російське ГРУ могло отримати доступ до особистого iPhone Джареда Кушнера ще у 2017 році, коли він працював старшим радником Дональда Трампа. Згодом нідерландська розвідка нібито завербувала російського хакера та використала той самий пристрій для стеження за фінансовими операціями Кушнера, пов’язаними з Близьким Сходом.
Американський журналіст-розслідувач Метью Коул у своїй новій книзі Princes and Thieves: Jared Kushner and Mohamed bin Zayed’s Secret Plot to Remake the Middle East розповів про ймовірну операцію російської та нідерландської розвідок проти Джареда Кушнера, зятя Дональда Трампа та одного з його найближчих радників. За інформацією, опублікованою у Vanity Fair, у 2017 році російська військова розвідка ГРУ змогла отримати доступ до особистого iPhone Кушнера. На той момент він відповідав за переговори щодо мирного врегулювання на Близькому Сході та обіймав посаду старшого радника президента США.
За версією Коула, використання особистого смартфона замість захищеного урядового пристрою могло спростити роботу російським хакерам. Ймовірно, адміністрація Трампа навіть не підозрювала про компрометацію телефона. Натомість про операцію дізналася нідерландська Служба військової розвідки та безпеки MIVD, яка вирішила використати ситуацію у власних інтересах.
Наприкінці 2017 року нідерландські спецслужби отримали інформацію, що хакер ГРУ, який спеціалізувався на викрадених банківських даних, планує прибути до Великої Британії для виконання розвідувального завдання. MIVD звернулася до британської влади з проханням дозволити затримання росіянина. Після отримання згоди нідерландські агенти зустріли його після прибуття та запропонували вибір: співпрацювати з ними або опинитися під арештом у Великій Британії за звинуваченням у шпигунстві. За словами Коула, росіянин погодився працювати на нідерландську розвідку.
Незабаром завербований хакер надав MIVD доступ до одного з серверів ГРУ в ростові, де російські кіберфахівці зберігали викрадену інформацію. Серед матеріалів нідерландські розвідники виявили знімки екрана особистого iPhone Кушнера. Замість того щоб повідомити американських союзників про компрометацію пристрою, MIVD вирішила самостійно відтворити спосіб злому, використаний російськими хакерами.
На той момент Кушнер користувався iPhone X, який Apple представила у листопаді 2017 року. Смартфон мав систему розпізнавання обличчя Face ID та інші сучасні на той час механізми захисту. Однак нідерландським фахівцям вдалося знайти вразливість, що дозволяла отримувати зображення з екрана пристрою. За описом Коула, доступ мав певні обмеження. Розвідники не могли перетворити смартфон на пристрій для прослуховування, дистанційно керувати камерою чи вільно змінювати файли. Проте вони бачили вміст екрана щоразу, коли Кушнер користувався телефоном. Отримані зображення автоматично зберігалися на серверах нідерландської розвідки.
Під час спостереження за смартфоном нідерландські розвідники нібито помітили, що Кушнер входить до банківського рахунку в Дубаї, на який надійшло близько 750 мільйонів доларів. За версією Коула, рахунок під умовною назвою Alpha належав фонду Watani Al Emarat Foundation, який фінансувався урядом Об’єднаних Арабських Еміратів. Його обслуговував First Abu Dhabi Bank, очолюваний Тахнуном бін Заїдом, братом президента ОАЕ Мухаммеда бін Заїда.
Коул стверджує, що гроші надходили від ОАЕ та Саудівської Аравії через банківські структури Азербайджану. Ці перекази, за словами журналіста, дозволяли приховувати походження коштів та ускладнювали перевірку фінансових операцій. Сам рахунок, як зазначає автор розслідування, формально не належав Кушнеру. Однак той нібито мав право підпису та доступ до коштів, які використовувалися для неофіційних дипломатичних цілей. Одне з джерел Коула, знайоме з фінансовими домовленостями, пояснило:
«Джаред шукав короткі шляхи у своїй дипломатії».
За твердженням журналіста, існував і другий рахунок під умовною назвою Beta. На нього Мухаммед бін Заїд нібито переказав близько мільярда доларів через Азербайджан до Центрального банку Ізраїлю. Джерело Коула стверджувало, що ці кошти призначалися для особистої вигоди Кушнера. Водночас спосіб їх фактичного використання залишився нез’ясованим. Загалом у двох рахунках, описаних у матеріалі, йдеться приблизно про 1,75 мільярда доларів. Описані фінансові операції залишаються твердженнями автора книги, а не встановленими судом фактами.
Американські правила фінансового декларування вимагають від посадовців повідомляти про доступ до іноземних банківських рахунків, зокрема якщо вони мають право підпису. Тому підтвердження таких домовленостей могло б порушити питання щодо дотримання Кушнером відповідних вимог.
Джаред Кушнер категорично відкинув звинувачення, назвавши описану Коулом історію «повним божевіллям». У соцмережі X він заявив, що жодна з описаних подій не відбувалася.
«У період, про який ідеться, я був однією з найбільш ретельно перевірюваних людей у світі, перебував під пильною увагою медіа, проходив через численні розслідування Конгресу та розслідування спеціального прокурора», – заявив Кушнер.
Він також наголосив, що добровільно співпрацював зі слідством і надав понад 30 годин свідчень.
«Жодне з цих звинувачень ніколи не спливало, тому що жодна з цих подій ніколи не відбувалася».
Кушнер звернув увагу й на відсутність у публікації документів, які б підтверджували описані фінансові операції, зокрема банківських виписок, даних про перекази, реквізитів рахунків і конкретних дат. Його адвокат Чад Мізелл також відкинув звинувачення, назвавши головне твердження розслідування категорично неправдивим. За словами юриста, описаних рахунків не існує, а команда Кушнера розглядає можливість судового позову.
На ситуацію звернула увагу американська журналістка, яка спеціалізується на кібербезпеці, Кім Зеттер. Вона зазначила у X, що можливий позов про наклеп може призвести до розкриття фінансових документів Кушнера в межах судового процесу.
«Банківські виписки Кушнера, грошові перекази та листування підлягатимуть розкриттю, а йому доведеться давати свідчення під присягою».
Історія з’явилася на тлі нових дипломатичних контактів між США, росією та Україною. Кушнер бере участь у переговорах щодо можливого мирного врегулювання разом зі спеціальним посланником президента США Стівом Віткоффом. Додатковий контекст створюють і відносини між американськими та нідерландськими спецслужбами. Раніше Financial Times повідомляла, що Нідерланди обмежили обмін розвідувальною інформацією зі США через занепокоєння щодо дотримання прав людини.
Описана Коулом операція залишається непідтвердженою незалежними публічними доказами. Водночас вона порушує питання про безпеку особистих пристроїв високопосадовців і ризики використання незахищених каналів зв’язку для обговорення державних та міжнародних справ.
