум, перший заступник міністра розвитку громад та територій України, повідомила, що Україна уважно стежить за російським експортом з окупованих територій. Вона зазначила, що Україна обговорювала це питання із Саудівською Аравією в кулуарах нещодавніх переговорів на Асамблеї Міжнародної морської організації.
Вона повідомила, що Україна «отримала гарантії того, що влада Саудівської Аравії активно протидіє ризикам, що виникають через операції тіньового флоту та інші порушення міжнародного морського права».
Вона додала, що Україна продовжуватиме співпрацювати з партнерами для виявлення та застосування санкцій до суден, причетних до незаконного експорту зерна з окупованих територій.
Мирна пропозиція США та Росії з 28 пунктів включає визнання Криму, Луганська та Донецька «де-факто» російськими. Право власності на Крим та окуповані території, що межують з Азовським морем, має вирішальне значення для забезпечення судноплавних шляхів до та з Росії, а ці порти відіграють життєво важливу роль у підтримці економічного зростання в регіоні.
Однак, наслідки передачі контролю над цим регіоном та портом Севастополь Росії не згадуються ні в початковому проекті плану США, ні в наступних змінених версіях.
Ієн Ралбі, головний виконавчий директор консалтингової компанії з питань морської та ресурсної безпеки IR Consilium, заявив, що хоча для України пріоритетом є забезпечення доступу до ринку зерна через Чорне море, Росія продовжує намагатися розширити свій глобальний доступ до портів.
«Ми бачимо, що Росія знову активізувала зусилля щодо доступу до портів».
«Оскільки перспектива потенційного миру починає вимальовуватися, хоча вона здається набагато більш віддаленою, ніж багатьом хотілося б, ймовірно, знову зосередиться на ключових стратегічних активах, які мають значення для майбутнього, і порти мають бути серед них на першому місці».
