Метадані – це засіб класифікації, упорядкування та характеристики даних. Простіше кажучи, метадані — це дані про дані (про їх склад, зміст, статус, походження, місцезнаходження, якість, формати, обсяг, умови доступу, авторські права тощо). Щодня ми надсилаємо електронні повідомлення чи файли. У кожного такого послання є не тільки зміст, але й дата та час відправлення, вказівка відправника та одержувача, тип вкладення, його обсяг та інші характеристики. Це і є метадані. Спочатку цей термін означав засіб каталогізації архівної інформації: картки бібліотечного каталогу включають систематизовані дані про кожну книгу, у тому числі назву книги, його автора, жанр, анотацію тощо. мир. По суті, ви генеруєте метадані прямо зараз. Будь-який файл, телефонна розмова, публікація у Facebook, відеофільм або переказ грошей через банківську програму мають метадані. Ми часто не помічаємо їх, оскільки наша увага закономірно сфокусована на змісті.
Але метадані невіддільні від самих даних — важко уявити собі документ, який не має дати створення чи редагування. Наявність можливості фільтрувати метадані значно полегшує пошук певного документа, файлу чи контенту, адже вони містять більше цінної інформації, ніж може здатися на перший погляд. За метаданими можна вистежити людину або отримати на неї компромат, повністю змінивши її життя. Доступ до ваших метаданих, які передаються через інтернет, мають різні люди та організації. Це може бути як маркетологи, і хакери з держорганами. Наприклад, заголовки листів можуть бути доступні не лише відправнику та адресату, а й поштовим провайдерам і навіть спецслужбам. Власник сайту, на який ви заходите, може дізнатися не тільки вашу IP-адресу, але й версії браузера та операційної системи. Це тим, що часто метадані загальнодоступні і не захищені.
Метадані — інформація про іншу інформацію або дані, що стосуються додаткової інформації про вміст або об’єкт. Метадані розкривають відомості про ознаки та властивості, що характеризують будь-які сутності, що дозволяють автоматично шукати та керувати ними у великих інформаційних потоках. Будь-який тип файлу (звук, текст, зображення, відео) має власний стандарт метаданих. Для цифрових фотографій переважно використовують:
Характеристики файлу – зберігаються параметри і є невід’ємною частиною фото;
IPTC (International Press Telecommunications Council) – опис фото та дані про авторське право;
EXIF (Exchangeable Image File Format) – технічна інформація про деталі зйомки, зроблена фотокамерою;
XMP (eXtensible Metadata Platform) – стандарт, розроблений Adobe, що дозволяє включати будь-яку інформацію.
Найбільш широке поширення серед метаданих має стандарт EXIF, який є невід’ємною частиною цифрових зображень і містить повний опис налаштувань камери:
Витримку
Діафрагму
Значення ISO
Баланс білого
Розмір матриці
Фокусна відстань
Режим експозиції
Дату та час зйомки
Схему стискування
Значення яскравості
Інформація про автора
Дані про цифрове середовище
Географічні координати
Ім’я та версію ПЗ (камери)
Орієнтація камери
Будь-який параметр з перелічених і тих, що не увійшли до цього списку, має певну категорію та формат. Ключовий фактор метаданих – чітко організована структура, що дозволяє читати дані як людям, так і техніці. Таке розмежування дозволяє працювати з величезною кількістю інформації за малий проміжок часу, використовувати отримані метадані для збирання, зберігання, пошуку, обробки та об’єднання в автоматичному режимі. Наочним прикладом є, наприклад, сервіс Google Images. Достатньо додати будь-яке фото і пошук, завдяки метаданим, покаже ідентичні або схожі зображення по об’єктах, структурі, змісту, колірному оформленню і т.д.
1. Як приклад, візьмемо фотографію та відкриємо її властивості натисканням ПКМ:
2. У вікні, що відкрилося, переходимо на вкладку «Докладно»:
У цьому вікні крім технічних метаданих, також міститься ряд інших розділів:
Опис
Камера (EXIF)
Джерело (IPTC)
Файл (технічні дані)
GPS
Розміри зображення
У розділі GPS (не відображається на всіх фото) можна побачити координати:
Другий варіант перегляду географічних координат, такий же простий і навіть доступніший, тому що відразу підвантажується карта і не потрібно робити додаткових дій (на ОС Windows 10, на інших, можливо, не так все райдужно):
1. Завантажте фотографію на комп’ютер.
2. Відкрийте зображення у повноекранному режимі. У верхньому меню знайдіть налаштування та перейдіть до розділу «File info»:
3. Тепер окрім фото відображається суміш метаданих, як технічних, так і EXIF:
Знизу даного вікна можна спостерігати розділ «Location», де вказано місто в якому зроблено фотографію та відображається мініатюра карти з позначенням точки координат. Якщо натиснути на посилання Open Map під мініатюрою, карта відкриється в повноекранному режимі і можна детальніше розглянути місце зйомки. Вилучення метаданих на Linux через термінал може бути здійснено за допомогою програми ExifTool, але спочатку поговоримо про Metagoofil – програму для пошуку та завантаження файлів з цільового сайту:
І дивимося доступні для використання параметри:
Адміни державних сайтів взагалі не морочаться у своїй роботі, а тому, для наочності, пробуватимемо саме на прикладі держ. сайту:
Після параметра -d ми вказали цільовий домен. Потім встановили ліміт (-l) на результати пошуку кількості 50, і стільки ж (-n) для скачування знайдених фалів. Потім додали цікаві для нас розширення файлів (-t), тут варто підбирати, залежно від специфіки цільового сайту. Тобто. В моєму прикладі очевидно, що найбільш актуальні, для подібного сайту, це PDF, документи та таблиці. І, наприкінці (-o), вказуємо папку куди зберігатимемо файли. Запускаємо та чекаємо поки Metagoofil скачає знайдені файли.
А ось тепер ми запустимо ExifTool і вийде метадані зі знайдених файлів. Тут необхідно враховувати, що з кожного розширення файлів, витягувати метадані доведеться окремо.
Другий варіант, це ми спочатку завантажуємо документи з цільового сайту, а потім утиліта автоматично проаналізує їх та видасть файл зі звітом. Каталог та файл з результатами будуть розміщені в папці metagoofil:
Почнемо з однієї кіношної дурості, яка згодом стала стереотипом. Багато хто думає, що маніяки вбивають і залишають послання тому, що хочуть бути спійманими. Взяти того ж таки Джека «потрошителя», який перший в історії почав листування з громадянином начальником або «зодіаку» — найвідомішого з непойманих убивць, який залишав шифровані послання. Наприклад, один із останніх його шифрів розгадали програмісти зовсім недавно – у 2020 році, але на жаль ніяких корисних даних там не знайшли.
Здається, що вони справді хочуть потрапити, так? Психологи ж зробили висновок, що така поведінка відбувається через велику тривалість вбивств, які робить маніяк. Він настільки самовпевнений у собі, що поступово позбавляється страху бути спійманим і підвищується відчуття своєї невловимості. Усе це було підведенням до «душителю С.П.У.», де абревіатура своєю чергою означає «Зв’язати, Намагатися, Вбити».
Одного разу він надіслав таке звернення на телебачення:
Крім цього звернення було також надіслано дискету:
Ну поліція взяла, та й вирахувала його за метаданими.
Тепер поговоримо про те, як видалити метадані, щоб не стати жертвою зловмисника та зливу персональних даних.
1. Клацніть правою кнопкою миші по файлу і виберіть “Властивості”, потім “Докладності”. Виберіть пункт «Видалити властивості та особисту інформацію».
2. Натисніть кнопку Створити копію з усіма можливими віддаленими властивостями. Вибираємо ОК та все.
Зауважте, що цей параметр створить копію файлу зображення без метаданих. Вихідний файл залишиться на вашому комп’ютері без змін. Якщо ви не хочете робити копію та просто очистити файл, виберіть «Видалити наступні властивості з цього файлу» на кроці 3. Потім оберіть елементи, які потрібно видалити окремо, або натисніть «Вибрати все», щоб видалити всі елементи, перш ніж натиснути « ОК». Дата створення залишається, тоді як інший варіант замінює дату створення поточною датою. Якщо ви хочете переконатися, що видалили дату створення, вам краще створити скопійований файл, а потім видалити оригінал.
Одним із популярних програм для видалення метаданих у Windows є FileMind QuickFix. Ось як використовувати цю програму: Завантажте та встановіть програму з авторитетного сайту програмного забезпечення. Перетягніть файли, які потрібно очистити, до інтерфейсу FileMind QuickFix. Натисніть кнопку «Швидке виправлення метаданих» у нижньому лівому кутку. Як тільки програма завершить очищення даних, ви побачите, що новий файл з’явиться у тій самій папці, що й вихідний. За промовчанням програма створює копію вихідного файлу. Це добре, якщо ви хочете мати доступ до метаданих, але, якщо ви не хочете зберігати оригінал, це можна змінити в налаштуваннях програми.