Міністерство юстиції США повідомило, що Meta виконала його вимогу та видалила сторінку у Facebook, яку, за словами відомства, використовували для переслідування агентів Імміграційної та митної служби (ICE) у Чикаго. За даними Reuters, сторінку у Facebook, яку Мін’юст США назвав частиною кампанії з «doxxing» — публікації персональних даних агентів ICE, — видалили через порушення політики «щодо координованої шкоди». Генеральний прокурор Пем Бонді у публікації на платформі X заявила, що сторінка була спрямована на близько 200 агентів ICE, відряджених до Чикаго в рамках міграційної політики адміністрації Дональда Трампа.
Meta підтвердила, що сторінку видалили, але не розкрила її зміст. Аналогічно, Міністерство юстиції не надало додаткових деталей, а журналісти не змогли її переглянути. Тим часом компанії Apple і Google вже раніше видалили застосунки, які дозволяли відстежувати переміщення агентів ICE, після тиску адміністрації Трампа, що пригрозила розслідуванням проти розробників таких сервісів.
ICE залишається центральним елементом імміграційної політики Трампа, а його агенти неодноразово проводили масові рейди. Правозахисники звинувачують відомство у порушеннях свободи слова та прав мігрантів, тоді як прихильники адміністрації стверджують, що протести проти ICE часто переходять у переслідування співробітників.
Meta та інші технологічні компанії намагаються покращити відносини з Білим домом після переобрання Трампа у 2024 році. Компанія пожертвувала $1 млн на його інавгураційний фонд і припинила програми з перевірки фактів та різноманітності. Також Meta погодилася сплатити $25 млн для врегулювання позову, пов’язаного із блокуванням акаунтів Трампа після подій 6 січня 2021 року.
На місцевому рівні міська влада Чикаго і губернатор штату Іллінойс виступили проти діяльності ICE: мер Брендон Джонсон підписав наказ, який забороняє агентам використовувати муніципальні приміщення для операцій, а бізнеси розміщують таблички з попередженням, що їх територія «off–limits» для ICE.
Видалення сторінки у Facebook демонструє, як технологічні корпорації дедалі активніше реагують на політичні запити влади у США. Баланс між безпекою, свободою слова та політичним впливом залишається складним питанням, особливо коли йдеться про чутливі теми — імміграцію, контроль соцмереж і взаємини між техгігантами та урядом.
