01.08.2024
1 хв
1426
Фінські компанії Nokia та ICEYE домовилися з Міністерством оборони України про співпрацю у створенні незалежної системи супутникового зв’язку. Ініціатива з’явилася на тлі повідомлень про обмеження роботи військового сервісу Starshield, які, за словами української сторони, ускладнили застосування безпілотників і роботу протиповітряної оборони.
22 жовтня 2026 року фінські компанії Nokia та ICEYE оголосили про підписання листа про наміри з Міністерством оборони України. Документ передбачає вивчення можливостей співпраці у космічній галузі, зокрема створення захищеної супутникової системи зв’язку, яку Україна зможе контролювати самостійно. Про домовленість повідомили під час візиту прем’єр-міністра Фінляндії до України.
Ще на початку жовтня Nokia та ICEYE оголосили про партнерство у розробці високошвидкісних систем широкосмугового супутникового зв’язку на низькій навколоземній орбіті (LEO). Технологія орієнтована насамперед на державні структури й має забезпечувати стабільний та захищений зв’язок для оборонних операцій, охорони кордонів, екстрених служб і реагування на стихійні лиха.
Особливість майбутньої системи полягає в можливості держав самостійно володіти супутниками, наземною інфраструктурою та терміналами, а також контролювати їхню роботу. Такий підхід має зменшити залежність від зовнішніх постачальників, які можуть змінювати умови доступу до зв’язку або обмежувати його використання.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що сучасна війна довела важливість надійних комунікацій для національної безпеки. За його словами, держави повинні мати можливості зв’язку, які перебувають під їхнім власним контролем, а домовленість із Nokia та ICEYE є важливим кроком у цьому напрямку. Він також подякував Фінляндії за послідовну підтримку України та участь у зміцненні довгострокової безпеки Європи.
Генеральний директор і співзасновник ICEYE Рафал Моджевський також підкреслив важливість незалежних комунікацій:
«Україні потрібні захищені, незалежні та високопродуктивні системи супутникового зв’язку, які вона зможе контролювати. Ми маємо підтверджений досвід швидкого виконання суверенних проєктів, який допоможе створити такі можливості. ICEYE з гордістю підтримує Україну з 2022 року, і ми залишаємося відданими цій підтримці».
Представник Nokia Мікко Хаутала зазначив, що супутникові мережі особливо важливі в ситуаціях, коли наземна інфраструктура зв’язку пошкоджена або недоступна. На його думку, можливість самостійно керувати такими системами допоможе Україні забезпечити стійкість комунікацій навіть за складних умов.
Водночас підписаний документ поки не означає початку розгортання готової супутникової мережі. Сторони лише домовилися вивчити можливості спільної роботи, а конкретні терміни запуску та технічні характеристики української системи ще не оголошені.
Домовленість з фінськими компаніями з’явилася через кілька днів після повідомлень українських посадовців про проблеми в роботі Starshield, військової версії супутникового сервісу Starlink від SpaceX. За їхніми словами, термінали перестали нормально працювати під час руху зі швидкістю приблизно 160 км/год і вище, що створило труднощі для окремих військових операцій.
Українська сторона стверджує, що обмеження вплинули на застосування ударних безпілотників та систем протиповітряної оборони, які використовуються для перехоплення російських дронів. Це потенційно підвищує ризики як для військових, так і для цивільного населення під час російських атак.
Питання про те, хто саме запровадив обмеження, залишається спірним. Адміністрація президента США Дональда Трампа та власник SpaceX Ілон Маск заперечують свою відповідальність за ситуацію, покладаючи її один на одного. Водночас у повідомленнях медіа з посиланням на анонімні джерела стверджується, що рішення про уповільнення роботи Starshield ухвалив саме Маск.
За інформацією The Wall Street Journal, 23 жовтня Трамп особисто зателефонував Маску та попросив скасувати обмеження для України. Після цього деякі українські військові повідомили про покращення швидкості супутникового зв’язку в окремих підрозділах. Однак повного офіційного підтвердження відновлення роботи всіх терміналів немає.
Це не перший випадок, коли робота Starlink викликає суперечки під час бойових дій в Україні. За повідомленнями медіа, у 2022 році Маск розпорядився обмежити супутниковий зв’язок у районі тимчасово окупованого Криму, коли українські сили проводили операції, спрямовані на повернення захоплених росією територій.
Нові обмеження спричинили критику навіть серед людей, пов’язаних із бізнесом Маска. Інвестор SpaceX Росс Гербер в інтерв’ю CNN заявив, що відчуває огиду до такого рішення, назвавши його стратегічно катастрофічним і жахливим з погляду гуманності. На його думку, ситуація показала, що Starlink не можна вважати повністю надійною основою для забезпечення національної безпеки.
Проблеми зі Starlink знову загострили дискусію про залежність європейських держав і Канади від американських супутникових технологій. Для України це питання особливо важливе, оскільки Starlink залишається одним із ключових засобів зв’язку на фронті, а європейські партнери фінансують використання сервісу українською стороною.
Повноцінної альтернативи Starlink поки не існує. Мережа SpaceX налічує понад 10 тисяч супутників на низькій навколоземній орбіті, що забезпечує їй значну перевагу за масштабом покриття та кількістю доступних терміналів. Водночас європейські компанії та державні структури поступово розробляють власні рішення, які мають зменшити залежність від одного постачальника.
19 жовтня великі європейські телекомунікаційні оператори Deutsche Telekom, Orange, Telefónica та Vodafone повідомили про можливість створення спільного підприємства для використання радіочастотного спектра. Ініціатива передбачає розвиток супутникового мобільного зв’язку за технологією direct-to-device, яка дозволяє підключати звичайні мобільні пристрої безпосередньо до супутників.
Паралельно Європейський Союз веде переговори щодо прискореного підключення України до захищеної системи супутникового зв’язку GOVSATCOM, яка розпочала роботу в січні 2026 року. Програма призначена для забезпечення безпечних і зашифрованих комунікацій державних установ та військових структур і має стати одним із компонентів європейської технологічної незалежності.
Ще одним великим проєктом ЄС є Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite (IRIS²). Програма передбачає створення багатоорбітальної супутникової системи із 290 апаратів, перший етап розгортання якої очікується до 2029 року. Вона має забезпечити державні органи, оборонний сектор та інших користувачів захищеним зв’язком, що перебуватиме під європейським контролем.
Власну альтернативу також розробляє Канада. Компанія Telesat планує запустити низькоорбітальну широкосмугову мережу Lightspeed на початку 2028 року. За словами представників компанії, її можливості можна буде поширити й на збройні сили держав-союзниць, зокрема України.
Таким чином, домовленість Nokia, ICEYE та Міністерства оборони України є частиною ширшої тенденції до розвитку незалежних супутникових комунікацій. Хоча жоден із нових проєктів поки не здатний повністю замінити Starlink, створення власної інфраструктури може поступово зменшити залежність України від рішень окремих приватних компаній і забезпечити більший контроль над критично важливим військовим зв’язком.
