16.07.2025
1 хв
532
Офіцер британської Національної кримінальної агенції (NCA) Пол Чоулз отримав 5,5 років тюрми за крадіжку 50 біткоїнів під час слідства у справі Silk Road 2.0. Він скористався службовим доступом до гаманця злочинця й вивів активи крізь міксери, але слід не щез із блокчейна.
Пол Чоулз, співробітник NCA, працював над розслідуванням Silk Road 2.0, де головним фігурантом був Томас Вайт — один із адміністраторів нарко-маркетплейсу. У 2017 році Чоулз здобув доступ до «пенсійного гаманця» Вайта, в якому було 97 BTC, і непомітно перевів 50 біткоїнів у ніч з 6 на 7 травня. Протягом чотирьох років ніхто не здогадувався про крадіжку, а втрату списали як безповоротну.
Прорив у справі стався, коли сам Вайт, уже під вартою, звернув увагу, що з гаманця зникли кошти, і підозра впала на когось із NCA. Після розслідування поліція виявила iPhone Чоулза з доказами, історією запитів до криптосервісів, записами паролів і даними гаманців.
Викрадену криптовалюту Чоулз виводив крізь Bitcoin Fog і P2P-платформи, а потім витрачав гроші на криптокартки Cryptopay та Wirex, здійснивши сотні транзакцій на понад £100 000. Частину коштів було виявлено у «дефолтному гаманці», який він не використовував роками, поки поліція не знайшла його під час обшуку 2022 року.
Silk Road 2.0 став одним з найгучніших кейсів дарквебу після закриття першого Silk Road. Його адміністратор Томас Вайт був затриманий у 2014-му, але розслідування щодо активів тривало ще багато років. Залучення NCA мало забезпечити прозорість процесу, але Чоулз зрадив систему зсередини, використовуючи переваги криптовалютної анонімності.
Проте навіть «міксери» не врятували його — компанія Chainalysis відтворила рух монет у п’ятьох етапах, детально показавши шлях коштів від злочину до кеш-ауту. Саме блокчейн-аналіз став ключем до викриття.
Іронія в тому, що криптовалюти, які обіцянкою анонімності приваблюють злочинців, зрештою стали головним доказом проти поліцейського-хабарника. Блокчейн — це не тільки інструмент злочину, а й головне джерело правди, яку не можна стерти чи підробити. Справу Чоулза слід вивчати як кейс з кіберетики та нової кримінології цифрової епохи.
