16.07.2025
1 хв
532
Сім ордерів на арешт, 24 обшуки, координація між дев’ятьма країнами та публікація даних підозрюваних — у Європі масштабна спецоперація проти проросійської хак-групи NoName057(16), котра атакувала урядові, енергетичні та військові структури країн, що підтримують Україну.
16 липня 2025 року прокуратура Німеччини та агентство Європол сповістили про міжнародну спецоперацію, в результаті якої було видано шість ордерів на арешт у Німеччині (п’ять з них публічні) та один — в Іспанії. Загалом обшуки відбулися у 24 локаціях — зокрема в Берліні, Баварії та у волонтерів Telegram-групи NoName, через яку рекрутували понад 4 000 учасників для атак на критичну інфраструктуру.
NoName057(16), яка діє в інтересах Росії, координувала DDoS-атаки на державні та приватні ресурси — від оборонних підприємств до телекомів і лікарень. Учасникам надсилали перелік цілей, спеціальне ПЗ і навіть сплачували криптовалютою. За даними італійських спецслужб, група мала централізовану структуру командування на території РФ, використовувала власний ботнет із сотень заражених серверів, а вербування відбувалося через форуми хакерів, геймерів та проросійські канали.
Це далеко не перша поява NoName в заголовках: з початку повномасштабного вторгнення в Україну вони неодноразово атакували вебресурси Польщі, Литви, Фінляндії, Чехії та самої України. Їхня діяльність зросла паралельно з ескалацією війни та відповідає тактиці гібридних загроз, котрі включають як вбивства і підриви, так і масові кібератаки.
Попри те, що в цьому випадку підозрюваних прямо не пов’язують із державними структурами Росії, уся діяльність групи і джерела її організації однозначно свідчать про державну координацію або толерування з боку РФ.
Ця спецоперація стала одним з наймасштабніших прикладів координації між країнами Заходу у боротьбі з кіберагресією Росії. Вперше оприлюднено імена й фото п’яти громадян РФ, яких вважають причетними до атак. Слідчі підкреслили, що мета NoName — не лише вивести з ладу інфраструктуру, а й впливати на медіапростір, політичні рішення та громадську думку, зокрема в Німеччині. В епоху цифрової війни інформаційна зброя має не меншу силу, ніж реальна.
