26.05.2025
1 хв
839
Гість готелю. Дзеркало у ванній кімнаті. Прихована камера, яку штучний інтелект нібито виявив за 90 секунд. Це лише одна з кількох історій, які зараз активно поширюються в соцмережі X. Але чи справді такі методи працюють? Щоб з’ясувати це, журналісти звернулися до експертів із кібербезпеки.
Можливо, ви вже бачили подібні дописи в X. Їх публікують самопроголошені прихильники штучного інтелекту, які нерідко представляють себе експертами з цифрової безпеки та конфіденційності. Інші обіцяють навчити заробляти за допомогою ШІ або підвищувати ефективність бізнесу. Усі ці історії часто починаються з гучної заяви на кшталт: «Стривайте, Claude справді таке вміє?!»
Один із таких дописів опублікував користувач @Damir_Akaza. За його словами, знайомий разом із дівчиною заселився до готелю та за допомогою Claude Code, ШІ-асистента для програмування від Anthropic, виявив приховану камеру у ванній кімнаті. На всю перевірку нібито знадобилося лише 90 секунд.
Автор також описав п’ятиетапну перевірку безпеки, яку мандрівники можуть провести зі свого ноутбука ще до того, як розпакують речі в готельному номері або орендованому через Airbnb житлі.
Перевірка починається зі сканування готельної мережі Wi-Fi за допомогою Nmap, інструмента з відкритим вихідним кодом для дослідження мереж. Claude Code має визначити підключені пристрої, їхніх виробників і відкриті порти, які можуть використовуватися для передавання відео.
Наступний етап передбачає сканування Bluetooth для пошуку пристроїв стеження, зокрема Apple AirTag. Після цього асистент пропонує перевірити смартфон на можливі ознаки шпигунського програмного забезпечення за допомогою Mobile Verification Toolkit від Amnesty International.
Якщо сканування мережі не дає результатів, Claude Code допомагає провести фізичний огляд приміщення. Користувачеві пропонують перевірити дзеркала, вентиляційні отвори та інші місця, де потенційно можуть ховатися камери. Для цього достатньо звичайного ліхтарика.
Наприкінці система формує звіт, у якому описує підозрілі знахідки, оцінює можливі ризики та рекомендує подальші дії. Наприклад, попросити адміністрацію надати інший номер або звернутися до поліції.
My friend checked into a hotel with his girlfriend, ran a single script in Claude Code, and found out in 90 seconds that a hidden camera was running right behind the bathroom mirror
After what he told me, neither of us even unpacks a suitcase in a hotel or an Airbnb anymore… https://t.co/VmAdLOzkgd pic.twitter.com/CfNcAMxW7p
— Damir Akaza (@Damir_Akaza) October 25, 2026
У схожому дописі користувач @Starmexx стверджував, що Claude Code лише за 90 секунд провів реверс-інжиніринг електронного замка готельного номера, виявив застаріле шифрування та встановив його зв’язок із датчиком диму.
Цей самий акаунт рекламував набір із десяти правил безпеки для Claude Code, які нібито допомагають знаходити приховані камери та перевіряти готельне обладнання на компрометацію. Після цього читачам пропонували придбати застосунок DigiShield за 39,99 долара за повний пакет.
Самуель Хассін, генеральний директор і співзасновник французької компанії з кібербезпеки Filigran, пояснив, що описані методи цілком реальні, проте мають суттєві обмеження.
«Методи, описані в цих дописах, справжні й давно відомі: сканування мережі, пошук Bluetooth-пристроїв та набір інструментів Amnesty International для аналізу телефонів».
За словами Хассіна, штучний інтелект лише поєднує ці інструменти в один процес і пояснює результати простою мовою. Це справді корисно, особливо для людей без спеціальної технічної підготовки.
Однак камери, які записують відео локально або використовують окреме підключення, залишаться невидимими для такого сканування. Зокрема, це стосується багатьох недорогих прихованих камер, які зберігають записи на SD-картах і часто використовуються для прихованого спостереження.
Щодо пошуку Bluetooth-трекерів експерт зазначив, що вбудовані сповіщення смартфона можуть впоратися із цим завданням навіть краще. А от твердження @Starmexx про можливість відчинити двері готельного номера однією командою Claude Code, навіть не встаючи з ліжка, викликало в Хассіна значно більше сумнівів.
«Ніхто так і не продемонстрував, що це справді можливо».
Браян Гіггінс, фахівець із кібербезпеки компанії Comparitech, також засумнівався в необхідності залучати штучний інтелект до таких перевірок.
«Цілком логічно припустити, що людина, яка настільки переймається безпекою, що проводить подібні перевірки, уже добре знайома з можливостями та ефективністю відповідних інструментів. Тому додатковий рівень у вигляді Claude Code здається зайвим».
Водночас штучний інтелект справді може допомагати у виявленні вразливостей підключених пристроїв. Про власний експеримент розповів Крістіан Бік, віцепрезидент Rapid7 Intelligence.
Він запустив відкриту ШІ-модель без підключення до інтернету та попросив перевірити домашню мережу IoT-пристроїв на наявність проблем із безпекою.
«Приблизно за 20 хвилин система знайшла пристрій із вразливістю, про яку я навіть не підозрював. Виробник знехтував деякими базовими заходами апаратної безпеки. Коли я попросив модель скомпрометувати пристрій, вона зробила це за лічені хвилини, а потім підготувала повний звіт про вразливість, який я зміг надіслати виробнику».
Проте, як пояснив Бік, пошук прихованої камери в готельному номері є зовсім іншим завданням.
«Я не сумніваюся в можливостях технології, але мене непокоїть те, куди саме їх спрямовують. Звертайте увагу, чи не закінчується вся ця історія посиланням на купівлю чогось».
Експерт наголосив, що пристрій у його домашній мережі був доступний для сканування та мав серйозні недоліки в конструкції. Натомість приховані камери в готелях часто спеціально налаштовані так, щоб уникати виявлення.
«Цей пристрій перебував у моїй домашній мережі, був доступним і мав погано продуману конструкцію. Приховану камеру в готельному номері, навпаки, створюють так, щоб уникнути подібного виявлення. Зазвичай вона записує відео на карту пам’яті або використовує власне мобільне з’єднання. Тому жодна модель не зможе проаналізувати сигнал, якого вона просто не отримує», – пояснив Бік.
Деякі автори таких дописів, зокрема @Damir_Akaza, можуть просто намагатися збільшити кількість підписників. Інші ж використовують ефектні демонстрації можливостей ШІ, щоб привернути увагу до платних застосунків та інструментів.
Сай Моліге, старший менеджер із пошуку кіберзагроз у Forescout, попередив, що такі публікації можуть започаткувати нову хвилю шахрайства, схожу на поширення підроблених застосунків. Тільки тепер замість звичайних програм користувачам пропонуватимуть готові запити для ШІ, додаткові навички та репозиторії, які потрібно самостійно завантажувати й запускати.
«Це може наражати користувачів на шкідливе програмне забезпечення, приховані механізми доступу та троянізовані копії інструментів. Програма для пошуку прихованих камер є особливо ефективною приманкою, адже користувач може без вагань надати їй доступ до мережі та Bluetooth, вважаючи, що таким чином захищає себе», – пояснив Моліге.
Рагу Нандакумар, віцепрезидент із галузевої стратегії компанії Illumio, також зазначив, що в описаних методах немає нічого принципово нового.
«Якщо прибрати з цієї інструкції Claude Code, залишаться лише сканування мережі, Bluetooth-приймач, відкритий інструмент для пошуку шпигунського ПЗ та ліхтарик».
Штучний інтелект робить ці засоби доступнішими для людей без технічних знань. Проте навіть якщо перевірка нічого підозрілого не виявила, це ще не гарантує, що приміщення безпечне.
Моліге також звернув увагу на юридичний бік питання. Використання таких інструментів під час заселення до готелю може суперечити правилам користування місцевою мережею.
«У багатьох угодах щодо використання гостьового Wi-Fi прямо заборонені такі дії, як сканування портів, пошук вразливостей та збирання іншої технічної інформації, незалежно від мотивів користувача», – попередив фахівець Forescout.
Якщо ви все ж побоюєтеся, що в готельному номері або орендованому житлі може бути прихована камера, експерти радять почати зі звичайного огляду приміщення. Варто перевірити дзеркала, вентиляційні отвори, душові лійки, датчики диму, телевізори та будь-які предмети, спрямовані в бік ліжка. Головне, робити це обережно, не пошкоджуючи чуже майно.
