Кіберзлочинці почали масово видавати себе за лікарів і медичні центри, використовуючи штучний інтелект і deepfake-технології для просування підроблених або небезпечних препаратів. За даними Check Point, щодня створюється понад 500 фейкових сторінок із рекламою «медикаментів», що загрожують життю людей.
Дослідники Check Point зафіксували нову хвилю AI-підроблених фармацевтичних шахрайств, у яких злочинці поєднують соціальну інженерію, глибокі фейки та крадіжку медичних брендів. Штучний інтелект генерує реалістичні фото й відео «лікарів», які нібито рекомендують «революційні препарати». Ці deepfake-матеріали публікуються на фейкових акаунтах у соцмережах, що копіюють дизайн офіційних клінік або асоціацій.
Одним із прикладів став PEAKA GLP-1 Slimming Pearls — підроблений засіб, який рекламують як аналог схвалених FDA препаратів Ozempic та Wegovy. Насправді ж продукт не має жодного наукового чи регуляторного підтвердження, а в кращому разі є неефективним, у гіршому — токсичним.
Після переходу за рекламним посиланням користувач потрапляє на імітацію сайту клініки з таймером, фальшивими відгуками та знижками. Оплата здійснюється через офшорні сервіси, після чого покупець або взагалі не отримує товар, або отримує непозначені пігулки сумнівного складу. Check Point попереджає: навіть якщо користувач вірить, що купує сертифіковані ліки, він може натомість отримати забруднені або інертні речовини, що здатні викликати серйозні ускладнення чи затримку лікування.
Технологія deepfake у поєднанні з AI-маркетингом стає новим інструментом для кіберзлочинців. Імітуючи реальних лікарів, клініки й бренди, аферисти використовують довіру до медицини, щоб збільшити прибутки.
Дослідження показує, що масштаб фальсифікацій промисловий — лише у Facebook виявляється сотні нових сторінок щодня. Крадіжка логотипів асоціацій і вигадані «відгуки пацієнтів» створюють видимість легітимності, а глибока інтеграція ШІ дає змогу масштабувати кампанії майже без витрат. Це новий тип кіберзагроз, де цифрова дезінформація напряму впливає на фізичне здоров’я людей. Захист від таких атак вимагає не лише кіберосвіти, а й медичної обачності — перевірки сертифікацій, доменів і реальних контактів клінік.
Користувачам слід уникати покупок через соцмережі, перевіряти сайти в офіційних реєстрах та не довіряти «чудодійним лікам». Для державних органів цей кейс — сигнал посилити контроль за рекламою медичних продуктів онлайн.
