Моніторинг конфліктів в умовах дезінформації стає справжнім викликом. Стаття показує, як використовувати OSINT-методи для перевірки фото, відео та свідчень у зонах бойових дій. На прикладі подій у Маніпурі (Індія) автор пояснює, як аналізувати зброю за зображеннями, перевіряти відео по кадрах через InVID, відстежувати дрони та працювати з закритими месенджерами й соцмережами. Такий підхід допомагає відрізняти правду від фейків і формувати об’єктивну картину навіть у ситуації повної інформаційної блокади.
Як можна моніторити зону конфлікту на межі громадянської війни, особливо в регіоні з важким доступом, частими відключеннями інтернету та поширеною дезінформацією? У цьому посібнику ми окреслюємо інструменти та методи з відкритим кодом, які ми можемо використовувати для доведення того, що насправді відбувається в багатьох таких конфліктних ситуаціях.
У цьому посібнику ми зосереджуємося на Індії, де у 2024 році було зафіксовано 84 відключення інтернету – найбільша кількість серед демократичних країн. На початку червня влада запровадила комендантську годину та призупинила доступ до інтернету в деяких частинах Маніпуру після того, як спалахнули протести через арешт етнічних лідерів. Штат, що на північному сході країни, роками потерпає від насильства.
Етнічний конфлікт між більшістю, переважно індуїстським населенням мейтеї, та корінними, переважно християнськими громадами кукі зо, є одним із найгірших спалахів насильства, які Маніпур, також відомий як «Країна коштовностей», пережив за останні десятиліття.
Долина Імфал у Маніпурі оточена горами. Тут проживає 39 етнічних громад. Трохи більше половини з майже трьох мільйонів її жителів належать до громади мейтеїв, далі йдуть племена нага (20 відсотків) та кукі зо (16 відсотків).
Ситуація складна, етнічні збройні групи поділені на кілька фракцій (цей список не є повним):
Етнонаціоналістичне ополчення – яке ще не визнано забороненим угрупованням – Арамбай Тенггол (AT), Об’єднаний фронт національного визволення (UNLF) – Meitei
Національна армія Кукі, Національний фронт Кукі – Кукі
Революційна армія Зомі – Зомі
Націонал-соціалістична рада Нагалім (Ісак Муйва) – Нага
У травні 2023 року Високий суд Маніпура видав постанову, яка рекомендувала надати домінуючій громаді мейтей статус племені, що входить до списку (категорія для корінних громад в Індії, яка гарантує позитивну дискримінацію та конституційний захист ідентичності та землі). Племінні громади виступили проти цього рішення, тоді як громада мейтей проводила контрмітинги та контрблокади. Між групами кукі та мейтей спалахнули зіткнення. Відтоді конфлікт призвів до переміщення понад 60 000 людей та забрав понад 260 життів з обох громад.
У цьому посібнику ми покажемо вам, як використовувати методи з відкритим кодом у будь-якій відокремленій місцевості для:
Проаналізуйте зображення зброї та групи, які її використовують
Розслідуйте викрадену зброю та її місцезнаходження
Проаналізуйте зображення дронів, які потенційно використовуються як зброя для розгортання боєприпасів
Один з ефективних підходів для дослідників відкритих джерел — відстеження цифрового сліду зброї. У випадку з Маніпуром місцеві збройні групи, такі як «Арамбаї Тенггол», «ООНЛ» та «Національний фронт Кукі», публікували зображення зброї переважно в групах WhatsApp та облікових записах Facebook.
Згідно з повідомленнями ЗМІ, війна підживлюється зброєю, награбованою з поліцейських арсеналів або придбаною на чорному ринку або в М’янмі, через кордон, або шляхом здачі військовослужбовців під час кампаній по амністії.
Серед 6000 одиниць викраденої вогнепальної зброї були помпові дробовики, гранатомети, гвинтівки типу АК, гвинтівки INSAS та боєприпаси. Поліція стверджує, що лише у лютому та березні було здано понад 1000 одиниць зброї, причому понад половина з них походила з долинних районів, де переважає Мейтей, де було викрадено більшість зброї.
Було проаналізовано зображення зброї за 2023 та 2024 роки, отримані з груп WhatsApp та облікових записів Facebook, пов’язаних з недержавними суб’єктами, включаючи AT, бойові групи Kuki Zo та різні волонтерські організації. Хоча ці групи здали частину зброї в рамках амністії, багато складної зброї не було здано та було вилучено лише під час пошукових операцій сил безпеки.
Для перевірки ми спочатку перевірили скріншоти зображень зброї без видимих серійних номерів чи інших маркувань за допомогою зворотного пошуку зображень у Google та Yandex. Потім ми зіставили зображення з такими ресурсами, як довідник Small Arms Survey та портал з відкритим кодом боєприпасів (OSMP).
Однак ці бази даних обмежені в документації з Індії.
Ми також переглянули публічну панель інструментів Conflict Armament Research (iTrace). Це набагато більше джерело даних. Однак повний набір даних, який містить величезну кількість зображень зброї з усього світу, не є загальнодоступним. На панелі інструментів видно лише загальну статистику, а не зображення.
Довідник Small Arms Survey допоміг зіставити та ідентифікувати, з приблизною точністю, деякі зі старіших моделей зброї, опублікованих на платформах соціальних мереж та YouTube. Однак партизанські модифікації або кастомізація зброї бойовиками та ополченнями ускладнили ідентифікацію конкретних моделей.
Саме так було показано відео, опубліковане на X, на якому нібито було показано бойовиків, які готувалися до вистрілу з мінометного снаряда.
Розбивши відео на кадри за допомогою InVID, платформи, яка містить низку корисних інструментів для аналізу відео, ми змогли ідентифікувати зброю, забезпечивши чіткіші зображення, які ми могли використовувати для повернення до інструментів зворотного відображення зображень у Google та Yandex, а також до посібника Small Arms Survey.
На відео ми ідентифікували три види зброї:
Форма зброї, яку тримає бойовик у шапці та шарфі на тому ж відео, відповідає гвинтівці зразка FAL, такій як індійська 1A1 FAL, яка має характерне довге дерев’яне цівку з кількома видовженими вентиляційними отворами.
«В Індії гвинтівка вироблялася на заводі Ordnance Factory у Тіручіраппаллі та перебувала на озброєнні до 1998 року, коли її замінили на гвинтівку INSAS. OFB випустила понад мільйон одиниць гвинтівки SLR калібру 7,62 мм», – написав (у відставці) генерал-майор Дхрув К. Каточ, який раніше обіймав посаду директора Центру досліджень наземних бойових дій.
Також на відео видно неідентифікований 60-мм міномет для командос. Міномети для командос характеризуються більш портативною конструкцією, зазвичай мають набагато меншу опорну плиту та ремінь або ручку для перенесення, а не сошки, що можна побачити на зображеннях нижче. Зворотний пошук зображень у Google привів нас до архівного фото на Вікіпедіа, опублікованого армією США, окрім цієї оцінки Хесуса Романа, редактора Revista Ejercitos.
Дослідник боєприпасів та кандидат наук з військових досліджень у Кінгс-коледжі Лондона Андро Метьюсон описав це як ймовірний 60-мм міномет. «Схоже, що мінометною трубою користується одна людина, що досить незвично. Зазвичай це команда з двох або трьох осіб. А боєприпас виглядає світло-зеленого кольору зі світло-металевим детонатором та світлими сріблястими хвостовими стабілізаторами», – сказав він. «Це точно міномет малого калібру, який є опорою збройних сил. Схоже, це військове/офіційне виробництво, а не імпровізований виріб», – сказав Метьюсон.
З даних, зібраних у 2023 та 2024 роках, було виявивлино, що багато гвинтівок на зображеннях мають різні обгортки з тканини для меблів та демонстрації, імпровізовані ремні, неоригінальну оптику та навіть приклеєні стрічкою цівки.
Наступний крок – визначити різні групи на зображеннях. Аналіз символів – гарний спосіб зробити це. Наприклад, ми знаємо, що сайпікхуп – це традиційний одяг кукі. Він символізує спадщину та ідентичність і часто носиться під час важливих подій. Ми також знайшли зображення бойовиків кукі, одягнених у цю ручно ткану шаль ( сайпікхуп ), що належить корінному племені таду.
На їхній формі є знаки розрізнення президентської фракції Національного фронту Кукі, яку звинувачують у нападі на воєнізовані сили безпеки. Тим часом та ж група на зображенні розмахує гвинтівками зразка AR та INSAS. Гвинтівка INSAS є зразком індійської поліції або військових, що відповідає повідомленням про мародерство з арсеналів. Декілька видів зброї на зображенні також були сильно модифіковані, що відповідає звичаям ополчення або нерегулярних бойовиків. Інші зображення також пропонують підказки.
Канглейпак — це семиколірний прапор, який зазвичай розмахує АТ.
Також на фотографіях та відео вказано головнокомандувача АТ Корунганбу Хумана. Він активно публікує дописи у своєму профілі у Facebook та широко висвітлювався місцевою та національною пресою.
Новинні видання також є цінними джерелами інформації. Вони можуть містити зображення символів, таких як прапори, які потім можна шукати в соціальних мережах. В одному з відео ми ідентифікували бойовиків, які розмовляють мовою Мейтей Лон, якою користуються Арамбай Тенггол та бойові угруповання, такі як Ольстерський вільний фронт ООН (UNLF), і готувалися до мінометного вогню. На їхній формі були знаки розрізнення, які ми зіставили зі збройним угрупованням UNLF за допомогою зворотного пошуку зображень, що привело нас до новинного репортажу, в якому прапор угруповання був головним зображенням.
Правін Донті, старший аналітик Crisis Group, який відвідав Маніпур минулого року під час виборів, розповів що хоча він не бачив зброї у жодної з вищезгаданих бойових груп «Кукі Зо», він бачив гвинтівки INSAS, автоматичні гвинтівки та двоствольні дробовики, які тримали кілька молодих чоловіків у долині Імфал.
«Я бачив цих молодих чоловіків, яким, мабуть, було від підлітка до початку двадцяти років, коли я пішов на зустріч з Мейтей Ліпуном [індуїстською праворадикальною активістською групою], спочатку з чимось, що виглядало як державна зброя», – сказав він. «Пізніше вони замінили її двостволками. Але їхній лідер [Прамот Сінгх] відкрито носив пістолет у кобурі, коли підійшов на зустріч зі мною», – пояснив Донті.
Донті, колишній журналіст, який працював над зонами конфлікту в Кашмірі та Чхаттісгарху в Індії, сказав, що його вразили молоді чоловіки, які були важко озброєні в нестабільній обстановці без жодної очевидної мети чи політичної ідеології, що керувала б ними.
Під час розслідування конфліктів визначення походження зброї є одним із найскладніших завдань, особливо в регіонах, де панує дезінформація або брак достовірних даних. Саме так і відбувається в Маніпурі.
З 6000 одиниць вогнепальної зброї та боєприпасів, викрадених зі сховищ поліції штату, про які згадувалося раніше, на сьогоднішній день було повернуто близько половини. Згідно з повідомленнями, близько 1200 одиниць зброї відповідали серійним номерам з офіційних інвентарів . Зі знайденої зброї приблизно 800 складних одиниць, ймовірно, походять з-за меж штату, а 600 – це примітивна вогнепальна зброя місцевого виробництва.
Найбільша кількість зброї, як повідомляється, здала понад 1000 одиниць, причому понад половина з них походила з долинних районів, де переважає Мейтей, де більшість зброї було розграбовано. Найбільший сховок було здано 27 лютого Арамбай Тенггол (AT). Однак державна поліція ще не завершила категоризацію інформації про зброю та боєприпаси, здані між 20 лютого та 6 березня, порівняно з інвентарем зброї, награбованої з державних арсеналів.
Натомість ми вирішили спробувати знайти інформацію з відкритих джерел. Спочатку ми зібрали дані з офіційного профілю поліції штату на платформі X (@manipur_police) за період з 10 вересня 2023 року по 14 червня 2025 року. Ми зробили це вручну та за допомогою Meltwater – інструменту моніторингу соціальних мереж.
Ми глибше дослідили повідомлення ЗМІ, публікації експертів та дослідження, щоб зрозуміти, що використовувалося на місцевому рівні. У випадку з Маніпуром серед вилученої вогнепальної зброї є місцеві гвинтівки з болтовим затвором, саморобні міномети та така зброя, як «Пумпі» – гармата, виготовлена з перероблених металевих електричних стовпів. Вона особливо поширена в гірських районах, де живе народ Кукі-Зо.
Значна залежність від гранат та саморобних вибухових речовин відповідає партизанському стилю асиметричних боєприпасів – влучання та зникнення, мін-пасток та уникнення контролю над територією – а не масштабним перестрілкам. Наявність кількох типів саморобних боєприпасів відображає місцеві майстерні або виготовлення бомб на рівні сіл, що, ймовірно, доповнює обмежений доступ до військових боєприпасів, що узгоджується з повідомленнями ЗМІ про це (див. тут і тут).
У вересні минулого року індійські ЗМІ повідомили, що мешканці села в долині стали свідками того, як дрони нібито скидали до 50 бомб. Повідомлялося, що волонтери та повстанські групи села Кукі-Зо встановили бункери на пагорбах, подібно до своїх колег з Мейтея в долині.
Ці твердження були підтверджені заявою поліції Маніпуру . Центральний правоохоронний орган боротьби з тероризмом, Національне слідче агентство , яке порушило справу про атаки з використанням озброєних безпілотників, повідомило Високому суду Маніпуру, що бойовики Кукі скинули 40 бомб з безпілотників.
Джерело в Міністерстві оборони повідомило індійському новинному сайту The Print, що відео з дронів, що поширюються в Інтернеті, були зняті або з М’янми, або з Палестини. На багатьох відео було видно дрони для розвезення добрив, але вони були розгорнуті Народними силами оборони М’янми, додали вони.
Поліція Маніпуру опублікувала зображення дрона, знайденого в районі Кангпокпі через день після першої серії атак.
Перший крок – визначити можливий тип дрона. Найпростіший спосіб – скористатися пошуковою системою Google за зображеннями. Ми ідентифікували дрон як комерційного класу, вагою приблизно 181 г. Ці легкі дрони з вуглецевого волокна, створені для швидкості та маневреності з вантажопідйомністю до 1,5 кг, широко доступні в Інтернеті. Джерела в службах безпеки повідомили The Print, що бомби важили 300-400 г і мали розмір від дев’яти до десяти дюймів (від 23 до 25 см).
Після встановлення можливого типу безпілотника ми також можемо дослідити повідомлення про місця ударів. Оскільки в нас є лише зображення місць атак, показані у ЗМІ, ми звернулися по допомогу до Андро Метьюсона, відомого дослідника боєприпасів та експерта з вибухових речовин, який завершує докторську дисертацію з бойових безпілотників у менших конфліктах у Королівському коледжі Лондона.
Він сказав, що в цій ситуації «корисне навантаження, ймовірно, досить невелике. Тож збитки не будуть значними».
«Деякі зображення, опубліковані у звіті The Print, — додав Метьюсон, — очевидно, показують значні руйнування, але більшість із них, схоже, є вторинними руйнуваннями від пожеж, а не від самих вибухів».
Не було видно нічого, що могло б точно визначити, чи використовувалися дрони для розгортання боєприпасів. За словами Метьюсона, пошкодження від меншого корисного навантаження, такого як граната вагою 400-600 г, не перевищували б 20-30 м, додавши, що більші або важчі корисні навантаження зазвичай не зустрічаються серед непрофесійних військових.
Наступний крок – з’ясувати, чи були боєприпаси адаптовані для використання безпілотників. Метьюсон повідомив, що фотографії частин безпілотників, опубліковані ЗМІ, не відповідають боєприпасам, розгорнутим безпілотниками.
«Цей шрапнель виглядає великим, дуже товстим і дуже важким, що більше відповідає більшим артилерійським снарядам або навіть малим ракетам», – сказав він. Він також зазначив, що надруковане оперення «виглядає досить маленьким».
«Краї, виготовлені з пластику, навряд чи можна прикріпити до набагато більшого боєприпасу, який би утворював осколки такого типу», – додавши, що «з масштабу, який ми можемо отримати на цих зображеннях, мені здається, що вони не складаються в один ряд».
Для довідки, коли ми запитали Метьюсона, на що звернути увагу, щоб підтвердити використання озброєних дронів, він запропонував дві речі. По-перше, потрібно переглянути та перевірити відеозаписи ударів дронів, зняті іншими дронами або на телефони – чого помітно бракує в Маніпурі, незважаючи на заяви влади про те, що удари дронів були, хоча в Інтернеті є безліч відеозаписів іншої складної зброї, яка там використовувалася. По-друге, Метьюсон також сказав, що варто звернути увагу на деталі боєприпасів, надруковані на 3D-принтері, такі як 3D-друковані крила, які кріпляться до звичайної зброї.
«Це не обов’язково гарантія, але це найтісніше пов’язано з [модифікованими дронами], тому що єдина причина, чому ви прикріплюєте плавники до гранати, наприклад, — це щоб їх скидали з дронів», — додав він.
